Але їх розробка можлива лише за умови більш-менш чіткого уявлення про ті можливі зміни клімату, якi нас чекають в майбутньому. Для визначення цих змін провідними кліматологічними, геофізичними установами світу здійснено прогнозування можливих змін клімату на основі використання чисельних моделей загальної циркуляції (МЗЦ) атмосфери та океану, що дозволило отримати оцінки зміни кліматичних параметрів для упорядкованої сітки для всієї земної кулі в цілому і України зокрема.

Прогнозні зміни клімату на планетарному рівні. Не вдаючись до детального розгляду різних варіантів прогнозів, коротко відзначимо, що всі вони передбачають підвищення глобальної температури на планеті в межах від 2 до 5 С? до 2050 р. Якщо це відбудеться то межі природних зон перемістяться на північ і південь від екватора на 150–550 км, що призведе до відповідного скорочення площі вічної мерзлоти і льодовиків. При цьому прогнозується скорочення на 40–50% територій тайги і тундри. Підвищення температури спричинить танення льодовиків і айсбергів, внаслідок чого підвищиться рівень води в океанах і морях, а затоплення прибережних територій, в тому числі і сільськогосподарських угідь охопить 27 країн. При цьому найбільше постраждають Бангладеш, Єгипет, Таїланд, Китай, Японія, Австралія, ряд інших країн, в тому числі й Україна .

За узагальненими даними прогнозів, що опублікувало американське Агентство “Асошейтед прес” в середині 2001 року в результаті глобального потепління слід чекати:

збільшення посух та посилення спустелення земель;

скорочення виробництва продовольства та погіршення

забезпеченості ним населення в зонах тропічного, посушливого та помірного клімату у зв’язку зі зниженням врожайності зернових

культур;

зниження водного стоку і запасів водних ресурсів в басейні Середземного моря і африканського континенту;

підняття рівня води у Світовому океані, внаслідок чого мільйони людей будуть вимушені шукати для життя інші місця;

посилення посушливості, внаслідок чого вода набере вирішального значення, а у зв’язку з можливим погіршенням і її якості, вона набуде значення стратегічного ресурсу;

збільшення кількості циклонів, ураганів, злив та інших стихійних кліматичних явищ, що посилить ризик втрати населенням майна та погіршення здоров’я;

збільшення літнього періоду, нестабільності, а в багатьох районах і зникнення снігового покриву;

низької адаптації людства до змін клімату, появи інфекційних захворювань, особливо це стосується населення Південної Європи;

міграції біологічних видів та зникнення деяких з них.

Прогнозні зміни клімату в Україні. Для того щоб охарактеризувати можливі зміни клімату в Україні на протязі 21 століття звернемось до результатів двох робіт, виконаних Агентством з раціонального використання енергії та екології Інститутом досліджень навколишнього середовища і ресурсів Ради національної безпеки і оборони за підтримки уряду США в рамках Програми допомоги країнам, що розвиваються та країнам перехідного періоду в проведенні досліджень клімату.

Першою з них “Україна та глобальний парниковий ефект”, дуже важлива роль відведена вибору та відпрацюванню можливих сценаріїв змін клімату в Україні на основі моделювання клімату, а друга "Проблеми і стратегія виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату – окреслює основні напрями та можливі заходи щодо мінімізації впливу антропогенної діяльності на зміни клімату в Україні.

Враховуючи недосконалість наявних моделей прогнозування клімату для умов України, таке прогнозування виконано з використанням 6 різних моделей, чотири з яких (GISS – модель і Інституту Годдарда з космічних досліджень, чутливість до подвоєння СО2 – 4,2?С, GFDL – модель Лабораторій геофізичної гідродинаміки США, чутливість до подвоєння СО2 – 4?С, СССМ – модель Канадського кліматичного центру, чутливість до подвоєння СО2 – 3,5?С., UKMO – модель Метеорологічного бюро об’єднаного королівства, чутливість до подвоєння СО2 – 3,5?С) характеризують так званий стан рівноваги, тобто тi зміни клімату, якi будуть мати місце в результаті раптового подвоєння концентрації СО2 в атмосфері після завершення періоду термічної релаксації земної кліматичної системи, а дві інші (GFDL – модель Лабораторій геофізичної гідродинаміки США і МРІ – модель Інституту Макса Планка, Німеччина) – зміни клімату для умов перехідного (нестаціонарного) стану (при поступовому підвищенні концентрації СО2 – на 1% в рік). При цьому моделювання для умов перехідного стану за оцінками фахівців є більш реалістичним, так як воно дає можливість прослідкувати інерцію кліматичної системи, тобто природне відставання и реакції від зміни парникових газів в атмосфері.

Згідно з результатами моделювання за умови подвоєння СО2 в атмосфері прогнозується підвищення температури повітря в усі сезони року. При цьому за сценаріями, побудованими на основі моделей СССМ та GISS, температура повітря зросте найбільш суттєво взимку, а за сценаріями GFDL та UКМО – навесні, але тільки за останнім сценарієм потепління в Україні чітко підсилюватиметься в напрямку з півдня на північ і буде найбільш значним в зоні Українського Полісся протягом зимового та весняного сезонів (табл. 2.8). За всіма сценаріями буде збільшуватись і кількість опадів (табл. 2.9). В окремі сезони це збільшення може перевищувати на 20% існуючий рівень. За сценаріями перехідного стану також відмічається ріст і температури і кількості опадів.

Відповідно до отриманих прогнозних змін показників клімату в робот наведено результати оцінки впливу цих змін на стан водних ресурсів басейну Дніпра, прибережних ресурсів Чорного та Азовського морів, лісових ресурсів та сільськогосподарського сектора. Згідно цих даних, для річок басейну Дніпра виділяють два гідрологічних сезони – зимовий та літній. При цьому зимовий сезон буде характеризуватись високим стоком води