Що стосується активності амілолітичних і ліполітичних ферментів, які безпосередньо впливають на травлення вже на ділянці підшлункової залози, то вона була вищою практично у всіх тварин, які одержували сою, оброблену різними методами, в порівнянні з нативною соєю. Так, при згодовуванні соєвого шроту і сої мікронізованої при t=125°С тварини мали вірогідно вищу активність амілази (Р< 0,1) 490,0 і 677,6 одиниць проти 200,6 в контролі, а при згодовуванні сої екструдованої різниця була вірогідною (Р<0,1; Р<0,05) як за активністю амілази (401,8; 760,2 одиниць) так і за активністю ліпази (515,7; 592,2 одиниць).    

Необхідно відмітити, що в другій, третій і четвертій серіях досліджень при вивченні сої мікронізованої при різних температурних режимах, найбільш оптимальним був режим 125°С, при якому були одержані краяні результати (табл. ), при більш високих температурах мікронізації сої і згодовуванні її тваринам помітно знижуються процеси травлення.    

В п'ятій серії досліджень в раціонах оперованих тварин вивчали сою екструдовану, а в шостій – сою екструдовану з добавкою до раціону мікроелементу селену і вітаміну Е. Річ в тому, що при згодовуванні екструдованої сої в кількості більше 15% за масою, в організм надходить досить велика кількість жирів, що сприяє швидкому підвищенню приростів тварин. Але як показала практика, при їх живій масі 50 – 60 кг. Настає різкий спад продуктивності, тремор кінцівок і відмова від їжі. Відомо, що це відбувається внаслідок перенасичення організму жирами, що призводить до порушення ліпідного обміну і утворення в організмі перекисів. Для того, щоб захистити клітинні мембрани від перекисних пошкоджень, необхідно вводити селен і вітамін Е, які входять до складу ферменту антиоксидантної дії жирів (глютатіонпероксидази).    

В дослідженнях при згодовуванні фістульним тваринам комбікорму з екструдованою соєю без селену і вітаміну Е за досить невеликий обліковий період досліду не було відмічено будь-яких змін, тварини почували себе добре. Досить висока була в них і активність травних ферментів (табл. 3), що свідчить про достатню поживність раціону.    

Цікаво було з'ясувати, чи впливає добавка селену і вітаміну Е до раціону на травні процеси свиней. Виявилося, що за цей період досліду (15 діб) великої різниці між активністю ферментів майже не було.    

Таким чином, проведені експерименти дають можливість висловити думку, що використання в годівлі свиней сирої сої в період активного росту не бажано, бо це призводить до порушення процесів травлення, що безпосередньо впливає на подальшу їх продуктивність. Використання мікронізованої сої доцільно при температурі обробки 125°С, оскільки вища температура обробки зерна веде до зниження його засвоєння. Тому в годівлі свиней краще використовувати соєвий тестований шрот або сою екструдовану. Це дає змогу підтримувати на відповідному рівні процеси травлення і високе засвоєння поживних речовин корму.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Жовнір Б.П., Поліщук А.А., Семенов С.О. Продуктивність свиней та технологічні умови переробки сої // Вісн. аграр. науки – 1995. – № 9 – С.62 – 65.

2. Квасницкий А.В. Физиология пищеварения у свиней – М.: Сельхозгиз, 1951 – 221 с.

3. Ноздрин Н.Т., Мысик А.Т. Обмен веществ и энергии у свиней. – М.: Колос, 1975. – 239 с.

4. Полищук А.А., Семенов С.А. Прогнозирование аминокислотного состава соевых бобов по показателям качества их переработки // Вісн. аграр. науки – 1997. – № 18 – С. 17 – 20.

5. Семенов С.О., Поліщук А.А. Ефективність переробки сої // Тваринництво України – 1995. – № 10 – С. 30.