Економічна ефективність. В умовах ринкових відносин критерієм успіху в роботі сільськогосподарських підприємств є собівартість вирощеної продукції. Впровадження енерго-, ресурсо- і вологозберігаючих ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур дає можливість одержати продукцію, яка є конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках.

Ґрунтозахисна система землеробства випробовувана часом. Найбільш наочно це можна проілюструвати на прикладі ПП "Агроекологія" та АТЗТ "Агро-Союз", де врожайність культур зросла приблизно в два рази порівняно з врожайністю культур, вирощуваних за традиційними технологіями.

При впровадженні в часі спостерігаються первинний і вторинний економічні ефекти. Первинний економічний ефект від ґрунтозахисних технологій у перехідний період складається з економії праці (в 2–3 рази), зменшенні витрат пального (у 2–4 рази) і виробничих витрат (у 2–3 рази), а також із цінності додатково вирощеного врожаю (4,5–7 ц/га).

Вторинний економічний ефект настає після переходу на систематичний мінімальний обробіток на глибину 4–5 см під усі культури сівозмін. Він полягає у зменшенні потреби в тракторах (на 30%), пального (в 3–4 рази), добрив (у два рази), засобів захисту рослин (у 5–8 разів) і зумовлює підвищення врожайності в 1,5–2 рази із значним скороченням витрат на її вирощування. Все це забезпечує зниження собівартості вирощеної продукції у 4–6 разів.

Наукове забезпечення впровадження грунтозахисних технологій. За період розробки технологій ми зробили в наукову і виробничу літературу значний внесок. Тільки стосовно обґрунтування ґрунтозахисних технологій було захищено сім докторських і 29 кандидатських дисертацій. Одержано вісім патентів, опубліковано 12 монографій, 115 статей у наукових і виробничих журналах, 25 методичних рекомендацій щодо їх впровадження. Досвідчений агроном може самостійно впроваджувати їх, але навіть кваліфіковані спеціалісти потребують консультацій, тому що ми постійно вдосконалюємо ґрунтозахисні технології. Так, ті ґрунтозахисні технології, які застосовувались у період Полтавського експерименту, в даний час придатні й то не в повній мірі на перехідний трирічний період. Для швидкого виходу на новітні грунтозахисні технології потрібні консультації або наукове супроводження впровадження науковцями. Консультації одноразові чи постійні надаються окремими науковцями і науково-навчально-виробничою лабораторією "Родючість і охорона ґрунтів" НАУ. В наукове супроводження впровадження можуть входити:

розробка бізнес-плану впровадження грунтозахисних технологій;

надання господарствам поопераційних грунтозахисних технологій, доопрацьованих з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов замовника;

надання господарствам літератури для обґрунтування і застосування ґрунтозахисних технологій;

розробка структури посівних площ залежно від ґрунтово-кліматичних особливостей території, кон’юнктури ринку та побажань замовника;

для підвищення продуктивності праці й зменшення затрат праці на переїзди сільськогосподарської техніки у разі потреби можна укрупнити польові сівозміни;

розробка поопераційних технологій під окремі культури після всіх попередників;

проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження всіх полів і сівозмін із метою визначення рівня родючості ґрунтів;

розробка системи удобрення під усі культури сівозмін залежно від вмісту в ґрунті доступних елементів живлення і запланованого врожаю культур;

обґрунтування і використання техніки замовника у ґрунтозахисних технологіях, розгляд можливостей використання техніки від старих технологій;

обґрунтування даних про структуру ґрунтового покриття сівозмін і надання експертної оцінки про можливі варіанти ґрунтозахисних технологій залежно від властивостей ґрунтів;

розробка ґрунтозахисних енергозберігаючих технологій під нові культури, які замовник захоче вирощувати на своїх полях;

виконавець може організувати замовнику виробництво екологічно чистої продукції для дитячого, лікувального і профілактичного харчування;

виконавець періодично здійснює авторський нагляд за правильністю застосування ґрунтозахисних технологій і повне наукове супроводження проекту.

Організаційне забезпечення. Для кращого прийняття спеціалістами господарств ґрунтозахисних технологій і подолання ними психологічного бар’єру необхідно мати зразки, які можна побачити і перейняти досвід. Такі зразки є. Це АТЗТ "Агро-Союз", ПП "Агроекологія", ПСП "Сокільча", що застосовують ґрунтозахисні технології вже багато років. Особливо велику організаційну роботу веде АТЗТ "Агро-Союз". Воно практикує "дні поля", "зелений тиждень", проводить дискусії з окремих питань, науково-виробничі семінари, навчання. У нього є дослідне поле, де порівнянням вивчається ефективність різних технологій вирощування культур: традиційної, мінімальної, нульової, біологічної. Для участі в спеціальних заходах приїжджають учасники з усіх областей України, Росії, Білорусі, Молдови та інших країн. У господарстві є навчальний центр, який усе це організовує і надає консультації в будь-який час. Тобто АТЗТ "Агро-Союз" показало, як необхілно вести пропаганду новітніх технологій.

ПП "Агроекологія" і ПСП "Сокільча" також приймають багато делегацій, але метод передачі знань про ґрунтозахисні технології тут інший: подивися як ми робимо і зроби у себе так само. Можна було б за рахунок держави організувати в них навчальні центри (Екстеншн). Але для цього потрібна воля державних діячів. У ПП "Агроекологія" навіть навчальний центр побудований, але немає коштів для його роботи.

На нашу думку, в Україні повинно бути вісім базових господарств і навчальних центрів, щоб показувати і навчати окремі регіони. У своїх наукових пошуках ми розділили Україну на вісім регіонів з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і розробили для кожного з них особливості застосування грунтозахисних технологій. Це, зокрема, Полісся (Житомирська область), Правобережний Лісостеп, Лівобережний Лісостеп, Західний Лісостеп, Центральний Степ, Південно-західний Степ, Донбас і Південний посушливий Степ (у тому числі АР Крим). У кожному з цих регіонів можуть знайтись інвестори, які захочуть швидко впровадити грунтозахисні технології й стати базовими для регіону (за прикладом АТЗТ "Агро-Союз"). Ми змогли б їм надати посильну допомогу в прискореному впровадженні проектів.

Висновки. Україна — велика аграрна держава. Вона володіє 8% світових площ високородючих чорноземних грунтів. Правильне їх використання — перспектива суспільства. У країні розроблені, обґрунтовані й уже використовуються грунтозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських культур. Швидке й цілеспрямоване їх впровадження