Реферат на тему:

Спостереження – ведучий метод методики викладання природознавства

ПЛАН

Значення спостережень для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього середовища.

Види спостережень.

Особливості проведення спостережень в 1-4 класах курсу “Я і Україна”.

О.Я. Герд один із засновників методичної систем викладання природознавства відмітив, що реальні знання одержані людством шляхом спостережень, порівнянь; дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів придбання природничих знань в початкових класах.

Спостереження – це безпосереднє сприйняття учнями об’єктів живої і неживої природи з метою формування правильних уявлень і понять, умінь і навиків. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів.

По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв’язку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи.

Спостереження допомагає формувати одну із важливих якостей особистості – спостережливість, яка пов’язана з вихованням стійкої уваги, розвитку пам’яті. Допитливості, вмінням встановлювати зв’язки між природними явищами.

Правильно організовані спостереження допомагають вихованню таких необхідних якостей як працелюбство, акуратність, дисциплінованість, почуття відповідальності перед колективом, бережливе відношення до приладів, шкільного майна, сприяє волі, наполегливості в досягненні мети, розвиває ініціативу і наполегливість. У дітей розвиваються навики по роботі з метеорологічними приладами, моделями, вміння, необхідні для оформлення записів про погоду, складання і читання діаграм. Всі ці вміння мають велике значення в підготовці учнів до практичної діяльності...

Учні початкових класів повинні спостерігати за рослинами (виділяючи основні органи), за тваринами (виділяючи основні частини тіла), Спочатку учні виділяють відмінні ознаки одного предмета від іншого, а потім встановлюють суттєві ознаки. Від спостережень, описів, порівнянь учні переходять до узагальнень, до складання простих класифікацій.

Види спостережень

Практичні методи навчання характеризуються тим, що вони включають різні види діяльності школяра. Це розробка плану, ознайомлення з об’єктами, осмислення завдання, практична робота, оформлення результатів, підведення підсумків.

До практичних методів відноситься: спостереження. В І кл. спостереження повинні проводитися відповідно з навчально-виховними завданнями. Тому вчителю потрібно складати завдання для послідовного спостереження. На перших прогулянках дітей захоплює велика кількість вражень, різноманітність об’єктів, їх красота і невідомість. Тому роль вчителя заключається в тому, щоб зберегти ці яскраві враження і на основі цього навчити дітей бачити красу природи і різноманітність.

В ІІ кл. дітей знайомлять з “Щоденником спостережень”, вчать читати умовні знаки, пояснює вчитель зміни характерні для рослин і тварин.

В ІІІ кл. вивчають зміни погоди, і д-ті людей по сезонам. Учні порівнюють об’єкт спостереження їх на н/д ділянці.

В ІV кл. спостереження за явищами природи проводяться комплексно, що дозволяє виявити характерні зміни рослин і тварин. Тому використовують пам’ятку.

В ІV кл. ведуть спостереження за польовими культурами, починаючи весною і продовжують у літній час.

Спостереження можуть бути короткочасні або довготривалі. Наприклад спостереження за рою пшеницею різних сортів, ячменем. Можна за плодово-ягідними кущами і деревами, декоративними і корисними трав’янистими рослинами, шкідниками саду, городу, поля. Це довготривалі спостереження.

Короткочасні спостереження проводяться н уроці, під час екскурсій, в кутку живої природи. Довготривалі – в позаурочний час.

В ІІІ кл. на екскурсії, на тему “Рослини весною” учні проводять короткочасні спостереження за рослинами на основі одержаних знань під час осінньої екскурсії. Вони знають про те, що восени дозрівають плоди, міняється забарвлення листків, починається листопад. Потім ведуть спостереження за зимовими явищами в природі за зимуючими птахами, а весною – за топленням снігу, появою проталин, набуханням бруньок, прилітом птахів. На екскурсії дається знання для самостійного спостереження:

Як змінилась погода? Які рослини мають листя? Знайдіть квітучі рослини кущі? Як вони називаються? Розгляньте трав’янисті рослини. Що змінилося в них весною? Подумайте, як перезимували трав’янисті рослини? Послухайте звуки лісу. Яких птахів ви знаєте? Зудіть комах. Поспостерігайте за ними?

В ІV кл. школярів потрібно вчити вести фенологічні спостереження. Для фенологічних спостережень беруть об’єкти, які вивчаються на уроках “Я і Україна”. Це культурні рослини, які мають велике народногосподарське значення, дикоростучі рослини, дикі тварини, а також об’єкти неживої природи. Підсумки фенологічних спостережень підводяться роз в тиждень, що дозволяє вчителю здійснювати контроль за формуванням у школярів умінь спостерігати, відмічати характерні особливості об’єктів. Перевірка щоденників фенологічних спостережень дозволяє вчителю оцінити старанність учнів, їх самостійність, акуратність, відповідальність, працелюбність при виконанні завдань.

Природознавство має велике значення не тільки для активної практичної діяльності учнів, але й для залучення їх в нескладну науково-дослідну роботу шляхом постановки і проведення дослідів.

Тема: Календар природи і праці.

Методика роботи з календарем природи і праці.

Узагальнення спостережень. Обробка даних загально класного календаря природи і праці.

Види спостережень

Слід проводити спеціальну роботу по навчанню учнів спостерігати, поступово ускладнюючи завдання. Є кілька етапів формування таких умінь: 1) спостереження під керівництвом вчителя (пров. В 1 кл., коли діти не мають навиків спостережень за природою і вміння фіксувати ті або інші зміни в ній). 2) короткочасні систематичні спостереження (учні проводять по завданню вчителя на екскурсіях, наприклад під час проведення осінньої екскурсії в кл. учні порівнюють зміну забарвлення листя, спостерігають за дозріванням і розповсюдженням плодів); 3) довготривалі самостійні спостереження (за проростанням насіння, появою листочків на гілці, поставленою ранньою весною в воду); 4) спостереження, пов’язані з дослідницькою роботою (за розвитком рослин, на шкільній ділянці при різних умовах догляджу за ними. За розвитком