високі рослини, і тому стають осередком активності довколишнього тваринного населення, особливо птахів, котрим для гніздування потрібне підвищене місце, до якого важко дістатися хижакам. В період цвітіння дерева відвідує велике різноманіття птахів-медоїдів і комах, щоб поласувати квітками і нектаром. Квіти сагайдачного дерева також люблять , які здатні об’їсти з дерева геть-усі квіти протягом годин. Пустельні , які живуть серед дерев Кокербомового лісу, призвичаїлися до туристів і навіть не ховаються від них серед каміння, становлячи таку ж невід’ємну рису цього заповідника, як і самі дерева.
Сенполія (Saintpaulia)
Сенполія, африканська фіалка (Saintpaulia) - рід трав'янистих рослин із районів центральної і західної з оксамитовими зеленими і фіолетовими без запаху. На основі виду Saintpaulia ionantha штучно виведені махрові сорти і сорти з різним забарвленням квітів.
Алое
Aloe vera
Алое, рослина роду Аlое сімейства Lіlіaсеае із сухих районів , відома своїми довгими гладкими листами з колючими краями.
(Aloe) — рід род. лілійних (Laliaceae). Багаторічні трав'янисті рослини з м'ясистими листками, вкритими по краю шипами. Квітки червоні або жовті, зібрані у верхівкову китицю.
Види
Відомо бл. 200 видів, пошир, в посушливих обл. Африки. Деякі види культивують в СРСР (Закавказзя) як лікарські рослини. Лікувальні властивості А. були відомі ще в Старод. Єгипті та Китаї. З соку листків А. добувають препарат сабур, або алое, який вживається як проносне та жовчогінне. В народ, медицині сік листків А. деревовидного (A. arborescens), що вирощують в кімнатах під назвою столітника, використовують для лікування ран, при туберкульозі легень і шкіри.
Укр. вчений В. П. Філатов одержав з листків цієї рослини, після витримування їх в темряві при зниженій т-рі, препарат, який містить . Він підвищує .
Застосування
Лікарський препарат, який часто називають «гірке алое» — сильний проносний засіб. Ліки, приготовлені із соку алое, застосовують як біогенні стимулятори.
Вживається при різних, зокрема очних, захворюваннях. Вводиться підшкірно.
Рицина (Ricinus communis L.)
Рицина (Ricinus communis L.), олійна рослина з родини молочаюватих; походить з Африки, на Украї'ні вирощується з 1920-их pp. В ядрі насіння є до 55% олії. Рицинову олію використовують у медицині (проносне тощо), авіації, хім., текстильній, поліграфічній, електротехн., парфюмерній та ін. видах промисловості. На Україні посіви Р. поширені у сх. Степу (гол. в Запор. обл.) і на Кубані (укр. землі постачають бл. 90% продукції рицинової олії в СРСР). Посівна площа в УРСР (у тис. га): 1940 — 52,5, 1950 — 46,3, 1960 — 36,9, 1969 — 80,0. Поширені в Україні сорти: Круглик 5, Санґвінеус синтетичний.
Верблюжа колючка (Alhagi)
Верблюжа колючка (Alhagi) - рід та трав'янистих сімейства . 7 видів, переважно у пустелях та напівпустелях Євразії й Північної Африки, у тому числі 5 видів на Кавказі, у Середній Азії, . Має сильну кореневу систему, що сягає ґрунтових вод. Найпоширеніший вид - Верблюжа колючка звичайна (A. pseudoalhagi) - напівчагарник висотою 40-120 см з вертикально-стрижновою кореневою системою. Важлива кормова рослина пустельних ландшафтів, утворює зарості у степах, пустелях та напівпустелях. Медонос, виділяє клеєподібну цукристу рідину, що затвердіває у вигляді зерен.
Література
Волошин І.І., Чирва В.Г. Географія Світового океану: Навч.посібник для вчителів серед. загальноосвіт. шк. - К.: Перун, 1996. - 224 с.
Географія світу: Підручн. Для 7кл. серед. шк. /В.Ю. Пестушко, В.О. Сасиков, Г.Є. Уварова. - К.: Абрис, 1995. - 288 с.
Степанов В.Н. Природа Мирового океана. Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.
Физическая география материков и океанов: Учеб. Для геогр. спец. ун-тов /Под общей ред. А.М. Рябчикова. - М.: Высшая школа, 1988.-592 с