Основними є прості добрива – азотні, фосфорні і калійні. Складні добрива, як правило, включають всі три основні елементи — азот, калій і фосфор. Для кімнатних рослин більш традиційними є комплексні добрива, що містять основні елементи в строго певних пропорціях. При підгодівлі слід звертати увагу на вік рослин. Для молодих рослин необхідно більше азоту, який стимулює ріст вегетативної маси. Ближче до періоду цвітіння, і особливо при масовому цвітінні, рослині потрібно більше калію і фосфору. Кращий результат дає застосування добрив, що містять як макро -, так і мікроелементи. В той же час необхідно відзначити, що мікроелементи краще засвоюються рослиною у разі листової підгодівлі.

В якості органічних добрив використовують рогову і кісткову муку, пташиний послід. Одне з кращих органічних добрив - коров'ячий гній (коров'як). Він збагачує ґрунт азотом, фосфором, калієм, кальцієм, розпушує глинисті і зв'язує піщані ґрунти. Поживні речовини звільняються з нього поступово, забезпечуючи рослину протягом тривалого часу.

Окрім добрив існують ще і біологічно активні речовини – стимулятори зросту. Умовно їх можна розділити на дві групи: стимулятори коренеутворення і сполуки, які, окрім стимуляції росту, підвищують стійкість рослин до хвороб і несприятливих умов

Температура. Влітку пеларгонії вимагають температуру в межах 18-25°С. Взимку ж для закладення квіткових бруньок необхідне її пониження і утримання рослин в прохолодних умовах. Оптимальна зимова температура – близько 10°С і не вище 15°С. Головна небезпека в зимовий період – центральне опалювання. Гаряче і сухе повітря від батарей піднімається вгору. Якщо поставити вазон з рослиною близько до радіатора, гарячого повітря, яке викликає підсихання і опадання листя. Щоб уникнути подібних явищ, можна збільшити ширину підвіконня.

Освітлення. Пеларгонії — світлолюбові культури. На західних, південно-східних і південно-західних вікнах краї листя підсихатимуть. Затінюючи вікна в полуденний і післяполудневий час, можна оптимізувати світловий режим.

Денне світло — одностороннє, тому рослини часто витягуються у напрямку до вікна. Для усунення небажаного ефекту необхідно регулярно повертати рослини 90°.

При розміщенні пеларгоній також слід враховувати, що на підвіконні вони одержують не більше 50% від максимальної освітленості, на відстані 1м від вікна кількість світла зменшується ще на 25%, на 2 м. — до 20% від повного освітлення. Щоб поліпшити світловий режим у кімнатах в похмурі дні, застосовують штучне освітлення(лампи розжарювання потужністю 60-100 Вт, та люмінесцентні). Тривалість освітлення - 6 годин на добу.

Полив і вологість повітря. Залежно від виду і пори року пеларгонія виявляє різні вимоги до поливу і вологості повітря. Більшість сортів з груп зональних, королівських, плющелистих пеларгоній влітку вимагають багатого поливу. У той же час між поливами верхній шар ґрунту не повинен бути дуже вологим, не можна допускати і застою води, забезпечивши хороший дренаж.

Зазвичай полив проводиться традиційно — через верх. Ґрунт краще поливати невеликими порціями, тоді вода поступово промочує субстрат. Для видів і сортів з рясним опушуванням небажано допускати попадання крупних крапель води на листя. Поява води в піддоні — ознака того, що субстрат насичений водою. В той же час при такому способі поливу досить велика частина мінеральних речовин поступово вимивається з субстрату. Можна також використовувати чергування верхнього і нижнього поливу. Для цього при нижньому поливі треба налити воду в піддон, почекати, поки основна її частина вбереться, і злити залишок.

Температура води для поливу повинна бути однаковою з температурою навколишнього повітря або трохи теплішою. Влітку рослини краще поливати увечері, щоб уникнути опіків листя їх не поливають в тому період, коли на рослини падають прямі сонячні промені.

У проміжках між поливами субстрат час від часу обережно розпушують. Взимку полив слід обмежити. Взимку температура води для поливу не повинна бути вища за кімнатну, оскільки вона може викликати передчасне росту рослин в умовах недостатньої освітленості, рослини витягуються, стебло втрачає міцність. Вода також не повинна бути занадто холодною, в цьому випадку вона практично не поглинатиметься рослиною.

Пересадка і подальший догляд. Дорослі пеларгонії потребують щорічної пересадки, але краще для цього використовувати такий спосіб, як перевалювання, а справжню пересадку – лише в самих крайніх випадках, наприклад, при ураженні грибними і бактерійними хворобами.

Про необхідність перевалювання судять по розвитку кореневої системи. Рослини перевалюють тоді, коли коріння цілком обплітає земляною грудка і вазон стає для них тісний.

Пересадку і перевалювання звичайно проводять в кінці зими, перед початком періоду росту, щоб за літо рослини встигли добре укорінятися і зміцніти до зими.

Об'єм вазона підбирають відповідно до розмірів кореневої системи. Якщо грудка добре обплетена живим здоровим пружним корінням, то горщик для пересадки повинен мати діаметр на 3 - 4 см більший за попередній. В цьому випадку коріння швидко освоїть субстрат, і не виникає небезпеки залити рослини. Хворі рослини із слабкою кореневою системою звичайно пересаджують в той же вазон, заздалегідь видаливши у них хворе і пошкоджене коріння. Вазон піддають стерилізації.

Субстрат, підготовлений для пересадки, повинен бути достатньо вологим, але у жодному випадку не перенасиченим водою.

Щоб пересадити рослину, її вибирають із вазона. Потім видаляють старий дренаж, дерев'яною паличкою прочищають коріння, видаляючи по можливості старий субстрат, вирізують слабке і хворе на вигляд коріння, зрізи обов'язково присипають деревним вугіллям. В цей же час можна проводити обрізання рослини. При перевалюванні частину колишнього субстрату зберігають.

При посадці рослини на дно вазона поверх дренажного отвору кладуть глиняного черепок опуклою