Голодні вовчі зграї блукають полями, заходять у села, щоб поживитися худобою або свійською птицею. Наприкінці січня у вовків починаються шлюбні ігри. У ведмедиці у барлозі наро-джуються малята.

У листяних лісах взимку трапляються лосі, козулі, дикі каба-ни. Від морозів їх захищає густе хутро і запас жиру. Живляться вони здебільшого гілками дерев — осик, травою. Дикі кабани до-бувають з-під снігу бульби, кореневища, жолуді.

Зимовий сезон можна розділити на три періоди. Перший період (безсніжний) — початок зими— настає від моменту остаточного замерзання водойм до встановлення постійного снігово-го покриву. Другий період ("справжня зима) триває до початку танення снігу на сонці. Третій період (передвесняний) триває до появи перших проталин.

Взимку на полях, у лісах і на луках життя рослин завмирає до весни. Проте рослини добре підготувалися до-зими: під корою дерев і чагарників є міцний корковий шар, який уберігає їх від випаровуваннями коливання температури, маленькі бруньки схо-вані під товстими лусочками, опало листя.

За способами перезимівлі можна виділити кілька груп рос-лин: дерева й чагарники, у яких бруньки знаходяться зверху і надійно захищені, чагарники й напівчагарники, в яких бруньки знаходяться на приземних частинах, які захищає сніг; багато-річні травині рослини, в яких бруньки,, зимують під сніговим покривом; трав'яні рослини, в яких бруньки знаходиться на кореневищах коренях, бульках; однорічні рослини, в яких перезимовує тільки, насіння,

У водних рослин зберігаються або тільки підземні органи г (кореневища, цибулини, бульби), або зимуючі бруньки, які від-окремлюються від рослини і занурюються на дно, а навесні спли-вають.

Вічнозелені рослини перезимовують разом із стеблом, листками й плодами (журавлина, брусниця).

Усі зимуючі бруньки — надземні або підземні — восени пори-нають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко. З настанням справжньої зими осінній спокій змінюється змушеним ;зимовим. Здатність насіння і бруньок впадати в передзимовий глибокий спокій допомагає їм нормально перенести зимові холоди.

Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо придивитись уважніше, вони всі різні. У бруслини гілки зеленого кольору, черемухи — блискучо-коричневого, горобини — білувато-сірого, калини — жовтуватого. Багато гілок мають спе-цифічні ознаки: колючки в .шипшини й глоду, вузлуваті тільки дуба з дрібними бруньками, кострубаті гілки яблунь з бруньками-плодушками на зморщених ніжках. Можна навчитися розріз-няти дерева взимку за силуетами.

Розглянуті сезонні зміни рослинності середньої смуги можуть (бути орієнтиром для проведення спостережень у природі. Три-валість періодів у різні роки різна, тому можна лише гадати про те, наскільки одні явища запізнюються, а інші йдуть швидше. Взимку явища природи одноманітні, тому періоди більш трива-лі, зате навесні і влітку природа швидко змінює свій зовнішній вигляд, на зміну одним явищам приходять інші, тому періоди коротші.