Череп умовно поділяють на черепне склепіння та основу.

Черепне склепіння утворюють лобова та потилична луски, лускоподібні частини вискових кісток та тім'яні кістки.

В черепному склепінні розрізняють зовнішню та внутрішню пластинки, між якими міститься губчатка. В губчатці проходить багато каналів, в яких лежать судини кісток, які крізь отвори в кістках сполучаються із судинами зовнішніх утворів голови та судинами оболонок мозку.

На внутрішній поверхні черепного склепіння є багато дрібних борозен, в яких розміщені гілки оболонкових артерій, а також пальцеподібні втиснен, до яких прилягають закрутки мозку.

Основа черепа має складнішу будову; ЇЇ поділяють на внутрішню та зовнішню основу.

На внутрішній основі черепа виділяють три черепні ями (передню, середню та задню; Рис. 11).

Передня черепна яма утворена очноямковою частиною лобової кістки, малими крилами клиноподібної кістки та решітчастою пластинкою решітчастої кістки. В центрі передньої ями розміщений півнячий гребінь, а позаду від нього є численні отвори, крізь які проходять нитки нюхових нервів. Від середньої черепної ями передня яма відділена заднім краєм малих крил клиноподібної кістки.

Середня черепна яма утворена клиноподібною та висковою кістками. В ямі виділяють три частини: дві бічні та центральну, утворену турецьким сідлом. На дні турецького сідла знаходиться ямка мозкового придатка, де розміщується мозковий придаток.

Попереду від неї знаходиться борозна перехрестя, яка продовжується в парний зоровий канал, крізь який у порожнину черепа проходять зорові нерви. Між малими та великими крилами клиноподібної кістки розміщена верхня очноямкова щілина, де проходять судини та нерви.

Біля верхівки кам'янистої частини вискової кістки поруч з внутрішнім отвором сонного каналу розміщується рваний отвір, крізь який проходять судини та нерви.

Крім того, середня черепна яма за допомогою овального, остистого та круглого отворів сполучається з крилопіднебінною і підвисковою ямками та із зовнішньою основою черепа. Крізь ці отвори в порожнину черепа та з неї проходять судини і нерви, оточені сполучною та жировою тканинами.

Межа між середньою та задньою ямами черепа проходить по верхньому краю кам'янистої частини вискової кістки та спинці турецького сідла.

Задня черепна яма утворена тілом клиноподібної кістки, задніми поверхнями кам'янистих частин вискових кісток, потиличною кісткою та невеликими частинами тім'яних кісток. У центрі її є великий отвір, до якого спереду спускається схил, утворений тілами клиноподібної та потиличної кісток. Латеральніше від великого отвору розміщені яремні отвори, де закінчуються борозни сигмоподібних пазух.

У задню черепну яму відкривається внутрішній слуховий хід, там також знаходиться отвір каналу під'язикового нерва. В цій ямі розміщуються середній мозок, частина довгастого мозку та мозочок.

Зовнішню основу черепа умовно поділяють на передній та задній відділи. Передній відділ утворений піднебінними та комірковими відростками верхніх щелеп, а також горизонтальними пластинками піднебінних кісток. Задній відділ зовнішньої основи черепа складається з частини тіла і великих крил клиноподібної кістки, а також вискової та потиличної кісток.

Рис. 11. Внутрішня основа черепа:

1 — півнячий гребінь; 2 — передня яма черепа; 3 — решітчаста пластинка решітчастої кістки; 4 — мале крило клиноподібної кістки; 5 — передперехресна борозна; Є — турецьке сідло (ямка мозкового придатка); 7 — спинка сідла; 8 — середня яма черепа; 9 — схил; 10 — задня яма черепа; 11 — внутрішня потилична горбистість; 12 — великий отвір; 13 — під'язиковий канал; 14 — яремний отвір; 15 — внутрішній слуховий отвір; 16 — овальний отвір; 17 — круглий отвір; 18 — зоровий канал. |

Рис. 12. Зовнішня основа черепа:

1 — серединний піднебінний шов; 2 — кісткове піднебіння; 3 — хоани; 4 — підвисковий гребінь; 5,7 — присередня і бічна пластинки крилоподібного відростка; 6 — підвискова ямка; 8 — овальний отвір; 9 — рваний отвір; 10 — остистий отвір; 11 — глотковий горбок; 12 — соскопбдібний відросток; 13 — нижня каркова лінія; 14 — верхня каркова лінія; 15 — зовнішня потилична горбистість; 16 — великий отвір; 17 — яремна ямка; 18 — шилососковий отвір; 19 — зовнішній отвір сонного каналу; 20 — шилоподібний відросток; 21 — нижньощелепна ямка; 22 — вилична дуга; 23 — леміш; 24 — задня носова ость; 25 — поперечний піднебінний шов.

Рельєф зовнішньої основи черепа дуже складний (Рис. 12). В її передній частині розташоване кісткове піднебіння, по середній лінії якого проходить шов та починається різцевий канал. В його задньому відділі є поперечний піднебінний шов та великі і малі піднебінні отвори, які продовжуються в однойменні канали.

Кісткове піднебіння, крилоподібні відростки та леміш формують задні носові отвори, які ведуть у носову порожнину. Біля верхівки кам'янистої частини вискової кістки є рвані отвори, а латеральніше від них — остисті отвори та шилоподібні відростки.

У середній частині тіла потиличної кістки розміщується глоткових горбок, де прикріплюється глотково-основна фасція. Далі міститься великий отвір, по обох боках якого лежать потиличні виростки, що зчленовуються з першим шийним хребцем. В основі потилични-виростків проходять виросткові канали, латеральніше від яких знаходяться яремні отвори, де лежать цибулини однойменних вен. Ще далі назад розміщені соскоподібні відростки, попереду яких є зовнішні слухові отвори.

Крім вищеописаних утворів на черепі виділяють: носову порожнину, а також очні, вискові, підвискові та крилопіднебінні ямки.

Носова порожнина є кістковою основою початкового відділу дихальної системи