Реферат з біології

Павук-хрестовик як частина живої природи

В природ існує близько 30 тисяч видів павуків, в Україні – майже 1000. Поширені переважно на суходолі, але є серед них і представники прісноводної та морської фауни. Їхнє тіло поділене на головогруди т черевце. На голово грудях розташовані шість пар кінцівок: холіцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг. Холіцери слугують для захоплювання і подрібнення їжі. Вусиків нема.

Павук плете великі ловильні сітки з павутини. Сітка має складну будову і є “візитною карткою” павука, бо у кожного виду вона відрізняється за будовою. У павука-хрестовика ловильна сітка складається з багатокутної рами, радіальних та спіральних ниток. Рама та радіальні нитки утворені сухою і міцною павутиною. Між радіальними нитками закріплена довга спіральна нитка, утворена з особливої клейкої павутини. До неї прилипають комахи, що потрапили до сітки. Сам павук ховається у гнізді (листки рослин, скручені у трубочку з допомогою павутини), яке розташоване поруч.

Між центром сітки та гніздом протягнена сигнальна нитка. Коли вона натягується, павук дізнається про те, що до сітки потрапила комаха. Тоді він паралізує її, вводячи за допомогою холіцер отруту та травний сік. Після цього павук обплутує здобич павутиною і підвішує ниткою до ловильної сітки. Він залишає свою здобич на деякий час (поки перетравлюється її вміст), а потім повертається й висмоктує рідкий перетравлений вміст жертви.

Тіло самок довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають вужче черевце. У павука-хрестовика є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. Покриви цього павука мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Головогруди вкриті товстим та міцним головогрудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей.

Холіцери слугують павукам як для вбивання здобичі, так і для захисту. Ногощупальця у самок схожі на ходильні ноги, а у самців – здатні переносити статеві клітини під час запліднення. Вони також є органами дотику та нюху.

Чотири пари ходильних ніг густо вкриті щетинками, які виконують функцію органів чуттів. На кінцевому членику ніг розташовані кігтики та особливі зігнуті щетинки, які допомагають павукові будувати ловильну сітку, а також пересуватися по ній.

Черевце вкрите м’якою кутикулою. На задній його частині містяться три пари павутинних бородавок. На їхніх верхівках відкриваються протоки численних павутинних залоз (близько 600). Вони виділяють рідину, яка витягується та швидко застигає у вигляді павутинної нитки.

Павутина – найміцніший природний матеріал. Нитка павутини діаметром в 1 мм при розриві може витримувати навантаження до 260 кг.

Під час розмноження самка павука обплутує яйця павутиною, утворюючи захисний кокон; крім того, павутина містить речовини, що вбивають шкідливі мікроорганізми.

Запліднення у павуків внутрішнє, розвиток прямий. У період розмноження спостерігають складну шлюбну поведінку. У павуків-хрестовиків самець і самка після запліднення розходяться мирно. Восени самки відкладають кокони з яйцями, а навесні з них виходять павучки. Самка хрестовика маскує кокон, що зимує.

Тривалість життя павуків-хрестовиків не перевищує одного року.

Павуки приносять користь, знищуючи комах – шкідників рослин.

Символічне значення павука-хрестовика

Павук став праобразом світлої міфологічної істоти – ткача і засновника світу. Павук – символ сонця.

Фольклорний матеріал, в якому зустрічається згадка про павука.

Про павука збереглося дуже мало згадок в українському фольклорі. Відлуння колись цілісного уявлення знаходимо в мові, повір’ях, у деяких обрядах, орнаменті вишивки.

До нас дійшла стародавня світотворча колядка, де згадується про павука-творця:

Ой як то було з початку світа,

Ой як не було святої землі,

Ой но на морі павутиноньки,

Ой там братоньки раду радять:

Якби нам, брате, в глибокі води,

Тогди ми, брате, світ обснуємо,

Світ обснуємо і наситимо,

Світ наситимо і наповнимо.

Перед нами сяючий образ павука-ткача, що снує нитки-промінці, засновує їх різноманітними виявами життя, насичує барвами й звуками, наповняє живлячим духом. В колядках такого типу завше дістається з дна моря золотий камінь – сонце, і тоді вже з’являється світ. Ми кажемо: світ заснувався. Сонце – то основа життя. У німців від Різдва до Водосвяття зверталася особлива увага на прядіння і ткання і вважалося, що напряджені тоді нитки мають цілющі властивості.

За давніми уявленнями, саме на Різдво заснувався світ, як народилося сонце і з вершечка світового дерева почало снувати світову павутину. Прикладом залишків такого вірування на Україні є різдвяні “павуки”, якими оздоблювалася покуть на Різдво. Це кубики з соломи, які підвішуються один до одного за певною схемою. Відомо, що в деяких регіонах Росії (а саме в північних) у святому куті підвішували “павука” з паперу і соломинок. Це підвішування приурочується до початку весни, до появи теплих промінців сонця; підвішування супроводжується словами: “Солнышко, ведрышко». Павук ще зветься “круг”. Сонячна символіка “павука” (“круга”) не викликає сумнівів.

Можливо, з павуком пов’язана великодня гра “жучок”, де по перехрещених руках гравців бігає, ніби снує, дитя, а в пісні мовиться: “Грай, Жуче, грай...” Адже на Великдень і сонце грає.

Про павука існують повір’я: вбивати його не можна, бо лихо буде, як павук заснує павутину, то будуть гості, чи якась вістка.

Павука використовували в чарах. Аби перемогти на суді, робили так: кладуть павука на дев’ятеро суток у горщик. Як павук здохне – не буде діла, а як заснує – то як хочеш, так і буде.

Для того щоб приворожити коханого, жінка клала павука у горщик і приказувала: “Як оцей павук заснує, - кого схочу, то й до мене приснує.”

Існує і легенда про