О 14—15-й годині закриваються квітки картоплі, кульбаб, любочок списолистяних, а о 15—16-й годині «засинає» шпергель. Близько 16—17-ї години згортають, оранжеві пелюстки нагідки. О 17—18-й годині закриваються квітки мати-й-мачухи, жовтцю, квасениці. О сьомій годині вечора біле латаття стуляє зелені чашолистки, закриває квітку і поринає у воду. О 20-й годині, відчуваючи прохолоду, закривають квітки лілійник та шипшина.

Під вечір освітленість спадає, температура повітря знижується — і теплолюбні рослини закривають свої квітки. У зв'язку з цим припиняють польоти і денні комахи, а відтак улаштовуються на ночівлю і птахи, що живляться ними. Але на цьому ланцюг взаємозв'язків у природі не обривається. Після 8-ї години вечора розкриваються білі квітки запашного тютюну, їх добре видно в темряві, вони різко пахтять і цим приваблюють нічних метеликів-запильників. У цей же час розкриваються пуп'янки енотери, її яскраві жовті квітки мають різкий запах, живуть вони лише одну ніч, а потім в'януть. Після 9-ї години вечора розкриваються квітки горицвіту.

Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов'язаний з місцевим часом, географічним положенням і кліматичними умовами. Було б дуже добре, якби школярі й учителі-біологи в різних областях України самі провели спостереження за добовим ритмом квіток рослин і уклали свій «годинник флор», як це колись зробив Карл Лінней.

Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Арістотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в останні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.

Періодичне повторення підвищеної активності й спокою — закономірність для всіх живих організмів, його дотримуються і рослини, і тварини, і людина. Власне, це було помічено передусім і найкраще саме в людей. Зміна сну й неспання, добові коливання температури тіла, 'пульсу, споживання кисню, виділення вуглекислоти тощо

відбувається в організмі людини буквально по годинах. Причому найбільші з цих показників відзначено близько 16—18-ї години, а найменші — близько 5—7-ї години ранку. Температура тіла здорових людей буває максимальною о 6-й годині вечора, а мінімальною — о 4-й годині ранку. Приблизно так змінюється і кров'яний тиск.

Фізіологи й лікарі виявили добову ритміку в діяльності печінки, шлунка, кишечника, органів виділення, залоз внутрішньої секреції, в обміні речовин і навіть у біохімічному складі крові. Вивчення електричної активності мозку в людей показало, що навіть коли людина спить, активність ритмічно змінюється кожні 90 хвилин. В цілому, як стверджують фахівці з біоритмології, у людей вже виявлено близько 100 змін у роботі різних органів і систем організму, що періодично змінюються упродовж доби.

Виникнення біологічних ритмів у живих організмів відбувалося в процесі їхнього еволюційного розвитку і пов'язано з впливом діяльності Сонця та інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і найважливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною, навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні біологічні ритми. Причому вони бувають не лише добовими, я й багатоденними, місячними, річними. В більшості випадків вони спадкові — передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього середовища.

Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання листя та багато інших. В основному це пов'язано з впливом сонячної енергії. Різні рослини здатні «підладжуватися» під тривалість дня, і залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов'язані з Сонцем і освітленістю Земліу