Рис. 6. Вискова кістка:

а — вигляд зсередини. Краї лускоподібної частини: клиноподібний (1), тім'яний (2), потиличний (3); 4 — борозна сигмоподібної пазухи; 5 — шилоподібний відросток; 6 — кам'яниста частина; 7 — верхівка кам'янистої частини; 8 — виличний відросток; 9 — артеріальна борозна; 10 — задня поверхня кам'янистої частини; 11 — внутрішній слуховий отвір; 12 — дугоподібне підвищення; 13 — покрівля барабанної порожнини; б — вигляд знизу: 1 — м'язово-грубний канал; 2 — внутрішній отвір сонного каналу; 3 — зовнішній отвір сонного каналу; 4 — яремна ямка; 5 — потиличний край, 6 — соскоподібний відросток; 7 — шилососковий отвір; 8 — барабанна частина; 9 — шилоподібний відросток; 10 — нижньощелепна ямка; 11 — виличний відросток.

У товщі кам'янистої частини знаходиться барабанна порожнина із слуховими кісточками: стременом, ковадлом та молоточком. Барабанна порожнина соскоподібною стінкою відділяється від соскоподібної печери. В соскоподібній стінці є отвір, крізь який слизова оболонка барабанної порожнини продовжується в слизову оболонку печери. Соскоподібна печера розділена кістковими перегородками на соскоподібні клітини, заповнені повітрям. Розміри клітин варіюють.

У товщі кам'янистої частини є кістковий лабіринт (орган слуху та рівноваги — переддверно-завитковий орган).

На нижній поверхні кам'янистої частини міститься зовнішній отвір сонного каналу, в якому проходить внутрішня сонна артерія. Канал відкривається круглим отвором на верхівці кам'янистої частини. Дещо назад від сонного каналу знаходиться яремна ямка, в якій розміщується верхня цибулина внутрішньої яремної вени. На нижньому краї кам'янистої частини є вирізка, яка разом з однойменною вирізкою потиличної кістки утворює яремний отвір .

Між кам'янистою та лускоподібною частинами знаходиться м'язово-трубний канал, що веде в барабанну порожнину. В цьому каналі розміщена хрящова частина слухової труби.

На задній ділянці нижньої поверхні кам'янистої частини є добре виражений шилоподібний відросток. Назад та назовні від нього знаходиться масивний соскоподібний відросток. Між шилоподібним та соскоподібним відростками розміщений шилососковий отвір, через який з порожнини черепа виходить лицевий нерв.

За допомогою швів вискова кістка з'єднується з потиличною — потиличний шов, тім'яною — тім'яний шов, клиноподібною — клиноподібний шов та виличною — виличний шов.

Нижня носова раковина — парна кістка, має вигляд опуклої пластинки, на якій знаходяться слізний, верхньощелепний та решітчастий відростки. Одним краєм вона прикріплюється до бічної стінки носової порожнини, утвореної верхньою щелепою, та до перпендикулярної пластинки піднебінної кістки, а другим краєм вільно звисає в носову порожнину.

Слізна кістка — парна, найтонша з усіх кісток черепа, овальної форми, розміщена в передній частині присередньої стінки орбіти. На передній частині зовнішньої поверхні кістки е слізна борозна, яка з однойменною борозною верхньої щелепи утворює носослізний канал, що відкривається у нижній носовий хід.

Передній край слізної кістки з'єднується з краєм лобового відростка верхньої щелепи; задній край — з очноямковою пластинкою решітчастої кістки; верхній — з краєм очноямкової частини лобової кістки, а нижній — з краєм очноямкової поверхні верхньої щелепи.

Носова кістка-невелика, чотирикутної форми, трохи вигнута наперед пластинка, яка з'єднується з присереднім краєм другої носової кістки і утворює спинку носа. Вгорі вони з'єднані з лобовою кісткою, а з боків — з лобовими відростками верхньої щелепи. Нижні краї кісток беруть участь в утворенні грушоподібного отвору .

Кістки лиця представлені парними кістками (верхньою щелепою, піднебінною та виличною), а також непарною — нижньою щелепою. Крім того, за традицією разом з кістками лиця описують непарну під'язикову кістку.

Верхня щелепа — масивна кістка, з'єднана з усіма кістками лиця та деякими кістками черепа (Рис. 7). Вона бере участь в утворенні очної ямки, носової та ротової порожнин. У верхній щелепі розрізняють тіло та чотири відростки (лобовий, виличний, піднебінний і комірковий), які відходять у різні боки.

Тіло кістки має чотири поверхні: очноямкову, передню, підвискову та носову. Всередині тіла знаходиться при-носова верхньощелепна пазуха, стінки якої вистелені слизовою оболонкою. Через верхньощелепний розтвір пазуха з'єднується з середнім носовим ходом.

Очноямкова поверхня тіла верхньої щелепи утворює дно орбіти. На ній є підочноямкова борозна, яка переходить у підочноямковий канал, що відкривається на передній поверхні тіла підочноямковим отвором. Під цим отвором, через який проходять судини та нерв, є невелика собача ямка, на дні якої починається однойменний м'яз. Трохи нижче від ямки є виступи зубних комірок, в яких залягають корені зубів.

очноямкова поверхня; 6 — вигляд зсередини: 1 — Рис. 7. Права верхня щелепа:

а — вигляд зовні: 1 — лобовий відросток; 2 — передній слізний гребінь; 3 — слізна борозна: 4 — підочноямковий край; 5 — підочноямковий отвір; 6 — носова вирізка; 7 — собача ямка; 8 — передня носова ость; У — коміркові випини; 10 — коміркова дуга; 11 — верхньощелепний горб; 12 — підочноямкова борозна; 13 — виличний відросток; 14 — лобовий відросток; 2 — слізний край; 3 — слізна борозна; 4 — верхньощелепна пазуха; 5, 7 — піднебінний відросток; 6 — комірковий відросток; 8 — різцевий канал.

Латеральніше і трохи назад від передньої поверхні знаходиться підвискова поверхня, на якій розміщений верхньощелепний горб і е коміркові отвори та канали.

Передня поверхня продовжується у носову поверхню тіла верхньої щелепи, що бере участь в утворенні бічної стінки носової порожнини. На ній є верхньощелепний розтвір, який сполучає носову