Реферат на тему:

Насінництво основних олійних культур і багаторічних трав

1. Соняшник

2. Ріпак ярий та озимий

3. Мак

4. Рижій ярий

5. Насінництво багаторічних трав

1. Соняшник

Завдання гібридного насінництва соняшнику аналогічне насінництву інших сільськогосподарських культур. Але за своєю технікою воно значно складніше порівняно з насінництвом гібридної кукурудзи. Це пов'язано з ентомофільним характером запилення соняшнику, що накладає глибокий відбиток на всі етапи роботи з ним, особливо при застосуванні явища ЦЧС. Складність підтримання генетичної чистоти батьківських форм гібридів на високому рівні обов'язково веде до зміщення центру тяжіння насінницької роботи у бік значного підвищення відповідальності установ-оригінаторів та їх дослідних насінницьких господарств (ДНГ), до виключення проміжних ланок між ними та спеціалізованими насінницькими господарствами щодо виробництва гібридного насіння першого покоління. Нині система гібридного насінництва соняшнику будується на дволанковій основі, при якій установи-оригінатори та їх ДНГ вирощують насіння батьківських форм гібридів усіх репродукцій, а спеціалізовані насінницькі господарства займаються виробництвом насіння першого покоління.

Науково-дослідні установи та їх ДНГ вирощують маточне, суперелітне та елітне насіння самозапилених материнських ліній та сортів, їх стерильних аналогів, насіння батьківських ліній -відновлювачів фертильності пилку всіх репродукцій, а також насіння першого покоління стерильних простих міжлінійних гібридів, котрі є батьківськими формами трилінійних гібридів.

Протягом вегетації рослин на ділянках гібридизації в обов'язковому порядку проводяться сортопрочистки. Основне завдання сортопрочисток, які проводять у фазі 5-6 пар справжніх листків (перша) та перед цвітінням (друга), -видалення нетипових рослин, які вирізняються за силою розвитку, висотою, розмірами, формою та забарвленням листків, особливостями їх зубчастості, гофрованості, а також уражених несправжньою борошнистою росою. Третя сортопрочистка, що виконується в період цвітіння, — найважливіша. Головне в ній — видалення фертильних рослин у рядках стерильної (материнської) форми на ділянках гібридизації. Фертильні кошики у стерильних рядках слід знаходити та зрізати на самому початку їх цвітіння, коли цвіте не більш 1-2 кіл квіток на кошику. Цю роботу продовжують до загального завершення цвітіння ділянки і проводять кожну добу незалежно від погоди з 6 до 10 годин ранку, тобто до інтенсивного льоту бджіл. Остання сортопрочистка проводиться перед збиранням чи десикацією (четверта). Видаляються всі хворі та нетипові рослини. Рослини, уражені білою та сірою гниллю, необхідно виносити за межі поля, щоб виключити потрапляння склероцій у насіння при збиранні. Для забезпечення повноти запилення на кожен гектар ділянки гібридизації вивозять не менше як 2-3 бджілородини.

Насінництво сортів соняшнику.

В сучасному трактуванні сортова популяція соняшнику — це цілісна система, поліморфізм якої є результатом не випадкового змішання біотипів, а однією з основних пристосувальних властивостей. Складний склад біотипів сорту-популяції обумовлює їх екологічну пластичність, здатність давати високі сталі врожаї у різних ґрунтово-кліматичних зонах.

У первинному насінництві особливу увагу приділяють відбору типових рослин, так як різниця між ними і відхиленими формами не завжди буває достатньо чіткою. При цьому дуже важливо, щоб площа живлення відібраних рослин була однаковою, наприклад для соняшнику на насіннєвих посівах вона становить 70 x 70 см з однією рослиною у гнізді.

Академіком В.С. Пустовойтом була розроблена схема, згідно з якою відбір типових для сорту рослин (насінницької еліти) проводять на ділянках насіннєвого розсадника. При відборі насіннєвої еліти враховують висоту рослин, форму, розмір, розташування та нахил кошика, кількість насінин у ньому (не менше 1000 шт.), виповненість його центральної частини, величину, колір, панцирність, обсипність насінин. Кошики рослин, що мають з тієї чи іншої причини змінену площу живлення (крайові, розташовані поряд з пустим гніздом тощо), відбору не підлягають. У насінні відібраних елітних рослин (1-2 тис. штук із сорту) в лабораторії визначають олійність, відсоток лушпиння, а в осінньо-зимовий період — у фітотроні стійкість проти хвороб та шкідників. Насіння кращих за комплексом господарсько цінних ознак елітних рослин висівають на наступний рік для оцінки породних якостей по потомству.

Насіннєвий розсадник необхідний для вирощування насіння супереліти. Залежно від площі посіву і сорту розмір розсадника у виробництві становить 2-6 га. У ньому висівають суміш насінин кращих елітних рослин, виділених у розсаднику оцінки потомств. Насіннєвий розсадник ізолюють від посівів інших сортів та гібридів соняшнику дотриманням норм ізоляції (не менше 1500 м). Посів квадратно-гніздовий (70х70см), після проривки залишають одну рослину в гнізді (20 тис. на 1 га).

У насіннєвому розсаднику, як і на ділянці еліти та першої репродукції, особливого значення набувають сучасні та якісні сортові прочистки, мета яких — не допустити до перезапилення небажаними біотипами. Протягом періоду вегетації проводять не менше трьох сортопрочисток — перед цвітінням, у час масового цвітіння та перед збиранням. Під час перших двох видаляють кошики рослин, уражені хворобами та вовчком, фасційовані, низько- та високорослі, слаборозвинені, рано- та пізно квітучі, при третій — видаляють рослини з неправильним нахилом кошика, потворними та дрібними кошиками, насінинами, які відрізняються за забарвленням від основних, з нетиповою для сорту формою кошика, уражені хворобами, вовчком та шкідниками.

Весь процес первинного насінництва соняшнику, починаючи з відбору насінницької еліти сорту і закінчуючи створенням фонду насіння еліти, є основою поліпшуючого насінництва. Еліту передають на насіннєві дільниці спеціалізованих господарств для вирощування насіння першої репродукції, якою засівають усі товарні площі.

2. Ріпак ярий та озимий

Ефективна система насінництва ріпаку, яка забезпечує підтримання якості олії і шроту сортів на високому рівні чи навіть їх покращення, повинна базуватись на знанні генетики головних господарсько-цінних ознак, особливостей біології розвитку рослин, характеру запилення. Основними вимогами до сучасних сортів ріпаку