Особливості основного обробітку ґрунту під озимі. Основний обробіток чистого чорного пару після соняшнику у вологі роки проводять заходом пізньої оранки на глибину 28–30 см (при забур’яненості багаторічними бур’янами) або на глибину 20–22 см (при мало річному типі бур’янів) із двома попередніми лущеннями і культиваціями злущеного поля. В посушливі роки краще основний обробіток на цьому полі здійснити дворазовим дискуванням після збирання соняшнику та наступної оранки плугом ПЛП–6–3,5, обладнаним одно- або двохярусними безполицевими корпусами КБ–3,5 і КБЯ–30–35. Після зайнятого пару під озимі проводять післязбиральні дискування й відразу оранку на глибину 20–22 см в агрегаті з котками і боронами. За посушливої погоди замість оранки рекомендується поверхневий чи мілкий обробіток дисковими плоскорізними або комбінованими знаряддями. При цьому ефективність добрів, внесених під оранку і поверхневий чи мілкий обробіток, однакова (Рашко М.М., 1996).

Сидеральні пари, зайняті люпином, обробляють у фазі сизих бобів дисками, а потім плугами на глибину 20–22 см. Достатньо зволожений пласт багаторічних трав орють відразу після збирання сіна на 20–22 см. При неможливості орати через посуху спочатку поле дискують, а після першого дощу орють чи обробляють плоскорізом на глибину 10–12 см.

Після гороху і кукурудзи на силос для підготовки поля під озимину проводять поверхневий обробіток спочатку важкою дисковою бороною, а потім комбінованим агрегатом БДТ–3 плюс ЗККШ–6. Після ранньої картоплі, чистої від бур'янів, поле обробляють під озимі дискуванням на глибину 8–10 см. Для підготовки поля під озимі після збирання стерньових попередників рекомендується дискування й наступна оранка на глибину 20–22 см за вологої погоди або плоскорізне розпушування га глибину 16–18 см в агрегаті з голчастою бороною та кільчасто-шпоровими котками за посухи. Якщо основний обробіток ґрунту вибрано на користь плоскоріза на полях із багаторічним типом забур'яненості, то глибину плоскорізного розпушування збільшують до 20–30 см.

Передпосівний обробіток ґрунту спрямований на провокацію сходів бур’янів і виснаження кореневої системи багаторічних їх видів у весняний період, створення ущільненого посівного ложе та вологозатримного дрібногрудочкуватого поверхневого шару ґрунту. На полях ранніх ярих культур (ячмінь, овес, горох та ін.) провокаційними заходами, які сприяють проростанню насіння бур’янів у верхньому шарі ґрунту і частково знищують сходи зимуючих їх видів, є боронування, шлейфування, коткування, культивації. Проте за умови холодної весни ефект провокації сходів не високий. значно більші протибур’янові можливості має передпосівний обробіток на полях пізніх ярих культур.

Найвищого протибур’янового ефекту досягають у системі догляду за полем чистого пару. Для цього, починаючи з весни, проводять пошаровий обробіток ґрунту на цьому полі, спрямований на очищення верхнього шару від сходів бур’янів і вегетативних зачатків. Особливістю технології пошарового обробітку ґрунту в полі чистого пару полягає в поступовому зменшенні глибини культивацій від найбільш глибокої першої весняної на 8–10 см до передпосівної на 4–6 см перед сівбою озимої пшениці. протягом літа проводять 3–4 культивації. Кількість їх залежить від появи чергових сходів бур’янів, викликаних опадами.

Заслуговує уваги питання необхідності ранньовесняного розпушування ґрунту для зменшення випаровування вологи. Спостереженнями встановлено, що на оструктурених чорноземах, а також піщаних і глинисто–піщаних ґрунтах можна не закривати вологи, оскільки втрата її з таких ґрунтів на випаровування припиняється природним руйнуванням капілярного механізму руху води у верхньому шарі на початку його висихання.

На безструктурних, розпилених ґрунтах ранньовесняне боронування необхідне, оскільки капілярні щілини в них зберігаються до повного висихання ґрунту. Якщо ґрунт важкий, послідовність заходів ранньовесняного розпушування передбачає боронування важкими чи середніми боронами з наступним шлейфуванням і боронуванням легкими боронами. На легких ґрунтах або на гребенистому зябі, навпаки, спочатку проводять шлейфування, а потім боронують. Доцільні комбіновані агрегати, які здійснюють вказані заходи за один прохід. Заходи передпосівного обробітку виконують упоперек основного або під кутом 10–450 до нього. Глибину передпосівного обробітку диференціюють залежно від гранулометричного складу ґрунтів і в вологості: на важких і вологих — більша, на легких і сухих — менша. перед сівбою цукрових буряків та овочевих культур обробіток ґрунту проводять на глибину загортання насіння, на незапливаючих, важких ґрунтах — глибше, з наступним коткуванням. При внесенні під передпосівний обробіток летких гербіцидів їх у посушливу погоду загортають дисковими знаряддями БДТ–7, БДТ–10 або комбінованими агрегатами РКВ–3,6, а за вологої погоди — культиваторами КПС–4 в агрегаті з важкими боронами. Певні особливості має передпосівний обробіток на полі, відведеному під картоплю. За гребеневої технології вирощування перед садінням бульб площу культивують на глибину 10 — 20 см і створюють гребені культиваторами КОН–2,8.

Система післяпосівного обробітку ґрунту складається із заходів, спрямованих на створення умов, сприятливих для появи сходів культурних рослин та їхнього росту і на знищення бур’янів. Для цього після сівби в посушливих умовах площу коткують, а за достатнього зволоження при необхідності боронують до і після появи культурних рослин. Ця потреба виникає після дощів, коли утворюється ґрунтова кірка — ущільнений поверхневий шар, якій погіршує повітрообмін у ґрунті, а також для ефективного знищення проростків бур’янів у фазі "білої ниточки".

Комплексні агротехнічні післяпосівні заходи — це боротьба з бур’янами, боронування, коткування, міжрядні культивації посівів