План

Вступ

Характеристика пустелі Наміб

Характеристика рослин

Тумбоа (Welwitschia mirabilis)

(Acanthosicyos horridus)

Кокербом (Aloe dichotoma)

Сенполія (Saintpaulia)

Алое (Аlое)

Рицина (Ricinus communis L.)

Верблюжа колючка (Alhagi)

Література

ВСТУП

Супутникова фотографія Африки

Африка - другий за площею і населенням у світі, після . З площею понад 30 300 000 кмІ, враховуючи прилеглі острови - він займає 5.9% площі поверхні і 20.3% площі суходолу. А його населення - понад 840 000 000 чоловік (на 2005), складає більше ніж 12% населення світу.

Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки , які використовували назву Africa terra - "земля Афрі"(множина, чи у однині - ) - для північної частини материка, а також і для з її столицею , що відповідає теперішньому .

були (можливо ) плем'ям, яке жило у поблизу . Походження Afer може бути пов'язано з `afar - (також зустрічається в багатьох інших ). Серед інших, досить таки суперечливих, етимологій, які спираються на значення античного терміну 'Africa', виділяються: слово aprica, що означає "сонячний"; слово aphrike, що означає "без холоду". Ця гіпотеза була запропонована істориком (-), який припустив, що грецьке слово phrike (цсЯкз, що означає "холод і жах") в комбінації з заперечним префіксом a-, вказувало на землю вільну від холоду і жаху. Але так, як зміна звуку ph на f в грецькій мові датується приблизно десятим століттям, то малоймовірно, що це справжнє походження терміну Африка.

В античність Африкою називали землі, що простягались на захід від , в той час, як термін "" використовували для позначення і земель на схід від неї. Спочатку Єгипет і Левант мали невизначений статус між Африкою та Азією, хоча як частина вони інколи включалися до більш узагальненого терміну "Азії". Розмежувальну лінію між цими двома континентами вперше означив географ (-), провівши через і зробив та межею між Азією та Африкою.

Африка найбільший з трьох материків "південної групи". Відокремлена від , вона з'єднана з у своїй північно-східній частині (який пересікається ) завширшки 130 км. В геополітичному контексті, як правило, , який належить і розміщений на схід від Суецького каналу часто вважають частиною Африки. Африка простягається приблизно на 8 000 км від її найбільш північнішої точки в (37°21? півн. широти) до її найбільш південнішої точки - в (34°51?15? півд. широти), а відстань від найбільш західнішої точки материка - в (17°33?22? зах. довготи) до його найбільш східнішої - в (17°33?22? сх. довготи) дорівнює приблизно 7 400 км. Довжина берегової лінії складає 26 000 км, і відсутність глибоких заглиблень берега можна проілюструвати тим фактом, що Європа, яка займає лишень 9 700 000 кмІ - менше ніж третину площі Африки - має берегову лінію завдовжки 32 000 км.

Найбільша країна Африки - , а найменша - - на схід від материка. Найменша континентальна держава - .

Характеристика пустелі Наміб

Пустемля Намімб ( Namibe, Namib) — прибережна в південно-західній , що має площу біля 310 кмІ і тягнеться на 1900 км вздовж узбережжя від міста в , через всю (яка отримала від пустелі свою назву) до гирла річки в провінції . Вона простягається вглиб континенту на відстань від 50 до 160 км до підніжжя внутрішньоконтинентального плато; на півдні вона з’єднується з південно-західною частиною .

Назва «Наміб» мовою народу означає «місце, де нічого немає». Пустеля Наміб надзвичайно суха (вона отримує лише 10–13 мм опадів на рік) і, за винятком кількох прибережних міст, практично ненаселена. Наміб вважається найстарішою пустелею у світі: пустельні чи напівпустельні умови панують тут безперервно вже протягом 80 млн. років, тобто пустеля існує ще з часів . Внаслідок цього тут виникло декілька видів рослин і тварин, що пристосовані до життя в місцевому надзвичайно ворожому кліматі і не зустрічаються більше ніде у світі.

В пустелі розвідані важливі поклади і руд і . Довколишнє море надзвичайно продуктивне і приваблює численних , і навіть , які, незважаючи на африканську спеку, гніздяться на пустельних берегах і прибережних островах.

Фізіографія

Пустеля розподіляється на три географічні зони, які тягнуться смугами удовж узбережжя: дуже вузька прибережна смуга, де добре відчувається вплив океану, зовнішній Наміб, який займає решту західної половини пустелі, і внутрішній Наміб в східній, найбільш континентальній частині пустелі. Між цими зонами існують широкі перехідні області.

Місцевість повільно підіймається на схід від океанського берега до рівня близько 900 м біля підніжжя континентального плато. Подекуди над пустелею здіймаються скелясті гори з крутими схилами, скрізь які на півночі декілька річок прорізують глибокі ущелини зі стрімчастими стінами.

На півдні більшу частину поверхні покриває , жовто-сірий біля узбережжя, і цегляно-червоний у внутрішніх районах. Пісок походить від наносів та інших потоків, які деколи стікають з континентального плато і течуть на захід, але ніколи на досягають моря. Пасма піщаних тягнуться паралельно узбережжю з півночі—північного заходу на південь—південний схід; окремі дюни мають від 10 до 20 км завдовжки і від 60 до 240 м заввишки, серед них — так звана Дюна 7 висотою 383 м, яка є найвищою піщаною дюною у світі. Впадини між цими пасмами перетинаються меншими поперечними дюнами. Поверхню крайнього півдня пустелі утворює посічена вітром скельна основа, по якій гуляють рідкі  — невеликі дюни в формі півмісяця, вигнутого проти вітру, які досить швидко пересуваються за вітром з місця на місце.

Дюна висотою 383 м — найвища піщана дюна у світі |