маленька втягнена голова з подвійногребінчастими вусиками, товстий тулуб, покритий пухнастими волосками; на кожному масивному крилі посередині знаходиться велика очкоподібна пляма. При посадці метелик розпластує крила таким чином, що передні не покривають цілком задніх. Самці літають вдень або в присмерку; нюх у них розвинутий настільки гостро, що вони можуть по запаху відшукати самку, що знаходиться за кілометр. Гусениці великі, товсті і м'ясисті, з 16 ногами, з м'ясистими горбками, що часто несуть пучки своєрідних волосків. Поширені переважно в тропіках і субтропіках. Відомо понад 1000 видів цих лускокрилих, з яких тільки близько 20 живе в Україні. Серед тропічних видів зустрічаються настільки великі форми, що в порівнянні з іншими метеликами їх можна назвати гігантами.
САТУРНІЯ МАЛА, павиноочка мала
Eudia pavonia (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Сатурнії, Павиноочки - Saturniidae
Таксономічна характеристика. Один з 2 видів роду у фауні світу та України. Поширення. Майже по всiй тер. України (спорадично). Ареал охоплює лiсову i лiсостепову зони Євразiї.Місця перебування. Лісові галявини та узлісся, пустища, порослі чагарниками, степові ділянки з заростями терену, шипшини та ін.Чисельність. Незначна (поодинокі особини). На Поділлі і Нижньому Придніпров`ї є локальні популяції зі сталою чисельністю.Причини зміни чисельності. Розорювання цілинних степів і викорчовування чагарників; застосування пестицидів.Особливості біології. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з кін. квітня до серед, травня. Метелики не живляться. Самець активний з полудня до сутінок; самка малорухлива, яйця відкладає уночі (до 200 шт.). Гусениці живляться на чагарниках і деревах (терен, ожина, жостір, шипшина, береза, глід, горобина, дуб, граб та ін.) з кін. травня до середини липня. Заляльковуються на прикореневій частині кормової рослини у твердому грушоподібному коконі. Зимують лялечки, діапауза яких може тривати до 3 років.Розмноження у неволі. Є досвід тривалого лабораторного розведення.Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Чорноморському біосферному заповіднику. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях виявлення популяцій виду.
САТУРНІЯ РУДА, павиноочка руда
Aglia tau (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Сатурнії, Павиноочки - Saturniidae
Таксономічна характеристика. Один з 2 видів палеарктичного роду; єдиний вид роду у фауні України. Поширення. Майже по всiй Українi, крiм пiвденностепових районiв. Ареал охоплює лiсову та лiсостепову зони Євразiї.Місця перебування. Мішані (переважно грабові, букові) ліси, лісові насадження.Чисельність. Незначна. В окремих областях (Закарпатська, Чернівецька, Житомирська, Київська та Черкаська) у сприятливі роки чисельність виду значно зростає.Причини зміни чисельності. Скорочення площ букових і грабових лісів, обробка їх пестицидами.Особливості біології. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з серед. квітня до кін. травня. Метелики не живляться. Самець активний удень, іноді ввечері. Самка малорухлива, вдень ховається на стовбурах дерев і серед листя, яйця відкладає вночі. Гусениці розвиваються з травня по липень на листі бука, рідше - граба, дуба, берези, вільхи, липи, ліщини. Заляльковуються у лісовій підстилці; зимують лялечки.Розмноження у неволі. Відомі окремі випадки розмноження в лабораторних умовах.Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється як компонент біоценозу у природних заповідниках (зокрема, у Канівському і Поліському). Необхідно зберегти ліси (в першу чергу букові) у місцях перебування виду, створити там ентомологічні заказники; обмежити обробку лісу пестицидами.
Родина П'ЯДАКИ (Geometrіdae) Свою латинську назву одержали завдяки своєрідному способу пересування їхніх гусениць. В останніх, у порівнянні з гусеницями інших метеликів, значно зменшене число черевних ніжок. Звичайно їх усього тільки дві пари - на шостому і десятому сегментах; рідко ще одна або дві пари на четвертому і п'ятому сегментах. Тому при пересуванні вони просувають задні черевні ноги до грудних, унаслідок чого тіло сильно вигинається вгору у вигляді петлі. Вони як би "міряють" той простір, по якому рухаються, чому них і називають "землемірами" (Geometrіdae). Гусениці часто мають фарбування, що маскує, під тон листя або кори дерев, що добре поєднується з характерною захисною позою: потривожена гусениця витягує тіло і ставить його під кутом до субстрату, утримуючись за останній двома парами черевних ніг. У цей час її легко прийняти за короткий сухий сучок. Метелики середнього розміру або маленькі, стрункі, з великими і широкими крилами, що у стані спокою більш-менш розпластані. Передні крила часто мають маскувальне фарбування, що дозволяє добре маскуватися в нерівностях деревної кори. Вусики нитковидні, у самців часто пір'ясті. П'ядаки - одна із самих великих родин лускокрилих, що включає не менш 15 000 видів. Широко вони представлені й у нас, де на їхню частку припадає близько 12% від загального числа видів лускокрилих. Деякі з наших п'ядаків здатні до масових розмножень і є небезпечними шкідниками лісового і сільського господарства.
П'ЯДАК ЗИМОВИЙ (Operophtera brumata) його гусениці можуть ушкоджувати понад 100 деревних порід. Тому вони шкодять не тільки в лісах і парках, але й у плодових садах. У метеликів різко виражений статевий диморфізм. Самці мають нормально розвинуті крила, що досягають у розмаху 2-2,5 см, жовтувато- або бурувато-сірого кольору з темними, хвилястими поперечними лініями. У самок же крила сильно вкорочені, і вони нездатні літати. У нас цей вид розповсюджений усюди. Частіше шкодить у нечорноземній смузі. Метелики виходять дуже пізно - наприкінці вересня, а на півдні навіть у листопаді. Вони відкладають зимуючі яйця в складки кори біля бруньок, зазвичай на верхівках дерев. Гусениці відроджуються в період набрякання бруньок. Вони вгризаються в бруньки, а потім починають об'їдати листки. Дорослі гусениці ясно-зеленого кольору з
