Наприкінці лютого готують точок до виставки бджіл. Виставляють вулики в березні, коли температура повітря вдень сягає плюс 10°С. Після винесення вуликів із приміщення льотки відкривають і стежать за ходом обльоту, щоб виявити сім’ї, які треба оглянути в першу чергу. Якщо в сім'ях проходить масовий літ бджіл, це означає, що вони мають задовільний стан, і навпаки, при малоактивних вильотах, опоношенні сім’ї оглядають і усувають виявлені недоліки. З підвищенням температури до 14-15°С і більше на пасіці оглядають сім’ї, визначають їх стан і обсяг робіт, які потрібно виконати щоб забезпечити нормальні умови життєдіяльності і нарощування сімей до медозбору. Тому, що у першій половині весняного періоду кормова база часто не задовольняє потреби сімей у вуглеводних і білкових кормах, проводять підгодівлю бджіл штучними замінниками (цукровий сироп, канді та ін.). Крім того, для посилення розвитку сімей використовують біостимулятори. Щоб зменшити енергетичні та фізіологічні витрати сім’ї на підтримання мікроклімату, об’єм гнізд скорочують так, щоб у вуликах залишилась та кількість рамок, яку обсиджують бджоли. В багатокорпусних вуликах для цього достатньо вилучити нижній корпус. Коли у гніздах на передостанній рамці з’явиться розплід, сім’ї розширюють. Раннє розширення охолоджує гнізда, затримує розвиток сімей, але запізнюватися з ним також не можна: матка скорочує відкладання яєць, розвиток уповільнюється і у сім’ї може виникнути ройовий стан.

У вуликах-лежаках спочатку гніздо розширюють світло-коричневими стільниками. Такі рамки розміщують між останнім стільником з розплодом і медо-перговою рамкою. При настанні стійкої теплої погоди стільники можна ставити в центр гнізда, а при появі у природі підтримуючого медозбору гнізда розширюють рамками з вощиною. В багатокорпусних вуликах розширюють гнізда цілими корпусами, але при цьому слідкують, щоб гніздовий корпус, тобто з маткою і розплодом, знаходився внизу. На час настання медозбору за необхідності гнізда сімей забезпечують додатковими стільниками або ставлять в розріз кормової частини багатокорпусних вуликів корпуси. З метою отримання значно більшої кількості продукції застосовують кочівлі до масивів медоносних рослин, обмежують відкладання матками яєць, формують сім’ї-медовики. Для того, щоб перевезти бджіл, необхідно підготувати сім’ї. Для цього приймають утеплення, з гнізд видаляють повномедові рамки та ті, що мають наприск, а на їх місце ставлять пусті стільники. Рамки закріплюють так, щоб вони не хитались, над гніздами встановлюють вентиляційні решітки, ліквідовують щілини, фіксують рухомі частини вуликів. Перевезення бджіл проводять до або після завершення льоту бджіл. Після перевезення оглядають сім’ї, при необхідності надають їм допомогу, приводять в належний стан гнізда.

Після закінчення медозбору, як тільки бджоли запечатають 1/2-1/3 частину корму, відкачують мед. Як правило, після завершення медозбору настає безмедозбірний період і при відкачуванні меду може виникнути напад бджіл. Тому цю роботу краще проводити в ті години або дні коли бджоли активно не літають.

Розмноження бджолиних сімей. Розрізняють природне та штучне розмноження сімей. Природне розмноження (роїння) є небажаним явищем на пасіці, тому що воно негативно впливає на розвиток і продуктивність сімей, зростають затрати праці, порушується планове виконання робіт по догляду за бджолами. Для попередження роїння необхідно завантажувати бджіл роботою по вирощуванню розплоду, будівництву стільників, утримувати в гніздах молодих маток, затінювати вулики. При вильоті рою бджіл оббризкують водою і струшують в роївню та переносять в прохолодне місце. Увечері рій заселяють у вулик, куди перед цим ставлять 1-2 стільники з розплодом, 3-4 рамки з штучною вощиною, декілька пустих і кормових стільників. В сім’ї, яка відроїлась оглядають гніздо і знищують всі маточники, залишивши один з кращих.

З метою збільшення розміру пасіки практикують штучне розмноження сімей. Для цього використовують сильні сім’ї масою не менше 3 кг (сила — 12 і більше вуличок). Розрізняють створення нових сімей за рахунок формування відводків, поділу сімей навпіл. До цих сімей підставляють зрілий маточник чи підсаджують плідну або неплідну матку. Нові сім’ї розміщують поряд з материнськими через глуху діафрагму або в новому вулику. Відводки частіше за все формують на чотири рамки. Для цього від материнської сім’ї відбирають 2-3 стільники з бджолою і різновіковим розплодом, додають 1-2 стільники з кормом, один з яких медоперговий. Додатково у вулик струшують бджіл з 1-2 рамок. Гніздо обмежують вставними дошками, утеплюють і вулик закривають. Сім’ї формують за такою ж схемою, але при цьому кількість рамок з розплодом збільшують на 2-4.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua