2.Методика роботи з календарем природи і праці.

Загально класний календар природи: праці можна оформляти на місяць або сезон. Це полегшує в майбутньому проведенню роботи по порівнянню окремих сезонів і років між собою. Дані загально класного календаря дають можливість всім учня контролювати і перевіряти правильність особистих спостережень.

Спочатку учні позначають температуру значками + або -. Після знайомства з термометром вони записують дані уже з показників термометра. Спостереження з температурою потрібно вести в один і той же час. Вітер позначають стрілкою, стан неба і атмосферні опади – спеціальними знаками.

Молодші школярі спостерігають за тривалістю дня, відмічаючи її по даним відривного календаря. Другокласники ведуть спостереження за рослинами і тваринами. Дані своїх спостережень поміщають справа і зліва від таблиці спостережень за погодою. Внизу можна помістити матеріали творчих робіт учнів: розповіді, вірші, загадки, прислів’я, потішки, малюнки, прикмети і т.д. На спеціальному листі, який прикріпляється знизу до календаря можна графічно або у вигляді таблиці узагальнити матеріали спостережень (ск. було ясних, хмарних, похмурих днів, днів з опадами) календар за сезон, порівнюють з сезоном минулого року.

Спостереження по класах

З раннього дитинства діти зустрічаються з різноманітними явищами і предметами природи. Але оскільки увага і спостережливість у них не розвинені, то вони не розуміють значення природи в житті людини. Це приводить до неправильного розуміння об’єктів природи, іноді зневажливого ставлення. Тому з перших днів перебування дитини у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнати навколишнє середовище, навчити оберігати і любити природу, в доступній форі розкрити складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Цієї мети можна досягти завдяки організації систематичних спостережень.

І клас

З перших днів вчитель повинне організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження в рослинному, тваринному світі та праці людей. Оскільки на спостереження не відводяться окремі години, вчитель планує цю роботу щоденно. На одному з уроків щодня в один і той самий час проводиться бесіда про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар самостійні спостереження залишати без уваги не слід оскільки увага в учнів нестійка.

Діти І кл. перших днів дістають багато вражень, тому перевантажувати їх не слід і спостереження у перші дні організовувати недоцільно. Першокласників залучають до роботи поступово. Для того, щоб виявити ступінь спостережливості у дітей, на одному з уроків вони розповідають про літній відпочинок, про те де відпочивали, що бачили йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все. І тому одним з завдань вчителя – розвинути спостережливість, довільну увагу, навчити не тільки бачити, а й розповідати про бачене.

ІІ клас.

У ІІ кл. спостереження стають різноманітними. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підвивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами та практичною діяльністю людей.

Другокласники помічають менш яскраві явища, проводять точну деталізацію. Спостерігають за сходом і заходом Сонця, в над горизонтом протягом доби; сезону, року. Розрізняють силу вітру за ознаками природи, причини утворення туману і інею.

Помічають поступове похолодання восени, потепління навесні, з’ясовують причини потепління при похмурій погоді взимку.

Спостерігають за працею людей н полях і самі працюють на ділянці, спостерігають за розвитком рослин. Під час канікул самостійно ведуть спостереження.

ІІІ-ІV клас

Спостереження за природою поглиблюються, учні набувають навиків по користуванню приладами. Складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Ведуть спостереження за погодою, відмічають стан неба, опади, температуру повітря, напрям вітру. Вчаться користуватися компасом, флюгером, опади вимірюють опадоміром, в снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою, лінійкою. Ці спостереження набувають конкретнішого характеру.

Спостереження н неживою природою потрібно поєднувати зі змінами в рослинному і тваринному світі, звертаючи увагу на зв’язок з живою і неживою природою. З приходом весни сонце піднімається вище, день довшає повітря теплішає, тане сніг, прогрівається грунт, пробуджуються комахи, це зумовлює приліт птахів, які ними живляться.

Пробуджуються і інші тварини, які ними живляться (жаби, ящірки, їжаки). Праця людей також залежить від погодніх умов і має сезонний характер. Сівба починається тоді, коли грунт прогріється до відповідної tо. На початку сезону діти одужують завдання: перевіряти певні народні прикмети.

Заняття І. Перевірити прикмети (восени).

1.Якщо гуска або качка стає на одну ногу, а голову ховає під крило буде холодно.

2.Якщо галка і ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають в крону на нижні гілки – на вітер.

3. З 5 вересня (день Луппи) починається падолист з осик. Якщо листя лягає “горілиць” – на холодну зиму, “долілиць” – зима буде тепла. Пізній пародист – на суху осінь.

4.З 4 вересня мають з’явитися перші приморозки, котрі символізують початок павутинного льоту.

Якщо воно прилипає до рослин – тепло, мало павутиння – на суху осінь.

5.З 5 починається ранній осів зернових (до 14 вересня).

6.9 вересня – день Головосіків. У цей день збиралися на полювання вовків.

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість бажання розгадувати таємниці природи, більше дізнаватися.

З учнями ІV кл. організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Для зацікавлення вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності (розгляд таблиць – прикмети погоди). Для спостереження беруть ті рослини, які вивчаються за програмою. Результати спостереження занотовують у таблиці, що є найбільш характерними