Насіння пеларгонії можна висівати протягом всього року, але кращий час для цього – це листопад та квітень, оскільки в цьому випадку розсада і дорослі рослини проходять всі стадії дозрівання в якнайкращі терміни. З моменту посіву насіння до початку цвітіння проходить 5–6 місяців.

Ґрунт для посіву повинен бути рихлим волого і повітропроникним, знезараженим. Розсада дуже схильна до захворювання «чорною ніжкою» тому на першому етапі розвитку рослин слід вжити всі заходи обережності.

Найкраща схожість у свіжо зібраного насіння. В той же час їх тверда оболонка сильно утрудняє проростання, сходи часто бувають розрідженими, період проростання розтягнутий. Для прискорення терміну проростання необхідно провести скарифікацію насіння. Скарифіковані насіння висівають сухими (можна заздалегідь обробити їх порошком фундазол) в ящики, на стелажі або в вазони. Присипають тонким шаром субстрату. При температурі 18-22 °С і регулярному обприскуванні ґрунту, масові сходи спостерігаються через 7-10 днів. Без передпосівної обробки проростання насіння розтягується до трьох місяців. Після появи сходів ґрунт підтримують в помірно вологому стані. Для профілактики один раз в 7-10 днів сходи обробляють 0,2% розчином фундазолу. Пікірують сіянці звичайно через 1 - 1,5 місяця. Напередодні пікірування субстрат ще раз поливають 0,2% фундазолом. За допомогою кілочка сіянці витягують з субстрату і розсаджують в ящики або в ґрунт стелажу, при невеликій кількості кожен сіянець поміщають в окремий контейнер. Склад земельної суміші може бути таким же, як для посіву насіння.

Догляд за розсадою полягає в обережному поливі, розпушуванню, провітрюванню і профілактичним обробкам пестицидами у вказаних дозах Температура повинна підтримуватися в межах від 18°С до 22°С.

Через 1-1,5 місяця після пікірування сіянців їх висаджують в контейнер діаметром 10-14 см, залежно від габітусу рослин. При цьому стежать, щоб рослини перебували на тій же глибині, що і раніше, розсаду у жодному випадку не можна заглиблювати. Пересадку краще переносять крупніші рослини. Після пересадки проводять багатий полив, надалі його інтенсивність скорочують. Періодично проводять оздоровчі поливи, використовуючи слабкі розчини фунгіцидів. Ґрунт в вазонах регулярно розпушують.

Росте пеларгонія дуже швидко. Щоб її кущики не витягувалися і мали правильнішу форму, контейнери з рослинами необхідно регулярно повертати до джерела світла.

5. ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ТА ДОГЛЯДУ

Ґрунтові суміші. Пеларгонію вважають досить невибагливою рослиною, але все таки в її утриманні і догляді є свої особливості, які необхідно враховувати, якщо треба отримати здорову, красиво квітучу рослину.

Оптимальний субстрат для посадки пеларгонії є суміш різних садових ґрунтів, взятих в певних пропорціях. Можна також придбати спеціальний ґрунт в квіткових магазинах.

Дерновий ґрунт — важкий родючий ґрунт з рН 7-7,5. Чим старша рослина, тим більша кількість дернового ґрунту повинно міститися в приготованій суміші.

Листяний ґрунт легкий, розпушений, але характеризується нижчим вмістом поживних речовин. Цей ґрунт використовують для посіву, лікування і пересадки молодих екземплярів. Чим молодша рослина, тим більше листяного ґрунту повинно міститися в суміші.

Перегнійний ґрунт – м'яка, розпушений, поживний і «жирний». У ньому досить багато азоту в доступній для рослин формі, а також інших необхідних поживних елементів. Можна сказати, що він є головним компонентом будь-якої ґрунтової суміші. Перед використанням його рекомендують просіяти, щоб звільнити від великих залишків неперепрілих рослин.

Торф також входить до складу земельних сумішей. Сам по собі він бідний поживними речовинами, але з його допомогою покращують вологоємкість сумішей і розпушують їх. Застосовують бурий верховий торф, який повинен вилежатися в купах 2-3 сезони. Цього часу цілком достатньо для того, щоб видалити шкідливі для рослин кислоти.

Досить часто в ґрунтові суміші додають пісок. Він необхідний для збільшення розпушуваності земляних сумішей. Проте при відборі піску необхідно звертати увагу на розміри частинок і їх забарвлення. Дуже дрібний пісок не потрібно використовувати оскільки він зменшує вміст в ґрунті повітря і створює механічний тиск на кореневу систему рослин.

Якщо колір піску червонуватий, то він містить велику кількість солей заліза, зеленуватий колір — надлишок цинку.

Для підвищення пористості в суміші рекомендується додавати, інші розпушувачі: дрібний керамзит, вермикуліт, пінопласт.

Для пеларгонії земельна суміш повинна складатися в наступних пропорціях: дерновий – листяний – перегній – торф – пісок в співвідношенні 2:1:1:0,5:0,5. Приведені пропорції дають уявлення про той ґрунт, на якому рослина росте в природних умовах.

Якщо є сумніви в якості суміші, її необхідно заздалегідь продезінфікувати, прогріваючи протягом години в духовці, нагрітій до 100°С, витримати протягом 2-3 годин на парі.

Важливо враховувати також кислотність ґрунту. Для пеларгонії переважно нейтральна або слабо кисла реакція — рН 6-7 одиниць.

Добрива і підживлення. В період посиленого росту здорові, з добре розвиненим корінням рослини потребують посиленого живлення для формування вегетативної маси і квіток.

Поживні речовини поглинаються рослиною із ґрунту. У їх склад входять різні елементи, зокрема такі, як азот, фосфор, калій, магній, сірка, мікроелементи

Використовувані добрива повинні бути повними, тобто містити не тільки весь набір макроелементів але і основні мікроелементи. Крім того, вони повинні легко розчинятися у воді, утворюючи прозорі або злегка мутнуваті розчини.

Основним способом забезпечення нормального живлення рослини являється підгодівля: внесення поживних речовин в період вегетації. Розрізняють кореневу і позакореневу підгодівлю. У першому випадку розчином добрив поливають субстрат, в другому випадку розчином обприскують листя.

Підгодівлю пеларгоній проводять 1-2 рази на місяць повним мінеральним або органічним добривом.

Мінеральні добрива можуть бути простими – містять один елемент, комплексними – містять