Тоді як більшість квіток повноцінні, або , тобто містять як чоловічі, так і жіночі частини в одній структурі, квіткові рослини розвинули численні морфологічні і фізіологічні механізми, щоб скоротити або запобігти самозаплідненню. Гетероморфні квіти мають короткі плодолистки і довгі тичинки, або навпаки, тому обпилювачі тварини не можуть легко перемістити пилок в маточку (сприйнятливу частина плодолистка). Гомоморфні квіти використовують біохімічний (фізіологічний) механізм, який називається само-несумісністю, щоб відрізнити свій пилок від чужого. У деякий видів чоловічі і жіночі частини морфологічно відокремлені, розвиваючись на різних квітках.

Запліднення і ембріогенез

Подвійне запліднення – процес у квіткових рослин протягом відтворення, при якому дві клітини сперми запліднюють дві клітини в яєчнику. Зерно пилку приклеюється до плодолистка і вирощує пилкову трубку, яка проникає у яйце через крихітну пору, мікропілу. Два клітини сперми випускаються в яєчник через цю трубку. Одна з двох клітин сперми запліднює яйцеклітину, формуючи або , також відому як насінний зачаток. Друга клітини сперми зливається з двома гаплоїдними полярними ядрами в центрі ембріонального мішечка. В результаті формується триплоїдна клітина (3n). Ця клітина поділяється через і формує , багату поживними речовинами тканину насіння. Якщо насіння розвивається без запліднення, цей процес називається апомікс.

Плід і насіння

Протягом того, як розвиток ембріона і ендосперми протікає в межах мішечка ембріона, його стіна збільшується і звичайно поглинає ядро (яке також збільшується), формуючи оболонку насіння. Стінка насінного зачатку ткаож розвивається, формуючи плід, структуру, тісно пов'язану з розповсюдженням насіння. Часто запліднення впливає на інші частини квітки, які беруть участь в утворенні плоду, як квітколоже в , та інших. Функція оболонки насіння подвійна - захисту ембріона і допомоги в розповсюдженні, вони також можуть безпосередньо допомогати проростанню. Якщо плід розкривається і тому насіння буде залишене незахищеним, оболонка забезпечує захист ембріона і, можливо, також розповсюдження. Якщо плід не розкривається, оболонка насіння майже не розвивається.

Таксономія

Монокот (ліворуч) та дікот

Квіткові рослини зараз розглядаються як невизначена рангом між та . Оскільки ця таксономічна категорія більш високого рангу, ніж родина, є певна свобода у виборі назви. Стаття 16 (ICBN) дозволяє використовувати як і традиційні історичні назви, так і назву, утворену від роду. Офіційна уніномінальна назва цього таксона — Magnoliophyta, від назви роду Magnolia (). Але традиційно укорінілися такі імена як Angiospermae і Anthophyta (квіткові рослини).

Завдяки постійному перегляду поглядів на спорідненість квіткових рослин, внутрішня систематика цієї групи піддавалася і піддається змінам. Дві широко використовувані, хоч і дещо застарілі, системи квіткових рослин — і . На сьогодні обидві ці класифікації не відображають . Сучасна визнана класифікація створена міжнародною ( Angiosperm Phylogeny Group), яка опублікувала свій перший варіант таксономії у (відомий як ) та другий і останній на сьогоднішній день у (). Останні системи зберігають цю систематику, додаючи кілька незначних таксонів.

Філогенетичне дерево сучасних Покринанасінних

Традиційно, квіткові рослини були розбиті на дві групи, які в системі Кронквіста названі (у ранзі класу, сформованого від фамільного імені Magnoliacae) і (у ранзі класу, сформованого від фамільного імені Liliaceae). Інші описові імена, дозволені згідно статті 16 ICBN, включають Dicotyledones або Dicotyledoneae, і Monocotyledones або Monocotyledoneae, які мають довгу історію використання. Для членів першої групи також може використовуватися термін «дводольна рослина», для другої – «однодольна», або «дікот» та «монокот» відповідно. Ці назви походять від факту, що дводольні звичайно мають дві сім'ядолі (ембріональних листка) в межах кожного сім'я, тоді як однодольні звичайно мають тільки одну. З діагностичної точки зору число сім'ядоль не є ні особливо зручною, ні надійною ознакою.

Недавні дослідження проведені групою APG показали, що однодольні - «хороша» (тобто монофілетична) група, цей таксон отримав назву «монокоти» (monocots). Проте, дводольні – ні (вони створюють групу). Проте, в межах дводольних існує «хороша» група, яка включає більшість дводольних. Цей таксон називається (eudicots) або «tricolpates» (від виду пилку, знайденого у представників цієї групи). Назва eudicots сформований від слова «dicot» приставкою "eu-" (від грецької 'eu'= «істина»), тобто означає «справжні дводольні», оскільки еудікоти розділяють ознаки, традиційно віднесені до дікотів, наприклад квітки з чотирьох або п'яти частин (чотиртох або п'яти пелюсток, чотирьох або п'яти чашолистків). Відділення групи еудікотів з решти (колишніх) дікотів залишає залишок, який іноді неофіційно називають «палеодікоти» (palaeodicots) (грецька приставка "palaeo-" означає «старий»). Оскільки представники цього залишку не створюють «хорошу» групу, цей термін існує тільки для зручності.

Економічна важливість

Сільське господарство майже повністю залежить від покритонасінних, або безпосередньо, або непрямо через живлення худоби. З родин квіткових рослин, (родина Трави) - безумовно найголовніша, забезпечуюча більшу частину всіх вимог сільського господарства (, , , , , , , , ), з (родина Бобові) на другому місці. Також високу важливість мають – (родина Пасльонові: , , ), (родина Гарбузові: і ), (родина Гірчичні: і ) і (родина Парасоликові: ). Багато плодів отримують від родин (Рутові) і (Розові або Трояндові: , , , , тощо).

У деяких частинах світу єдиний вид достає першорядного значення через різноманітність використань. Приклад – (Cocos nucifera) на Тихоокеанських атолах. Інший приклад – (Olea europaea) навколо .

Квіткові рослини також забезпечують економічні ресурси у формі , , волокна (,