Дорзальний відділ мезодер-ми, який лежить по боках нервової трубки і хорди, розчленований на сегменти — соміти. Вентральний її відділ утворює суцільну бокову плас-тинку, яка знаходиться з боків киш-кової трубки. Соміти диференціюють-ся на три відділи — медіальний (склеротом), центральний (міотом) і латеральний (дерматом). У вентральній частині мезодермальної закладки при-йнято розрізняти нефротом (ніжка соміта) та спланхнотом. Закладка спланхнотома поділяється на два листки: парієтальний (соматоплевра) і вісцеральний (спланхноплевра), між якими утворюється вторинна по-рожнина (целом).
Першим відомостям про зародкові листки наука зобов'язана російським академікам К. Ф. Вольфу, X. І. Пандеру і К. М. Беру. Численні дослід-ження з метою вивчення ранніх ста-дій розвитку тварин, які відносяться
до різних типів, були виконані у 70-80-х роках XIX ст. творцями еволюційної ембріології О.О. Ковалевським та І.І. Мечниковым. Вони прослідкували утворення зародкових ли-стків у безхребетних тварин. У 1901 р. О.О. Ковалевський висунув теорію зародкових листків, у якій обґрунтував їх тотожність у всіх систематич-них групах тварин.
Використана література:
Біологія: Навч. посібник / А.О. Слюсарєв, В.М. Мухін; За ред. та пер. з рос. В.О. Мотузтою. – 3-тє видання, випр. і допов. – К.: Вища шк., 2002. – 52-54.
Біологічний словник. / Педколегія. 2-е вид. К. Головна редакція УРС 1986. ст. 121-122; 186-188.
