РЕФЕРАТ
на тему
Біологічні особливості ранніх ярих зернових культур
В індивідуальному розвитку яра пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування ?стеблування?, колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Насіння при проростанні поглинає 50-55% води від власної маси, твердої — на 5-7% більше. Мінімальна температура проростання — плюс 1-2°С, одержання сходів — 4-5°С. сходи витримують заморозки до мінус 8-10°С, а в фазі кущення -до мінус 7-8°С. Починаючи з колосіння до молочної стиглості рослини пошкоджуються заморозками мінус 1-2°С: оптимальна температура для кущення — плюс 10-14°С, колосіння і наливу зерна — 16-20°С, достигання -23-25°С. Тверда пшениця вимогливіша до тепла. Транспіраційний коефіцієнт — 400-450. Критичний період стосовно вологи — кущення і вихід рослин у трубку. Нестача вологи в цей період викликає безплідність колосків. Від загального споживання за вегетацію в фазі сходів яра пшениця споживає 5-7% води, кущення — 15-20, стеблування — колосіння — 50-60, молочної стиглості — 20-30, воскової — 3-5%.
Кращими для ярої пшениці є чорноземні, окультурені сірі лісові, каштанові ґрунти середнього механічного складу з рН 6-7,5. Ґрунти з рН нижче 5,5 потрібно вапнувати. Вибагливіші до ґрунтів сорти твердої пшениці. Яра пшениця має меншу енергію кущення, слабше розвинену кореневу систему, меншу її засвоювальну здатність, ніж озима та інші хлібні культури. Тому вона потребує високого вмісту в ґрунті рухомих елементів живлення. На формування 1 ц зерна виносить із ґрунту 3,5-4 кг азоту, 1-1,2 — фосфору, 2-3 кг калію.
Сходи з`являються за 7-12 днів від сівби, кущення настає через 12-15 днів після сходів, трубкування — через 16-26 днів після початку кущення, через 3-6 днів починається цвітіння, через 15-18 днів від цвітіння зернівка досягає повної довжини і вступає у фазу молочної стиглості, в якій вона перебуває 10-15 днів. Вегетаційний період триває 85-110 днів, у твердої пшениці — 100-115 днів. Продуктивна кущистість нижча, ніж у озимої пшениці, ячменю та вівса, і становить 1-2.
Ячмінь — найбільш скоростигла яра зернова культура. Вегетаційній період — 60-110 днів. Енергія кущення вища, ніж у пшениці та вівса, продуктивна кущистість, звичайно, становить 2-3. Висока кущистість не бажана для пивоварного ячменю. У ячменю кущення необмежене стадійно й пагоноутворення за інтенсивного зволоження може продовжуватися тоді, коли перші пагони досягли повної стиглості. Внаслідок цього в дощову погоду достиглий стеблостій зростає пагонами пізнього кущення.
Типово самозапильна рослина довгого світлового дня. В умовах гострої посухи запліднення відбувається до виколошування або останнє може і не відбутися.
Невибагливий до тепла. Насіння починає проростати при температурі плюс 1-3°С, сходи в польових умовах можуть з’являтися при 4-5°С і витримують заморозки до мінус 3-4°С, при температурі мінус 6-8°С спостерігається пожовтіння листків. Ячмінь досить посухостійкий. Транспіраційний коефіцієнт — 350-450. Дефіцит вологи під час кущення знижує проективну кущистість, викликає значну асинхронність розвитку пагонів. Посуха від колосіння до достигання зменшує виповненість зерна.
Відзначається високою пластичністю і добре росте на різних ґрунтах. Але кращими є структурні родючі ґрунти з глибоким гумусовим шаром та рН 6.0-7.5. Деякі сорти добре ростуть при вищій кислотності.
Чутливий до надмірного зволоження і дуже знижує врожайність на періодично заболочуваних ґрунтах з високим стоянням ґрунтових вод. На піщаних ґрунтах росте гірше, ніж жито й овес, оскільки має менш розвинену кореневу систему і нижчу її засвоювальну здатність та короткий період інтенсивного росту.
Овес — культура помірного клімату, невибаглива до тепла, поширена більше на Поліссі та в Лісостепу. Насіння починає проростати при температурі плюс 2-3°С. Сходи в польових умовах можна одержати при 6-7°С. Оптимальна для одержання сходів і кущення температура 15-18°С. Сходи витримують заморозки до мінус 4-5°С. У фазі цвітіння і молочної стиглості терпить від заморозків мінус 2°С. Оптимальна температура під час цвітіння і достигання — 20-25°С.
Найбільш вологолюбний серед хлібних злаків. При проростанні насіння вбирає 60-65% води від власної маси. Транспіраційний коефіцієнт — 380-475. Критичним до вологи є період від кущення до викидання волоті. Інтенсивні дощі в другій половині вегетації викликають утворення підгону і затягують достигання врожаю.
Має добре розвинену і фізіологічно активну кореневу систему. Засвоює фосфор із важкорозчинних сполук. Тому менш вибагливий до ґрунтів. У фазі кущення на чорноземних ґрунтах корені заглиблюються до 50-80 см, а на час формування зерна досягають глибини 1,5-2м. Добре росте на піщаних, суглинкових, глинистих, торфових ґрунтах. Можна висівати першою культурою при освоєнні осушених земель, цілини. Але кращими для нього є структурні чорноземні, темно-сірі опідзолені ґрунти із слабокислою реакцією, рН 5-6. Погано росте на засолених ґрунтах. Має розтягнутий період споживання елементів живлення. Краще від інших хлібних культур реагує на азотні добрива. На 1 ц зерна виносить з ґрунту 3-4 кг азоту, 1,1-1,5 — фосфору, 2,5-3 кг калію. Період достигання зернівок у волоті розтягнутий. Рослина самозапильна, довгого світлового дня. При ранньому скошуванні добре відростає. Вегетаційний період триває 95-120 днів.
5.2.2. Технологія вирощування
Місце в сівозміні.
Яра пшениця — одна з найвибагливіших серед зернових культур до попередників. Її не можна розміщувати на неокультурених площах, після зернових злакових, крім кукурудзи. Кращими попередниками є зайняті пари, зернові бобові культури, багаторічні трави, удобрені картопля, кукурудза, цукрові та кормові буряки, баштанні культури, а також льон, люпин, гречка, в посушливих районах — чисті пари.
Ячмінь малоконкурентний до бур’янів, тому його потрібно сіяти після