Чисельність основних мисливських видів тварин в області нижча від оптимальної на 30-40 відсотків, тому ситуацію, яка склалася в тваринному світі області можна вважати напруженою. Низька щільність поголів'я мисливської фауни обумовлена загибеллю тварин від браконьєрства, хижаків і хвороб, погіршенням умов існування.

Іхтіофауна рік області представлена такими видами риб: рибець, підуст, сом, судак, харіус, марена-вусач, лящ, короп, сазан, жерех, головень, щука, карась, в'юн, лин та ін.

До найбільших річок гірської частини належать: Прут з притоками, Чорний Черемош, Білий Черемош, Рибниця, Пістинька, верхів'я рік Лімниці, Свічі, Чечви, Дуба та ін. В них поширені в'юн, бичок, карась, плітка, головень, окунь, зустрічаються лосось, умбра, радужна та струмкова форель.

У рівнинній зоні в річках Дністер, Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Лімниця, Ворона, Гнила Липа, поширені рибець, підуст, сом, судак, харіус, марена-вусач, головень, короп, сазан.

В області є три водосховища: Бурштинське, Чечвинське, Княгиницьке, у яких вирощується риба.

Ставкове господарство налічує 620 ставків, загальною площею водного дзеркала 2373 та, з них у віданні сільськогосподарських підприємств - 473, площею 962,8 га, рибокомбінату - 117, площею 1313 га і інших господарств і підприємств - 30, площею 97,2 га.

Загальний ліміт на промисловий вилов риби (табл. 6.36) в р. Дністер в 1999р. становив 26,8 т, з них кооперативу "Дністер" м. Галич виділена квота - 0,68 т; облрибкомбінату "Хотимир" - 4,24 т; всього 17,6 т, резерв становив 9,2 т.

Таблиця 7.39. Динаміка вилову риби

Вилов риби, т | 1995р. | 1999р. | 1997р. | 1998р. | 1999р.

87,88 | 50,89 | 35,4 | 16,2 | 16,2

У 1999 р. в природних водоймах було виловлено згідно квот:

- облрибкомбінатом - 0,370 тонн;

- ДМТ "Хотимир"- 0,059 т.;

- всього по області - 0,429 т.

Доведений ліміт по області реалізований менше ніж на два відсотки. Промисловий вилов риби на Бурштинському водосховищі (табл. 7.40) площею 1280 га здійснює рибгосп "Галицький" (у березні 1998 р. передане облрибкомбінату під СТРГ - спеціальне товарне рибне господарство).

За останні роки відбувся спад вилову товарної риби у Бурштинському водосховищі. Так у 1995 р. було виловлено 87,8 тонн риби, у 1999 р. - 15,8 тонн, тобто вилов товарної риби зменшився в 5,5 рази.

Таблиця 7.40. Динаміка вилову основних промислових видів риб за 1995-1999 роки на Бурштинському водосховищі

Вилов

риби, т | 1995р. | 1996р. | 1997р. | 1998р. | 1999р.

87,88 | 50,89 | 35,4 | 16,2 | 15,8

Таблиця 7.41. Зариблення природних водойм та Бурштинського водосховища, млн. штук

Роки | Природні водойми | Облрибкомбінат | Управління лісового господарства | УТМР

Бурштинське СТРГ | Природні водойми

1995 | 0,51 | 0,55 | 0,07 | 0,06 | -

1996 | 1,81 | - | - | 0,1 | -

1997 | 0,58 | 0,09 | - | 0,1 | -

1998 | 0,250 | 0,274 | 0,08 | - | 0,155

1999 | 0,258 | 0,182 | - | - | -

1.8. Тваринний світ

Різноманіття тваринного світу тісно пов'язане з умовами клімату й рослинним покривом, з рельєфом, наявністю води та іншими компонентами екосистем. Кожному типу місцевості відповідає характерна фауна. До складу фауни хребетних Івано-Франківщини належить 328 видів, зокрема, 49 риб, 15 земноводних, 11 плазунів, 287 птахів, 66 ссавців.

У басейні Дністра й Пруту водяться різноманітні види риб: українська мінога, стерлядь, форель струмкова, форель райдужна, щука, плітка, веризуб, вівсянка, краснопірка, лин, марена, судак, окунь, бички, карась, в'юн, сом, йорж, короп, гловень, верховодка, рибець, миньок, носар.

Швидка течія, кам'янисте, рідке мулисте дно, бідність планктону й слабо розвинена рослинність визначили склад іхтіофауни. Тут поширені ріофільні, всеїдні види, що відкладають ікру на кам'янистий або голено-піщаний субстрат. На рослинність відкладають ікру близько 20% видів риб.

Представники батрахофауни (земноводні) належать до двох рядів: хвостаті та безхвості. Вертикальне поширення амфібій у Карпатах майже не виявляє екологічної прив'язаності до рослинної наявності. Земноводні трапляються від передгір'я до субальпійських лук полонин, заходять на рівнину. До рівнинних видів належать тритон гребенястий, червоночерева кумка, звичайна часниця, звийна квакша, ставкова жаба, очеретяна ропуха. Для земноводних типові палеарктичні (звичайний і гребенястий тритон, гостроморда, озерна й ставкова жаба), середземноморські (альпійський тритон, плямиста саламандра, звичайна квакша), західноєвропейські (жовточервона кумка, звичайна квасниця, звичайна і очеретяна ропуха, прудка жаба) види.

Герпетофауна характеризується значно меншою кількістю видів. Вертикальне поширення рептилій приблизно таке, як і в амфібій: 50% видів мають широкий діапазон вертикального поширення, а болотяна й грецька черепахи, зелена ящірка екологічно пов'язані з рівнинним ландшафтом.

Серед ящірок найпоширеніша вертінниця ламка, ящірка прудка та ящірка живородна. Зі змій на території області поширені вуж звичайний, лісовий полоз, мідянка, гадюка звичайна.

Птахи Прикарпаття відзначаються видовим багатством та численністю. Гірські пасма Карпат служать південно-західною границею поширення багатьох видів і підвидів птахів. На поширення та розселення окремих видів птахів помітно впливає господарська діяльність. Скота та флан-білохвіст перестали гніздиться на території області. Скоротилась чисельність кібчика, яструба великого, шуліки рудого. Значно порідшали колонії сірих чапель, а найбільші в західному регіоні колонії квавки зникли. Чорний крячок став мало чисельним.

Зате збільшення мережі ставків спричинило зростанню колоній маржина річкового, білощокого крячка, черні морської, черні чубатої.

Різноманітні горобині складають загальний фон пташиного населення. До видів-домінантів мішаних лісів Придністров'я літнього періоду належить з'яблик, шпак, іволга, вівчарики: ковалик весняний, жовтобровий, славка чорноголова, мухоловка сіра, щеврик лісовий, берестянка, дрізд чорний на дрізд співочий, зозуля звичайна та горлиця