До найпоширеніших хвороб ягідних культурах належать: смородини та аґрусу — борошниста роса, бокальчаста іржа, антракноз, біла плямистість, махровість смородини, малини — антракноз, хлороз і мозаїка, суниці — біла і бура плямистість листків, сіра гниль ягід.

Ступінь поширення хвороб і втрати врожаю, спричинювані ними, визначаються екологічними умовами тієї чи іншої зони, а також рівнем агротехніки у плодових садах. Система заходів проти хвороб плодових культур передбачає виконання загального комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на підтримання доброго фітосанітарного стану насаджень. За фенологічним календарем слід проводити необхідні заходи у розсаднику і плодоносному саду. В зв’язку з інтенсивним розвитком хвороб та їх великою шкодочинністю навіть на фоні високої агротехніки на плодових культурах необхідно застосовувати дозволені фунгіциди з дотриманням вимог щодо способу, часу, строку останньої обробки (в днях до збирання врожаю).

При виявленні наростів кореневого раку на головному корені або кореневій шийці саджанців їх вибраковують і знищують, у випадку розвитку хвороби на бічних корінцях їх обрізують і спалюють, а всю кореневу систему дезинфікують 1%–м розчином мідного купоросу. При цьому корені занурюють у розчин на 5 хвилин, після чого промивають у чистій воді.

Восени та у ранньовесняний періоди важливо провести заходи проти резервації збудників багатьох хвороб. У фазі "зеленого конусу" дерева обприскують 3%–ю бордоською рідиною. Цей захід є ефективним проти моніліозу та клястероспоріозу абрикоса, кучерявості листків персика, парші яблуні і груші, хвороб сливи і черешні тощо.

Після цвітіння та протягом літа для профілактики парші, чорного раку, іржі, бактеріального раку, плямистостей листків, плодової гнилі та інших хвороб проводять обробку дерев фунгіцидами з урахуванням необхідності чергування препаратів з різним механізмом дії і кратністю застосування. Висока ефективність спостерігається при використанні 1%–ї бордоської рідини, дітаксу М–45 з.п. (2–3 кг/га); ефаля 65% в.р.к. (3 л/га); імпакту 25 SC к.с. (0,1–0,15 л/га); хлорокису міді 90%–го з.п. (4–6 кг/га); топсина М 70%–го з.п. (1–2 кг/га); сірки колоїдної пасти (8–16 кг/га); стробі в.г. (0,2 кг/га); рубігана 12% к.е. (0,5–0,6 л/га); скора 250 ЕС к.е. (0,15–0,2 л/га); фітала в.р.к. (3–4 кг/га); флінта 50 в.г. (0,15 кг/га); мідного купоросу 98–99,1% п. (15–20 кг/га — на яблуні і груші, 10–15 кг/га — на абрикосі, персику, черешні, сливі). Проти борошнистої роси проводять обробку дерев каратаном ЕС 35%, к.е. (1–2 л/га); байлетоном 25%, з.п. (0,15–0,2 кг/га); імпактом 25 SС к.с. (0,1–0,15 л/га); атемі С 80,8 WG в.г. (1,25–1,5 кг/га); полірамом ДФ в.г. (2,5 кг/га); топазом 100 ЕС к.е. (0,3–0,4 л/га); вектра к.с. (0,3 л/га).

Для профілактики захворювання рослин на плодову гниль та чорний рак при збиранні слід запобігати пошкодженню плодів та дотримуватися вимог щодо температурного режиму протягом всього терміну їх зберігання.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua