через 10, при 15°С — через 7-8 днів. Сходи гинуть при мінус 1,5-2°С. При температурі 12-13°С рослини ще слабо ростуть і розвиваються, а вже при 27 °С знову пригнічуються, особливо у фазі цвітіння. Нектарники висихають, погіршується запліднення, рослини скидають напівсформовані плоди, утворюється багато невиповнених плодів — "рудяку". Погано, якщо в цей період стоїть і прохолодна дощова погода. Кращою є температура, близька до 20 °С. У період цвітіння і плодоутворення краща температура — 20-25 °С, при мінливій хмарності й відносній вологості повітря до 60%.
Вимоглива до вологи, особливо з початком цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт — 450-550. Під час проростання насіння поглинає невелику кількість води — 40-50% власної маси.
Перехреснозапильна рослина, пилок переноситься бджолами. На рослині утворюється від 500-600 до 1500-2000 квіток. Повноцінні плоди утворюють 10-15% квіток. Добрий медонос — 60-100 кг меду з 1га.
Технологія вирощування.
Попередники. Досвід показує, що для одержання високих урожаїв гречку треба розміщувати на родючих, чистих від бур`янів полях. Кращі для неї просапні картопля, буряки, кукурудза, які удобрювались і за якими здійснювався належний догляд. Добрі попередники також зернобобові культури, озима пшениця, льон, люпин. Гірші — ярі зернові, соняшник, сорго.
Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту під гречку не можна спрощувати. Він повинен максимально спрямовуватися на знищення бур`янів і збереження вологи. Основний обробіток після стерньових попередників починають з лущення стерні слідом за збиранням урожаю на полях, засмічених однорічними бур`янами, дисковими знаряддями на глибину 6-8 см, засмічених кореневищними бур’янами пирій, свинорий — у двох напрямах на глибину 10-12 см, коренепаростковими бур`янами осоти, молочай, березка польова тощо — на глибину 12-14 см безполицевими лемішними лущильниками або плоскорізними знаряддями. Через 12-14 днів після масового проростання бур`янів поле орють на зяб плугами з передплужниками на глибину 23-25 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах — на глибину орного шару 18-20 см.
Після збирання пізніх просапних культур буряки, картопля чисті від бур`янів поля обробляють дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10 або плоскорізами наприклад КПГ-2-150) на глибину 23-25 см без попереднього лущення.
Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування закриття вологи зубовими боронами, коли верхній шар ґрунту досягне фізичної спілості. Потім проводять дві культивації на глибину 10-12 та 8-10 см з розривом у часі, який потрібний для проростання бур’янів. Передпосівну культивацію краще виконувати буряковими культиваторами УСМК — 5,4А на глибину 3-4см. Якщо ґрунт пухкий і недостатньо вологий, то перед сівбою поле коткують.
Удобрення. Під гречку не рекомендується вносити гній та аміачні форми мінеральних добрив, щоб запахом не відлякувати бджіл. З цієї причини та від того, що гречку використовують як харчовий і дієтичний продукт, не слід застосовувати і гербіциди. Краще органічні добрива вносити під попередник. Мінеральні ефективно можна застосовувати в основному удобрені, під час сівби, а на широкорядних посівах — й у підживленні. Фосфорно-калійні добрива потрібно вносити восени, азотні — під першу або другу весняну культивацію. Не слід вносити під гречку хлоровмісні калійні добрива КСl, калійна сіль та ін., особливо весною. Добрі результати дає рослинний попіл.
У рядки під час сівби вносять по 50-80 кг гранульованого суперфосфату. Середні дози добрив — N45-60Р45-60К45-60. На родючих ґрунтах дозу азоту зменшують. Під час інкрустування насіння необхідно додавати солі мікроелементів бору, міді, молібдену, цинку в кількості 25-50г мікроелемента на гектарну норму насіння.
Сівба. Для вирощування треба брати сорти, рекомендовані для даної ґрунтово-кліматичної зони: Іванна С, Аеліта П, Астра Л, Вікторія ЛП, Глорія С, Зеленоквіткова П, Кара-Даг С, Київська СЛ, Крупинка СЛ, Лілея ЛП, Лада ЛП, Любава СЛП, Майська Л, Орлиця П, Роксолана П, Скороспєлка С, Степова С, Сумчанка СЛ, Українка СЛП. Слід використовувати великі фракції ваговитого насіння категорії РН-1-3 з чистотою не нижче 99% і лабораторною схожістю не нижче 92%.
Перед сівбою насіння прогрівають проти сонця або активним вентилюванням при температурі 35-38°С, а потім протруюють за методом інкрустування для захисту від сірої гнилі, борошнистої роси та інших хвороб з додаванням мікроелементів.
Сіяти гречку можна тоді, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 10-12°С і зникне загроза повернення заморозків, зміщуючи їх так, щоб під час масового цвітіння-формування плодів вона не потрапляла під спеку. Для цього іноді сіють у два строки з інтервалом 10-15 днів. Період сівби гречки настає на Поліссі в першій декаді травня, у Лісостепу — наприкінці квітня — в першій декаді травня, у Степу — наприкінці квітня. На чистих полях гречку сіють звичайним рядковим способом зерновими сівалками, на забур`янених — широкорядним 45 см або стрічковим 45+15 см буряковими сівалками ССТ-12А, ССТ-12 Б із пристроєм СТЯ-27000. Орієнтовні норми висіву при звичайному рядковому способі сівби на Поліссі — 4-5, у Лісостепу — 3-4,5, Степу — 2,5-3,5 млн. схожих насінин на 1 га; при широкорядному — відповідно 2,2-2,5; 2,1-2,5; 1,9-2,2 млн. Глибина висіву насіння на легких ґрунтах — 4-5 см, а на важких — 2-3 см. За сухої погоди глибину загортання слід збільшувати на 1-1,5 см.
Догляд за посівами. За сухої погоди і недостатньої вологості ґрунту після сівби поле коткують котками ЗККШ-6, боронують боронами ЗБП-0,6А. Якщо до появи сходів випадають дощі й утворюється щільна кірка, то посіви обробляють ротаційними мотиками або боронують легкими боронами впоперек рядків. Для боротьби з бур`янами посіви можна боронувати у фазі першого справжнього листка. Боронувати треба за сонячної погоди вдень, коли рослини втрачають тургор.
На широкорядних посівах проводять