Реферат на тему:

“Бельгія”

(економіко-географічна характеристика)

Офіційна назва - Королівство Бельгія (Royaume de Belgique).

Географічне положення - розташоване в Західній Європі, на узбережжі Північного моря.

Площа території - 30,5 тис. кв. км.

Населення - 10,2 млн. осіб (за даними перепису 2002 року).

Релігія. Більшість населення країни - католики. Невелика частина сповідує іслам, іудаїзм, православ'я, протестантизм та англіканство.

Столиця - Брюссель (Brussel) - 959 тис.осіб (за переписом 2002 р.)

Брюссель одночасно є столицею регіону з своїм урядом і парламентом. Назву міста можна перекласти двояко. Древньофламандською мовою вона означає "лебедине гніздо". Однак існує і більш прозаїчна версія її походження від фламандського "брук селла" - "село на болоті". Цифра сім - фатальна для Брюсселя: сім пагорбів, сім доріг ведуть у місто, вся влада була закріплена за сімома знатними родами, сім тварин охороняють головну площу міста Гроті Маркт (по-французьки Гран-Плас); за нідерландською версією назви міста - сім літер, сім доріг ведуть у місто, сім парламентів має сучасний Брюссель і сім епох, сім кілець розвитку, сім Підмурків лежать в основі міста: епоха герцогів Брабантських, епоха іспанських Габсбургів (1482-1713 роки), епоха австрійських Габсбургів (1713-1794 роки), епоха Франції (1794-1814 роки), епоха Голландії (1815-1814 роки), і, нарешті, епоха сучасної Бельгії (з 1830 року до заснування держави).

В середині XX ст. місто стало важливим культурним і міжнародним центром. У ньому розташовуються штаб-квартира військово-політичного блоку НАТО і Рада Європейського Союзу (ЄС) та інших міжнародних оргаізацій

Інші великі міста - Антверпен, Лубен, Мехелен, Льєж, Лімбург.

Адміністративний поділ: 3 регіони: Брюссельський столичний (включаючи Брюссель і 18 приміських комун), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії і Валлонії), а провінції - на комуни.

Державний прапор Королівства Бельгія складається з чорної, жовтої і червоної вертикальних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, які досягаються мудрістю. Червоний - символ перемоги, досягнутої в результаті виявленої хоробрості, мужності і принесення жертви. Прапор прийнятий у 1831 році.

Державний герб Королівства Бельгія зображений у вигляді щита чорного кольору, укріпленого на схрещених скіпетрах, на фоні щита зображений лев - символ влади. Щит увінчаний князівською короною - символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: "У єднанні - сила".

Офіційні мови - французька, нідерландська і німецька. У Фландрії та Валлонії населення розмовляє в основному французькою мовою, в Брюссельському районі - французькою і нідерландською мовами, у східних районах - німецькою.

Грошова одиниця - EURO/ 1 EUR=0,9923 на 03.07.2002 р.

Національне свято - 21 липня.

Членство в міжнародних організаціях: Бельгія є членом багатьох міжнародних організацій, у тому числі СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР, СЄ.

Історія розвитку бельгійської економіки

Промисловість і ремесла в Бельгії виникли давно, і цим частково обумовлюється сучасний високий рівень розвитку країни. Вовняні і лляні тканини вироблялися ще в середні віки. Сировинною базою для цього виробництва були вовна англійських і фламандських овець і місцевий льон. Такі міста, як Брюгге і Гент, наприкінці середньовіччя стали великими центрами текстильної промисловості. У XVI-XVII століттях головною галуззю промисловості стало виробництво бавовняних тканин. На рівнинах на північ від Арденн розвинулося вівчарство, а в найстарішому центрі вовняної промисловості - місті Верв'є - виробництво вовни.

Протягом XVI століття виникали невеликі металургійні підприємства, а потім і майстерні з виготовлення зброї. У 1788 році у Льєжі було 80 невеликих заводів з виробництва зброї, де працювали майже 6 тис. людей. Бельгійська скляна промисловість має велику історію. Вона базувалася на місцевій сировині - алювіальних кварцових пісках і деревині, що використовувалася як паливо і надходила з району Арденн. Великі скляні заводи і дотепер працюють в Шарлеруа і пригороді Брюсселя.

У наш час Бельгія - країна з високорозвинутою економікою, де провідна роль належить приватному сектору. Промисловість сконцентрована в основному у Фландрії, більш населеній частині Бельгії, хоча уряд заохочує інвестиції у південну частину країни - Валлонію. Небагата на природні ресурси Бельгія змушена ввозити великі обсяги сировини для своєї промисловості, що робить її економіку залежною від стану на світових ринках.

Вигідне географічне положення країни з добре розвинутою транспортною мережею сприяє розвитку міжнародної торгівлі, дві третини обсягів якої припадає на частку країн ЄС.

Згідно з останньою "Доповіддю про розвиток людини" Програми розвитку ООН, Бельгія посідає 5 місце серед країн світу за цим показником (після Норвегії, Австралії, Канади, Швеції).

Природні ресурси

Бельгія має дуже сприятливі умови для ведення сільського господарства: помірні температури, рівномірний сезонний розподіл опадів і тривалий вегетаційний період. Ґрунти в багатьох районах відрізняються високою родючістю. Найродючіші ґрунти в приморській частині Фландрії і на центральних плато.

Традиційно головним мінеральним ресурсом Бельгії було вугілля. До 1955 року щорічно добувалося близько 30 млн. т вугілля у двох головних басейнах: південному, біля підніжжя Арденн, і північному, в районі Кампіна. Оскільки в південному басейні вугілля залягає на великій глибині і під час його видобутку виникають технологічні труднощі, з середини 1950-х років шахти почали закриватися, останню з них було закрито наприкінці 1980-х років. Слід зазначити, що видобуток вугілля на півдні було почато в ХІІ столітті і свого часу це стимулювало розвиток промисловості країни. Тому у передгір'ях Арденн, на ділянці від французького кордону до Льєжа,