РЕФЕРАТ

на тему:

Цукровий буряк

Цукромвий бурямк (Beta vulgaris saccharifera) - найважливіша на Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості.

Його корняк, який досягає 500 гр. і більше ваги має 11 — 19% цукру.

З Цукрового буряка виробляють, крім цукру, патоку, з якої одержують спиртові дріжджі, гліцерину тощо. Гичку використовують як харч для свійських тварин.

Початок вирощування Цукрового буряка на Україні припадає на 1820-і pp.; у 1840-их pp. Україна стала основним р-ном виробництва цукру, завдяки корисним і ґрунтовим умовам, а також наявності поміщицьких маєтків і робочої сили. Посівна площа Ц. б. зростала (пересічно на рік; у 9 укр. губ.; у тис. та): 1880 — 90 pp. — 323, 1908 — 09 — 378, 1911 — 12 — 574, 1913 — 558; вона становила 82% посівної площі під Цукровий буряк у Російській Імперії (без Польщі). Цукровий буряк був поширений у смузі Лісостепу на Правобережжі (Київ, і Подільська губ.) і на Лівобережжі (Сумщина); докладніше див. карту на стор. 197. Найбільшу площу мали поміщицькі плантації, менше — заводські; селянські становили до 20%. Урожайність Цукрового буряка за дорев. часів дорівнювала в середньому 170 центнерів з 1 га, заг. продукція — бл. 10 млн. Після занепаду за революції посівна площа Ц. б. невдовзі перевищила довоєнну (1928 — 630 000 га) і після нового занепаду під час другої світової війни досягла 1950 стану 1940; значного зростання вона зазнала у 1960 — 65 pp.; a далі залишилася без змін. У тис. га: 1940 — 820, 1950 — 828, 1955 — 1 092, 1960 — 1457, 1965 — 1863, 1975 — 1769, 1980 — 1775, 1981 — 1742; останнього часу вона становить 49% посівної площі Ц. б. в усьому СССР. Значно зросла посівна площа під Ц. б. на Зах. Україні: до 333300 га на 1940, до 346700 га 1964. За зонами: 77% посівів Ц. б. припадає на Лісостеп, 15% на Степ (перев. півн. і центр.), 7% на Передкарпаття. Більше зріс валовий збір завдяки зростанню урожайності.

Валовий збір Цукрового буряка на Україні становить 60 — 61% від всього СССР (разом з укр. землями в РСФСР бл. 70%) і стоїть на першому місці у світі. На колгоспи припадає 95,2% всієї посівної площі, на радгоспи . — 4,7%.

Збільшення врожайності уможливлює майже цілковита механізація обробки посівів, удосконалення насінницької справи, технології вирощування і переробки Ц. б. Наук. проблеми, пов'язані з буряківництвом, досліджує Цукрових буряків Всесоюзний Н.-Д. Ін-т у Києві та ряд наук. станцій, серед ін. досл. селекційні станції: Уладово-Люпинська, Білоцерківська, Веселоподолянська, Верхнянська; Ялтушівський та Уманський досл.-селекційні пункти. На Україні районовані такі сорти Ц. б.: Верхняцький 031, 038 і 072, Рамонський 06, Ялтушинський однонасінний, Білоцерківський однонасінний (про селекцію до 1950 див. стор. 198).

Література :

Енциклопедія українознавства

Свекловодство, тт. 1-3. - К., 1940-1959;

Паламарчук М. Свеклосахарное производство Украинской ССР. - К., 1964;

Цукрові буряки. - К., 1964;

Свекловодство на Левобережной Украине. - X., 1970;

Сахарная свекла. - К., 1972;

Каневский. Экономика производства сахарной свеклы. - М., 1973.