Без світла неможлива фотосинтезуюча діяльність зелених рослин. Інтенсивність освітлення, яка буває неоднаковою в різні місяці вегетаційного періоду також відіграє важливу роль в житті рослин.

Рослини на нашій планеті ростуть в різних світлових умовах. Тому у рослин в процесі природного добору виникли численні пристосування. За відношенням до світла рослини поділяють на 3 основні групи:

І. Світлолюбні (геліофіти)

ІІ. Тіньолюбні (суіофіти)

ІІІ. Тіньовитривалі

Співвідношення дня і ночі також відіграє велике значення:

рослини короткого дня

рослини довгого дня

рослини проміжного типу

колючки

опушення

восковий наліт

невелика кількість продихів

вусики

м’ясисті листки для запасання води

- це пристосування рослин до меншого випаровування восени і взимку.

прямостояче;

повзуче;

чіпке;

витке;

кореневище;

бульба;

цибулина.

IV |

Квітка і плід

а) перехресне запилення комахами, вітром.

б) штучне запилення |

Пристосування рослин до запилення комахами:

Пристосування рослин до запилення вітром

Самозапилення

Штучне запилення |

великі одиночні квіти;

зібрані в суцвіття дрібні квітки;

яскраве забарвлення пелюсток віночка або листочків простої оцвітини;

нектар і аромат.

рослини ростуть великими скупченнями;

достигає багато пилку;

пилок легкий;

раннє цвітіння до розпускання листків;

висока приймочка;

пилок з пиляків потрапляє на приймочку тієї самої квітки. Самозапилення найчастіше відбувається в ще нерозкритій квітці.

Для виведення нових сортів і підвищення врожайності використовують штучне запилення.

V |

Насінина

а) умови проростання насіння |

Умови проростання насіння |

вода;

повітря;

тепло;

По відношенню до тепла розрізняють дві групи:

холодостійкі;

теплолюбні

Через запізнення с висіванням насіння цих рослин знижується врожай. Враховуючи це, теплолюбних рослин треба висівати якомога швидше, як тільки грунт нагріється до 10-12 С. Пізніше насіння потрапить в теплий але сухий грунт і проростатиме повільно, що знизить урожай. Для рослини важлива також глибина загортання насіння, яка залежить від властивостей грунту (піщані, глинисті та ін.).

VI |

Рослина – цілісний організм.

а) екологічні фактори неживої, живої природи і пов’язані з діяльністю людини

б) взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищем

Взаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу

Пристосування рослин до сумісного життя в лісі.

Лишайники. |

Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність.

рослини-супутники, ланцюги живлення

Вплив людини на рослинність

Рослинні угруповання

Ярусне розчленування рослин.

Симбіоз. |

Для життя рослин потрібні певні умови. Умови життя залежать від впливу різних факторів природи. Дуже важливу роль у житті рослин відіграють фактори неживої природи:

світло (для утворення хлорофілу)

тепло

вода (входить до складу рослини, без неї не можуть рухатися по рослині поживні речовини, не відбувається фотосинтез, рослина не перегрівається)

Потреба у воді різних рослин не однакова. Деякі рослини накопичують в:

стеблах (кактус)

листках (молодило)

особливих здутостях на коренях

кисень (дихання)

вуглекислий газ (фотосинтез)

мінеральні речовини (азот, фосфор, калій та інші)

тварини (живляться рослинами, запилюють, розносять плоди і насіння)

рослини (великі рослини затінюють малі, використовуються як опора)

У свою чергу рослини впливають на навколишнє середовище:

вбирають вуглекислий газ;

виділяють кисень;

зволожують повітря;

змінюють склад грунту;

захищають грунт від руйнування (коренева система);

лісові насадження захищають від суховіїв;

осушення заболочених територій.

осушення боліт;

зрошування земель;

виведення стійких сортів рослин;

розповсюдження рослин.

Всі рослини рослинного угруповання пристосовані до особливих умов спільного життя, які складаються в цьому угрупованні. У кожному рослинному угрупованні є рослини, які найбільше впливають на навколишню територію (наприклад: у ялиновому лісі - ялина). Вона створює велику тінь і виснажує грунт кореневою системою.

Угруповання рослин складаються поступово протягом багатьох тисячоліть. У результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя, що називають – ярусним розчленуванням. Завдяки ярусності збільшується кількість рослин на одиницю площі, краще використовуються ресурси місцезростання. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіневитривалі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Підземна ярусність віддзеркалювання надземної. Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам допомагає також неодночасний розвиток:

раннє цвітіння.

Природна заміна рослинних угруповань може зумовлюватись змінами:

клімату;

грунтоутворення;

життєдіяльність самих рослин.

Під впливом цих причин у рослинному угрупованні можуть з’являтись нові види рослин і зникати ті, що жили раніше. Наприклад: при заростанні озер – утворюються болота з характерною для нього рослинністю та ін.

Симбіоз – (від грецького “співжиття”) форма тривалого співжиття організмів різних видів, при якій обидва організми мають якусь користь від співжиття.

§ 3 Методика формування екологічних понять

№

п/п | Екологічне поняття | Методи і прийоми формування | Обладнання

І |

Загальне ознайомлення з квітковими рослинами

Розповсюдження плодів і насіння у природі. Осінні явища в житті рослин (комбінований урок).

Ознайомлення з квітковими рослинами різних місць зростання, з осінніми явищами в житті рослин, зі способами розповсюдження плодів і насіння, правила поведінки в природі. |

Словесний метод:

розповідь з елементами бесіди,

Наглядні методи:

демонстрування кінофільму:

“Осень в жизни растений”, муляжів плодів, колекції насіння, гербарію “осіннє забарвлення листків”.

Ведення календаря природи і фенологічні спостереження.

екскурсія в природу:

а) словесний метод: розповідь з елементами бесіди

б) наглядний метод:

фенологічні спостереження за зміною забарвлення листків на дерева і кущах.

Самостійна робота учнів за завданнями. |

муляжі плодів;

колекція насіння;

кінофільм “Осень в жизни растений”;

гербарій “Осіннє забарвлення листків”;

таблиці

папка для гербаризації;

коробка для плодів і насіння;

зошит та олівці

ІІ |

Корінь.

Грунт, його значення для життя рослин. Добрива (комбінований урок)

а) які бувають рослини по відношенню до грунту;

б) вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослин;

в) підвищення врожайності культурних рослин.

Видозміни коренів |

Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя з елементами бесіди про органічні та мінеральні добрива, демонстрування колекції добрив. Розповідь вчителя про вплив добрив на ріст, розвиток та врожайність рослини, досягнення науки і передової практики у підвищенні врожайності культурних рослин.

Матеріал про підживлення рослин учні опрацьовують самостійно за підручником.

словесний метод:

розповідь з елементами бесіди

наглядний метод:

демонстрування ко-

ренеплодів культурних рослин

таблиці |

гербарій рослин;

колекція мінеральних добрив;

таблиця.

коренеплоди культурних рослин

таблиця “Видозміни коренів”

ІІІ |

Пагін.

Пристосування рослин до кращого використання світла:

прикореневі розетки

Видозміни листків. Листопад.

Видозмінені пагони. |

словесні методи:

розповідь з елементами бесіди

наглядні методи

словесний метод: розповідь з елементами бесіди

наглядний метод: розпізнавання та пояснення видозмін листків кімнатних рослин, робота з малюнками 57-59 підручника, використання гербарію, репродукції картин,