рахунок незбираного молока. Виникають труднощі для працівників ферм при догляді телят на відкритому повітрі. Трапляються навіть випадки їх обморожування. Проте такі телята мають підвищену резистентність, значно більше споживають кормів і дають вищі середньодобові прирости порівняно з ровесниками, яких вирощували у закритих приміщеннях. Найбільш ефективне переведення телят у будиночки — через 2-3 дні після народження. Останнім часом стали широко застосовувати прив’язний спосіб утримання телят у профілакторний період, який при вирощуванні ремонтних телиць небажаний. Важливою роботою, яку необхідно виконати за такого способу утримання телят, є обезрожування теличок, що в подальшому сприяє зменшенню травматизму тварин, і особливо вим’я. Крім того, комолі тварини спокійніші, а отже безпечніші при обслуговуванні.
Вирощування телят у молочний період. Вирощування ремонтного молодняку повинне ґрунтуватися на знаннях біологічних закономірностей росту і розвитку організму і одночасно бути економічно доцільним. Необхідно постійно пам’ятати, що витрати кормів на одиницю приросту у перші 6 міс. життя у два рази менші, ніж після річного віку.
Нагромаджений світовий досвід вирощування ремонтного молодняку при понижених нормах незбираного молока свідчить , що за таких умов телята з раннього віку привчаються до поїдання високоякісних кормів рослинного походження, а це стимулює раннє (до 6-місячного віку) становлення рубцевого травлення. Безперечно, що передстартерні та стартерні комбікорми можуть бути дещо дорогими, але їх використання при вирощуванні ремонтного молодняку дає досить відчутний ефект. Застосування існуючих у нас систем вирощування ремонтного молодняку в молочний період призводить до того, що на кожне теля ми витрачаємо у 3 рази більше незбираного і в 5 разів — збираного молока і в кінцевому підсумку не маємо необхідного результату.
Для досягнення теличкою в 6-місячному віці живої маси 175 кг при застосуванні наших систем вирощування необхідно згодувати: 250 кг незбираного і 600 кг збираного молока, 260 кг сіна, 610 кг соковитих кормів, в тім числі 400 кг силосу, 180 кг концентрованих кормів, 1636 кг трави та мінеральну підгодівлю. Що стосується порядку роздавання кормів, то він встановлюється залежно від конкретних господарських умов. З організаційної точки зору можна рекомендувати такий: концентрати, соковиті, а потім грубі корми, а з фізіологічної — грубі, соковиті, а потім концентровані. В усіх випадках концентровані корми краще згодовувати невеликими порціями 3-4 рази за добу.
Утримувати телят у стійловий період необхідно, як правило, безприв’язно, групами по 6-8 голів, при нормі площі на одне теля 2-2,2 м?. Найкраще влітку утримувати телят на пасовищі або у літніх таборах. Для цього розмір групи збільшують до 25-50 голів. Для випасання телят поблизу ферми влаштовують прифермські високоврожайні культурні пасовища із розрахунку 6 — 8 га на 100 голів. На пасовищі телят необхідно забезпечити водою.
Вирощування ремонтних телиць у післямолочний період. Основним завданням вирощування телиць у післямолочний період є забезпечення їх подальшого генетично обумовленого росту, розвитку, своєчасного запліднення та формування тварин бажаного типу, здатних добре використовувати об’ємисті корми і давати високі надої. В цей період телиць бажано вирощувати на раціонах, що складаються лише з рослинних об’ємистих кормів. Їх складають із таким розрахунком, щоб забезпечувати рівномірну роботу передшлунків і кишечника. Середня добова норма 2,5-3,0 кг сухої речовини на 100 кг живої маси забезпечує вирощування молодняку з добре розвиненим травним трактом. Годівля телиць переважно хорошими грубими та соковитими кормами з мінімальною кількістю концентратів сприяє розвиткові у них властивостей високопродуктивної молочної худоби, попереджає ранню статеву зрілість і ожиріння.
Організовуючи годівлю ремонтних телиць в цей період, велику увагу необхідно звертати на загальний баланс у раціоні основних і кислотних елементів. Доведено, що в раціонах жуйних повинен бути надлишок основних елементів. Порушення цього балансу призводить до пригнічення росту і розвитку та нераціонального витрачання кормів. Тому, при розробці раціонів для ремонтних телиць і нетелей, балансуванню за основними і кислотними елементами необхідно надавати такої ж уваги, як і балансуванню за основними поживними і мінеральними речовинами.
Важливого значення при вирощуванні ремонтних телиць необхідно надавати режимові годівлі, оскільки доведено, що у жуйних процеси споживання корму і його пережовування тісно пов’язані. Бажано, щоб жуйка у всіх тварин відбувалася в один і той же час, тому що коли одні тварини їдять, а інші відпочивають і жують жуйку, спостерігаються особливо великі порушення режиму їх відпочинку. Все це призводить до функціональних змін у життєдіяльності організму і різкого зниження продуктивності. Особливу увагу годівлі необхідно приділяти у перехідні періоди — навесні та восени. Різкі переходи від зимових раціонів до літніх і навпаки досить часто призводять до зривів травлення, які, як правило, супроводжуються зниженням продуктивності.
Вирощуючи телиць у післямолочний період, необхідно застосовувати безприв’язний спосіб утримання. За умов прив’язного утримання ремонтний молодняк може розміщуватися у приміщеннях у два або чотири ряди. Після досягнення телицями запланованої живої маси і росту їх осіменяють ректоцервікальним способом та витримують в окремому станку (на прив’язі) 12 год. Після встановлення тільності їх переводять у групу нетелей.
Годівля, утримання і підготовка до отелення нетелей. Після запліднення у кожної телиці розпочинається якісно новий етап розвитку: ріст нетелі продовжується, а в її організмі розвивається плід. Годівля нетелей першої половини тільності повинна бути помірною, але достатньою за рівнем і збалансованою за всіма поживними речовинами. Особливо не рекомендується в цей період згодовувати тваринам велику кількість концентрованих кормів. Середньодобові прирости повинні маси становити не більше 500-600 г.
Фізіологічною особливістю нетелей у цей період є здатність за