см, є типовим біланом. Метелики літають у червні - липні (на півдні вже в травні); яйця відкладають купками на нижньому боці листків яблуні, груші, сливи, черешні, абрикосів, глоду й інших дерев. Молоді гусенички живуть разом і наприкінці літа роблять загальне "зимове гніздо", обплітаючи павутинкою висячі на дереві засохлі листки. У такому гнізді кожна гусениця знаходиться в окремому щільному напівкулястому кокончику. Навесні перезимувавші гусениці перший час тримаються скупчено; пізніше вони розповзаються і ведуть одиночний спосіб життя. Доросла гусениця з боків сіра, зверху чорна з жовтуватими або буруватими повздовжніми смужками. Її довжина близько 5см. Лялечкування відбувається відкрито на стовбурах і гілочках кормової рослини; перед його початком гусениця оперізує себе паском із шовковистої павутинки, що потім і підтримує лялечку. Лялечка довжиною близько 2,5 см, кутаста, жовтувато- або сірувато-біла з чорними крапками і плямами. При виході з лялечки метелик випускає з задньої кишки кілька крапель червоної рідини. За старих часів ці краплі, у випадку їхнього масового перебування на деревах, давали привід для марновірного представлення про "кривавий дощ"
БРЮКВЕНИЦЯ (Pіerіs napі) менших розмірів у порівнянні з капусницею й у розмаху крил не перевищують 3,5-4,5 см. У брюквениці вздовж жилок є темний малюнок, відсутній у репниці. Передні крила самця брюквениці з одною плямою, а запах у самця брюквениці - лимонної олії.
Родина БРАЖНИКИ (Sphіngіdae) Здебільшого великі метелики з товстим тулубом, зазвичай звуженим до заднього кінця, і характерними товстими вусиками веретеноподібної форми. Передні крила вузькі і довгі, найчастіше з рівним краєм; у зубчаток (Smerіnthus) їхній зовнішній край хвилястий і навіть зазубрений. Задні крила короткі. На даний час відомо понад 1200 видів цієї родини. На території колишнього СРСР поширено близько 50 видів. Багато хто з них має своєрідне фарбування крил, що сполучує у собі елементи захисного і демонстраційного фарбування. Досягається це в такий спосіб: верхній бік передніх крил у цьому випадку пофарбований в тьмяні, сіруваті або коричневуваті тони з нечітким малюнком, що розчленовує поверхню, у вигляді темних, часто зиґзаґоподібних смуг. Задні ж крила мають зверху яскраве фарбування. Більшість бражників літає в присмерку, деякі з них літають вдень. Великі 16-ногі гусениці бражників дуже своєрідні, завдяки тому що на задньому кінці в них є щільний виріст у вигляді рогу. Пофарбовані вони в зелені або сірі тони, часто з косими смугами, спрямованими ззаду наперед. Дуже красива гусениця олеандрового бражника, що досягає в довжину 10 см: вона зеленого кольору, з білою бічною смугою і білими крапками, з боків третього грудного кільця є два великих білих вічка з чорно-синьою облямівкою. Своєрідними є загрозливі пози гусениць бражників, що вони приймають при наближенні ворогів. Гусениці бражників живуть як на трав'янистій, так і на деревній рослинності. Дуже часто українська назва виду відповідає назві кормової рослини. Так, дійсно, олеандровий бражник розвивається на олеандрі, сосновий - на сосні і рідше на ялині, молочайный - на молочаї, жимолостева шмелевидка - на жимолості і т.д. Зимують бражники у фазі лялечки в землі або в рослинному покриві. Лялечка бражників відрізняється тим, що на задньому кінці в неї є підвищення у вигляді рогу, якого позбавлені тільки деякі види.
БРАЖНИК МЕРТВА ГОЛОВА
Acherontia atropos (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Бражники - Sphingidae
Таксономічна характеристика. Один з 3 видів тропічного роду; єдиний вид роду у фауні України. Поширення. Вся тер. України. Ареал виду охоплює також Пд. Європу, пд.-сх. райони Сх.-Європейської рiвнини, Кавказ, Малу й Зх. Азiю i Пд. Зх. Туркменистану, Пн. Африку.Місця перебування. На полях і городах, у лісосмугах, на схилах ярів, що поросли повієм звичайним.Причини зміни чисельності. Хімічна обробка пасльонових культур (особливо картоплі), викорчовування чагарників і розорювання місць перебування. Зміни чисельності виду значною мірою пов`язані також з погодними умовами.Особливості біології. Протягом року розвиваються 2 генерації. Літ імаго у травні - липні й вересні - жовтні Метелики живляться соком дерев, іноді бджолиним медом. Активний у сутінках і вночі; може мігрувати, долаючи значні відстані. Самка відкладає по одному від 30 до 200 яєць на пасльонові (картопля, дурман, беладона тощо). Гусениці іноді живляться на ін. рослинах (жасмин, бруслина, малина, бузок, повій). Лялечки зимують у грунті на глибині 15 - 20 см; чутливі до холоду, взимку часто гинуть. Розмноження у неволі. Не проводилось.Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заповідниках України як компонент біоценозу.
БРАЖНИК СКАБІОЗОВИЙ
Hemaris tityus (Linnaeus, 1758)
Ряд Лускокрилі - Lepidoptera
Родина Бражники - Sphingidae
Таксономічна характеристика. Один з 15 видів голарктичного роду; один з 3 видів роду у фауні України. Поширення. Майже по всiй Українi. Ареал виду охоплює Європу, Зх. i Середню Азiю, Кавказ, Пд. Урал i Зх. Сибiр.Місця перебування. Різнотравні луки, що добре прогріваються сонцем, узлісся й лісові галявини.Чисельність. Незначна (поодинокі особини).Причини зміни чисельності. Зменшення площ природних біотопів у місцях перебування виду, застосування пестицидів.Особливості біології. Дає одну генерацію на рік (у сприятливі роки можливе 2-е покоління у липні - серпні). Літ імаго з кін. квітня до серед, липня. Метелики живляться нектаром квітів, активні вдень. Гусениці розвиваються на трав`янистих рослинах - родини черсакових (скабіоза, свербіжниця, черсак) та ін. (зокрема, підмареннику) й на чагарниках (жимолость) з кін. травня по серпень. Лялечки зимують у грунті, іноді у траві.Розмноження у неволі. Не проводилось.Заходи охорони. Занесено до Червоної книги
