Догляд за посівами. Пізній строк сівби і мілке загортання насіння зумовлюють необхідність прикотковування ґрунту, що поліпшує умови проростання й сприяє появі дружних сходів. Ґрунтову кірку на посівах квасолі руйнують легкими боронами. Боронують посіви по діагоналі 3-4 дні після сівби. Дальший догляд полягає в розпушуванні міжрядь і знищенні бур’янів. Перший обробіток міжрядь проводять через 5-7 днів після появи сходів, а наступні — залежно від стану забур’яненості й ущільнення ґрунту.

Практично виключається ручна праця на прополювання квасолі при застосуванні гербіцидів. Досить ефективні такі досходові ґрунтові гербіциди, як рамрод, дактал, прометрин, мезораніл, дуал, лассо, гезагард та ін. Ними обробляють плантації квасолі через 3-4 дні після сівби. По сходах квасолі використовують фюзілад, базагран, таргу та ін. Посіви обробляють, коли однорічні бур’яни знаходяться в фазі 2-4 листків, а багаторічні досягнуть висоти 10-12 см.

Захист рослин від шкідників. В умовах України квасолю пошкоджує незначна кількість шкідників. Домашні тварини, птахи і миші її не поїдають. У період сходів квасоля може пошкоджуватися ростковою мухою, під час вегетації — бобовою попелицею, а при порушенні агротехніки і зберігання насіння — квасолевою зернівкою. Росткова муха з’являється весною при середньодобовій температурі вище 10-12°С. Зимує в стадії личинки у верхній частині орного шару на посівах овочевих, зернових, конюшини. Весною дорослі мухи відкладають яйця під грудочки ґрунту, переважно там, де погано приораний гній. Личинки, що з’являються через 5-10 днів, пошкоджують насіння і сходи квасолі. Заходи боротьби — сівба в оптимальні строки, ретельне приорювання гною, протруювання насіння.

Попелиці висмоктують сік із листків, квіток, плодів і стебел квасолі. Їх заселення попелиць у фазі бутонізації. Для знищення попелиць застосовують ті ж самі препарати, що й на посівах гороху.

Квасолева зернівка — небезпечний польовий і комірний шкідник квасолі. Самки дорослих жуків відкладають яйця в тріщини бобів у період дозрівання. Личинки з’являються через тиждень і пошкоджують насіння. У зерносховищах, де є квасоля, самка відкладає на зерно, мішки, стіни до 80 яєць, личинки з яких проникають у середину насіння, де ростуть, проходять стадію лялечки і перетворюються в жуків. При температурі 25-28°С жуки із місця зимівлі перелітають на поля й відкладають яйця на боби квасолі. Квасолева зернівка гине при мінус 10°С протягом 12 год., а при мінус 12-18°С незалежно від стадії розвитку — протягом 2-3 год. Це потрібно враховувати у процесі зберігання насіння. В польових умовах посіви обробляють інсектицидами, перший раз — на початку цвітіння, другий — через 8-10 днів, у сховищах проводять фумігацію насіння. Препарати ті ж самі, що і на посівах гороху.

Хвороби квасолі. На посівах квасолі найбільш шкодочинні в умовах України антракноз, бактеріоз, кореневі гнилі, звичайна і жовта мозаїки. Антракноз — грибне захворювання. Гриб пошкоджує надземні органи протягом усієї вегетації. Ознаки хвороби проявляються на сходах, сім’ядолях. Хвороба може призводити до загибелі сходів. Спори гриба пошкоджують також стебла, боби і навіть насіння. Хвороба передається через насіння, ґрунт, післяжнивні рештки. Заходи боротьби — здорове насіння, правильне чергування в сівозміні. дворазове обприскування насінних посівів у період вегетації 1%-ю бордоською рідиною (перший раз по сходах, другий — при утворенні бобів).

Бактеріоз пошкоджує листки, стебла і боби, знижує врожайність до 40-50%, погіршує товарну якість насіння, яке стає щуплим, недорозвинутим. Проти хвороби слід протруювати насіння, обприскувати рослини 1%-ю бордоською рідиною або 0,5%-м розчином цинебу.

Кореневі гнилі викликаються комплексом збудників. У фазі сходів уражують прикореневу частину стебла і коріння, рослини відстають у рості, в’януть, настає повне або часткове безпліддя. Проти кореневих гнилей обов’язково треба протруювати насіння.

Звичайна і жовта мозаїки — вірусні хвороби. Ознаками захворювання є скручування і деформація листків, карликовість рослин, плями на листках. На стеблах та бобах симптоми хвороби відсутні. Поширюються вірусні хвороби попелицями, тому потрібно боротися з переносниками вірусів. Важливе значення має просторова ізоляція з іншими бобовими культурами.

Збирання врожаю. Врожай збирають роздільним способом: спочатку скошують або висмикують рослини й формують із них валки, потім їх підсушують, підбирають і обмолочують комбайнами. Збирання починають, коли дозріє 60-80% бобів, розміщених у середній і нижній частинах рослини. Щоб запобігти втратам, збирати врожай краще вранці або у вечірні години, коли боби вологі від роси і менше розтріскуються.

Скошують квасолю переобладнаними на низький зріз жатками, а також збирають квасолезбиральною машиною ФА-4М. При обмолоті насіння легко розбивається, тому потрібно зменшити швидкість обертання барабана до 300-400 об./хв., опустити підбарабанник і замінити стальні била на дерев’яні або гумові. Зразу після обмолоту зерно очищають і сортують, досушують до вологості 14-15%. Зберігають його у добре вентильованих приміщеннях на дерев’яній підлозі шаром не більше 1-1,2 м. При зберіганні в мішках їх штабелюють на дощатих стелажах завширшки у 2-3 мішки і заввишки не більше шести рядів.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua