Павільйонна кочівля бджіл. Останніми роками на пасіках все більше і більше поширення знаходить павільйонне утримання бджіл. Павільйони бувають стаціонарні й кочові.

Стаціонарні павільйони будують в зонах рясного медозбору, де з самої ранньої весни до глибокої осені квітнуть медоносні рослини. Це, по суті, пасічний будиночок, усередині якого розміщені бджолині сім'ї. Кожна сім'я виходить назовні через вічко-коридорчик, вмонтоване в стінці павільйону.

Деякі бджолярі, що утримують бджіл на дачі, переобладнали мансарди в павільйон для утримання бджіл і успішно займаються бджільництвом.

Стаціонарні павільйони мають деякі переваги в порівнянні з пасічним утриманням бджолиних сімей (тобто утриманням на певній земельній ділянці):

Кочові павільйони. За останні роки широке поширення набули кочові павільйони різної конструкції і місткості. Сутність павільйонно-кочового утримання бджіл полягає в тому, що бджолині сім'ї перебувають частіше за все не у вуликах, а в спеціально виготовлених висувних ящиках, розміщених у 2-3 яруси і більше по бічних сторонах павільйону на колесах. Бджоли перебувають у павільйоні круглий рік. Назовні вилітають через льотки, довкола яких різними фарбами нанесені орієнтовні фігурки, щоб бджоли не плутали свої льотки з чужими. Обслуговування сімей проводиться зсередини павільйону.

Переваги павільйонного утримання бджіл безперечні. Павільйони створюють максимальну можливість маневреності пасік – найголовнішу умову отримання високих медозборів і раціонального запилення сільськогосподарських культур. Бджолині сім'ї круглий рік мають оптимальний мікроклімат. Пасіка зосереджена на невеликій ділянці. Частину павільйону деякі бджолярі відводять під побутівки, які використовують у кочових умовах. Важлива перевага павільйонної системи утримання полягає й у тому, що при необхідності огляд сімей і виконання невідкладних робіт можна проводити в непогоду. Сім'ї бджіл надійно захищені від розкрадань. Влітку вулики в павільйоні не перегріваються, а взимку несильно охолоджуються, і бджолині матки більш тривалий час відкладають яйця. Зручний такий павільйон і для розміщення на садовій ділянці бджоляра-любителя.

Павільйонна система утримання бджолиних сімей не тільки дозволяє розв'язати багато проблем організації оперативної кочівлі бджіл на медозбір і запилення сільськогосподарських культур, але й розрахована на мінімальне застосування ручної праці.

Кочівля бджіл на платформах. Вулики встановлюють на своєрідні низькорамні причепи, які вміщають від 12 до 80 вуликів. Бджоли на платформах утримуються все літо. В цьому випадку виключаються такі багаторазові роботи, як навантажування і розвантаження вуликів, спрощується перевезення бджіл.

Використовується пересувна платформа каркасного типу на базі тракторного причепа. Достатні 5 хв, щоб пасіку з транспортного положення перевести в робоче. Не вимагається ні лебідок, ні гідроприводу, їх замінює важіль із зусиллям 10 кг. Місткість – 40 вуликів.

Поширені також пересувні платформи без бортів і яких-небудь каркасних пристроїв. Вулики на платформи встановлюються задніми стінками один до одного на відстані 60-80 см для вільного проходу бджоляра під час огляду сімей, а при транспортуванні кожний ряд надійно ув'язується вірьовками.

На ряду пасік для полегшення праці бджолярів використовують низькорамні напівпричепи-контейнеровози моделей ЦКТБ-А402 і ЦКТБ-А441.

На платформу напівпричепа ЦКТБ-А402 після деякого переобладнання (виготовлення переднього борту і додаткових вантажних майданчиків у передній і задній частинах) встановлюється 108 дванадцятирамочних вуликів при триярусному вантаженні на середньому майданчику і двох'ярусному – на передній і задній майданчиках. На платформі напівпричепа ЦКТБ-А441 при аналогічному розміщенні вуликів поміщається 128 вуликів.

Транспорт для перевезення бджіл. Спеціальних машин для перевезення бджіл немає, але будь-яку автомашину можна використовувати для цих цілей. Важливо, щоб вона була нормально і правильно завантажена вуликами з найбільшою місткістю, що забезпечує кращу амортизацію автомашини.

Крім автомашин перевезення бджолиних сімей на відстань 20-30 км проводять на тракторних причепах, спеціально виготовлених майданчиках (на полозах або колесах). За наявності водних шляхів бджіл вивозять на баржах, а у віддалені тайгові місця – на вертольотах.

Є добровільні бджільницькі товариства, які комплектують сезонні бригади для вивозу бджіл з присадибних пасік на медозбір. При цьому використовуються навантажувально-розвантажувальні механізми, що полегшують працю бджолярів.

На невеликих пасіках навантажування і вивантаження вуликів при їх вивозі на медозбір або запилення сільськогосподарських культур проводиться звичайно вручну з постановкою до машини трапа. Іноді на пасіках для прискорення і полегшення навантажування вуликів автомашина задніми колесами з'їжджає в спеціальне поглиблення і підлога кузова виявляється на рівні поверхні землі. Якщо відкрити задній борт, то можна входити в кузов автомашини і ставити вулики зразу ж на місце.

Під час перевезення бджолиних сімей на кочівлю, особливо на дальню відстань і по поганих дорогах, дуже важливо, щоб вулики були надійно зв'язані в кузові автомобіля. Для цієї мети розроблено спеціальне пристосування, яке є скріпленням типу важеля, що складається з гаків, ланцюга завдовжки 7 м і важелю. Для ув'язки вуликів ланцюг перекидається через них на іншу сторону кузова автомобіля, і його кінець за допомогою гака закріплюється за швелер, що є біля краю основи платформи. Потім важільний скріп чіпляється за інший швелер, що знаходиться на протилежній стороні платформи, а також за необхідну ланку ланцюга. Натисненням на важіль скріпу проводиться натягнення ланцюга.

Для використання цього пристосування на автомобілях, у яких немає швелерів, необхідно по краях основи платформи (знизу її) прибити дерев'яні бруски перетином 15 Ч 35 мм.

Навантажування бджолиних сімей на транспорт проводиться пізно ввечері, коли бджоли повністю припинять