У кузові автомашини вулики розставляють льотками до бічних бортів, щоб вуликові рамки у вуликах мали в своєму розпорядженні бічні планки.

Перевезення бджіл. Автомашина повинна бути максимально завантажена. В цьому випадку краще працює амортизація. Якщо з яких-небудь причин доводиться перевозити невелику кількість бджолиних сімей (5-15), в кузов автомашини спочатку насипають інертний вантаж – землю, глину, пісок і т. п., щоб гнізда не розтрусило в дорозі. На вибоїнах і на нерівній ґрунтовій дорозі швидкість не повинна перевищувати 15-20 км. У тому випадку, коли транспортування бджіл продовжується і вдень, стоянка автомашини на пригріві не допускається. При аварійній зупинці машину розташовують під тінню дерев або над кузовом машини влаштовують тінь, натягнувши на рейки полотно. Тривалість зупинки більше 30 хв не допускається, інакше бджоли, що випадково вилетіли з вуликів, не знайдуть своїх жител і від машини відстануть.

Коли рух машини з бджолами уривається через її поломку, то необхідно відбуксирувати її від дороги на відстань не менше 1 км і вулики вивантажити, відкривши після цього льотки. В холодну пору року зупинки машини для бджіл нешкідливі.

Якщо бджолині сім'ї перевозять без кришок, а замість них одягнені вентиляційні сітки, то на випадок дощу беруть брезентове полотно, з якого влаштовують навіс. Вулики не вкривають, щоб не запарити бджіл.

На новому місці після вивантаження всіх вуликів негайно відкривають льотки. Після кочівлі протягом 3-5 днів бджоли бувають сильно збудженими і накидаються на перехожих і сусідів. Щоб усмирити бджіл, льотки треба відкривати з димарем, дим не дає їм шалено вилітати з вуликів. Звичайно достатньо буває 3-4 струменів диму. Бджоли заспокоюються і наступного дня менше жалять.

До вечора знімають зовнішні скріплення, поправляють полотна, а при необхідності кладуть утеплюючі подушки.

При черговому огляді видаляють зайві рамки і виймають з вуликів розкріплюючі кілочки.

Розділ 2. Павільйонна кочівля бджіл

Багато бджолярів-любителі дуже раціонально вирішили цю задачу: вони вмонтували житла бджіл в павільйони. Щоб полегшити вагу самих павільйонів і підвищити їх прохідність, замість звичайних вуликів влаштовують спеціальні секції з фанери і тесу, які складають пересувну пасіку.

Для вильоту бджіл зовні павільйону зроблені льотки, а передні стінки зафарбовують у різні кольори, щоб бджоли не плутали свої житла з сусідніми. Всередині павільйону вільний від секцій простір обладнують для життя бджоляра.

Павільйон добре утеплюють скловатою, що забезпечує збереження і успішний розвиток бджолиних сімей на протязі всього року. Таку пасіку на колесах неважко перевезти на будь-яке місце. Ввечері, коли робочі бджоли повернуться в свої секції, павільйон-медовик причіплюють до попутної автомашини і вночі або рано вранці перевозять. Павільйон встановлюють звичайно на шасі тракторного візка, що відслужив свій термін. Він складається з двох-трьох і навіть чотирьох вертикальних ярусів. У верхній частині, тобто над стелею павільйону, влаштовують сховище для стільникових рамок і рамок з вощиною, а внизу, під підлогою – бункер для бджільницького інвентарю.

При цілорічному утриманні бджіл у пересувному павільйоні сім'ї краще зберігаються і швидше набирають силу.

Витрати на будівництво такого павільйону втричі нижчі, ніж на створення стаціонарної вуликової пасіки тієї ж потужності. Але головна перевага полягає в тому, що швидке і легке перекидання павільйону безпосередньо до медоносів, необмежена можливість найширшого обхвату територій і насичення бджолами посівів ентомофільних культур помітно підвищують вихід товарного меду, знижують його собівартість.

Навіть в дуже несприятливий за погодних умов весняно-літній сезон вихід товарного меду від кожної бджолиної сім'ї виявився на 10-15 кг вище в порівнянні з вуликовими пасіками.

Такі павільйони завоювали широке визнання серед бджолярів. За весняно-літній і осінній періоди бджолярі кочують до 10 разів з інтервалом 10-20 днів. Бджіл у нічний час підвозять безпосередньо до медоносів. При цьому вулики не вантажать і не розвантажують, та й для самих бджолярів в павільйоні створені комфортні умови в життя на кочівлі.

Проте слід мати на увазі, що будь-яке переобладнання автомобільних і тракторних причепів повинне проводитися з дозволу органів Державтоінспекції.

Велике поширення в південних областях країни набули павільйони не-великих розмірів, виготовлені бджолярами присадибних пасік, а також платфор-ми для постановки і подальшого транспортування звичайних вуликів з бджолами.

Бджолярі присадибних пасік удосконалили існуючі павільйони, створивши додатковий електричний обігрів і автотерморегуляцію, в результаті зимівля бджіл проходить у цих же павільйонах.

Витрати на виготовлення пересувних павільйонів на 15-30 бджолиних сімей, як правило, протягом 2 років повністю окупаються.

Правильний вибір місця для постановки пасіки в період головного медозбору – найважливіша умова отримання високих медозборів. Допущена бджолярем помилка в цій справі може погубити всю попередню роботу.

Високих медозборів за рахунок маневреності пасік, наближення їх до медоносів і джерел інтенсивного нарощування бджіл досягли присадибні бджолярі. В кожному регіоні є бджолярі, що з року в рік одержують медозбори, які в 2-5 разів перевершують середньорегіональні збори меду. Причому їх пасіки звичайно не відрізняються ні матеріальною оснащеністю, ні поліпшеною кормовою базою для бджіл. Як правило, на них працюють бджолярі-ентузіасти, що вивчили природні умови своєї зони й зуміли підвести під них технологію догляду за бджолами.

Високі медозбори окремих пасік свідчать і про інше – про наявність колосальних медоносних ресурсів і можливість їх раціонального використання. Потрібно, щоб досвід окремих передових бджолярів став програмою технологічного перетворення всіх пасік у всіх регіонах країни.

2.1. Конструктивні особливості павільйону для утримання бджіл

2.1.1. Будова павільйону

Базою для побудови павільйону може бути шасі будь-якого транспортного причепа заводського виготовлення. Можна застосувати військовий двовісний КУНГ-причіп (довжина 7 м, ширина 2,4 м, висота разом