Чистотіл звичайний, чорниця звичайна, чорнокорінь лікарський

ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ

(бородавник, волосник, гладушник, гладишник, глекопар, глисник, голова адамова,

жовтило, жовтосік, зелемозень, земизово, ластовине зiлля, ластовичник, маслянка, печіночник, плодисток, прозорник, простудник, ростопасти, ростопа, самозелень,

сiре зiлля, старовина, цинедонія, цвінталія, чистик, чистяк)

Chelidonium majus

Багаторiчна трав'яниста з оранжево-жовтим соком рослина родини макових. Стебло прямостояче, до 80 см заввишки, цилiндричне, розгалужене. Листки черговi, перисторозсi ченi, зверху ясно-зеленi, зiсподу - сизуватi, розсiяно опушенi. Квiтки правильнi, двостатевi, з подвiйною оцвiтиною, на довгих квiтконiжках, в пазухах вузьких гострих приквiткiв, зiбранi на верхiвцi стебла у зонтикоподібнi суцвiття. Цвiте у квiтнi - вереснi. Плід - довга, стручкоподiбна коробочка.

Латинська назва чистотілу великого - Chelidonium majus - походить від грецького "хелідон" - ластівка.

"Птенчиков ласточка-мать хелидонией лечит ослепших,

Если, как Плиний отметил, у них расцарапаны глазки" - читаємо ми в Салернському кодексі здоров'я Арнальдо де Вилланова.

Росте пiд парканами, у садах, засмiчених мiсцях.

Використовують висушену, iнколи свiжу траву чистотілу звичайного. Заготовляють траву у травнi - червнi, в перiод масового цвiтiння.

Трава чистотiлу мiстить алкалоїди (коптизин, стилопiн, протопiн, алокриптонiн, хелiдонiн, хелiрубiн, хелеретрин, сангвирити, берберин, спартеїн, холін, гістамін, тирамін, метиламін), органiчнi кислоти (лимонну, янтарну, яблучну), кислоту аскорбінову, каротин, ефірну олію, сапонiни, флавоноїди, вiтамiни, дубильнi речовини, макро- та макроелементи.

Галенові препарати чистотiлу звичайного мають жовчогiнну, спазмолітичну, болезаспокiйливу, сечогiнну, протизапальну, седативну, послаблюючу, протипухлинну, протимiкробну дiю.

Застосовують галенові препарати чистотілу при бронхіальній астмі, гепатитах, жовчнокам'янiй хворобi, холециститах, холангiтах, гастритi, подагрi, ревматизмi, стенокардiї, коклюшi, псорiазi, гноячкових висипах на шкiрi, папiломатозi гортанi, полiпозi кишечника, злоякiсних пухлинах внутрiшнiх органiв (затримує рiст i розвиток злоякісних пухлин), зобі, запорах.

Позитивний терапевтичний ефект у клініці спостерігається при лікуванні гастриту, подагри, стенокардії, коклюшу.

На основі чистотілу звичайного розроблено новий препарат "україн" для лікування онкологічних хворих.

Внутрiшньо - настiй трави (5 г, або 1 ст ложка сухої сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки настою тричі на день за 20 хв до їди.

Зовнiшньо - ванни з додаванням настою трави (3 ст ложки сировини на 500 мл окропу) при шкiрних захворюваннях (гноячкові висипи на шкірі, еритематоз шкіри, рак шкіри, бородавки, мозолі), для стимулювання обмiну речовин. Для лікування бородавок та мозолів добрий ефект дає змазування їх щоденно свіжим соком чистотілу.

ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

(афина, борівка звичайна, боровина,

боровиця, зборiвка, зборовиця, яфини)

Vaccinium myrtillus

Низенький, до 60 см заввишки, розгалужений, з гостроребристими голими гiлками кущик родини брусницевих. Листки розташованi спiрально, майже сидячi, суцiльнi, яйцеподібнi, дрiбнозубчастi, зверху свiтло-зеленi, зiсподу блiдiшi. Квiтки правильнi, на коротких квiтконiжках, поодинокi, з рожевим відтінком, глечикоподібнi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - куляста чорна ягода, достигає у липнi.

Росте у хвойних, мiшаних, листяних лiсах Карпат i на полонинах.

Давня легенда розповiдає, що колись мешканцi пралiсiв - гноми втратили свiй притулок, оскiльки люди довiдались про їхнi скарби i заходилися перекопувати землю, шукаючи схованки. Довго блукали гноми в лiсi, аж поки їм дав притулок чорничний кущик. Вiдтодi, вдячні гноми й порозселяли цi казковi кущики по всьому свiту.

Використовують плоди i листя. Листя заготовляють пiд час цвiтiння. Плоди чорниці звичайної збирають коли вони повнiстю дозрiють.

Плоди чорницi звичайної мiстять вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу, пектини), органiчнi кислоти (лимонну, молочну, яблучну, янтарну, щавелеву), вiтамiни (А, В, С, РР), флавоноїди (гiперин, кверцетин, астрагалiн), антоціани (дельфiнiдин, мальвiдин, iдаїн, мiртилiн), феноли, мiнеральнi речовини макро- та мікроелементи (залiзо, марганець, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк). Плоди чорниці містять багато дубильних речовин, рутину.

Препарати чорницi мають антисептичнi, в'яжучi, протизапальнi, сечогiннi, жовчогiннi, спазмолiтичнi властивостi.

Про цiлющi властивостi чорницi знали ще кiлька тисячолiть тому в Китаї, Єгиптi, Грецiї, Римi.

Застосовують при проносах, кровотечах, анемiї, гастритi, гепатитi, набряках, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, ревматизмi, псорiазi, цукровому дiабетi, анемiї, лейкозі, ангiнi, бронхiті, циститi, уретритi, шлункових i кишкових колiках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт).

У зв'язку з тим, що чорниця мiстить багато залiза, її доцiльно призначати при анемiї. Залiзо чорницi краще засвоюється порiвняно з лiкарськими препаратами, оскiльки в ягодах рослини його супутниками є аскорбiнова кислота та iншi кориснi для органiзму сполуки.

Вживання ягiд чорницi покращує кровообiг у сiтчатцi ока, загострює нiчний зір.

Внутрiшньо - холодний настiй (3 ст ложки сушених плодiв заливають 200 мл холодної кип'яченої води, настоювати 10 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.

Листя чорницi звичайної мають протидiабетичнi властивостi завдяки наявностi в ньому глiкозидiв (мiртилiн та неомiртилiн). Настiй листя чорницi (60 г листя на 1 л окропу, настояти 50 хв) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.

Корисним є вживання свіжого соку чорниці при проносах, захворюваннях серця, печінки і селезінки.

Зовнiшньо - полоскання свiжим соком плодiв або настоєм (2 ч ложки плодів настоюють 15 хв на 200 мл окропу, процідити) при захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини; примочки i компреси із свіжого соку плодів або густого відвару листя (100 г плодів на 500 мл окропу).

ЧОРНОКОРІНЬ ЛІКАРСЬКИЙ

(гоб'яз, живокість, зурка лікарська, кафуйка, корінь

собачий, корінь чорний, медунка собача, язик собачий)

Cynoglossum officinale

Дворiчна трав'яниста сiрувато-м'яко опушена рослина родини шорстколистих. Стебло мiцне, прямостояче, до 100 см заввишки, просте або розгалужене, до самого суцвiття густо улистнене. Листки черговi, суцiльнi, видовжено-елiптичнi. Квiтки правильнi, двостатевi, в кiнцевих негустих однобоких завiйках, зiбраних волотевим суцвiттям; вiночок бруднопурпуровий, в зiвi з п'ятьма темнiшими бархатистими виїмчастими лусочками. Цвiте у травнi - червнi. Плід - горiшок вкритий гачкуватими шипиками.

Росте уздовж дорiг, на полях, по засмiчених мiсцях.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують траву i