рівні запасів сировини іх і ні в якому разі не повинна призводити до зменшення кількості і тим більше знищенню цінних рослин.Тому при плануванні і проведенні заготовок необхідно знати не тільки загальні запаси сировини на даній територіі,але і можливості щорічноі промисловоі заготівлі при збереженні сировинноі бази.
Загальний запас сировини-це та кількість іі, яка може бути зібрана на даній територіі при повному зборі рослин.Зрозуміло, що всі рослини даного виду збирати не можна,так як це може призвести до повного знищення виду. Особливо це відноситься до видів рослин , які розмножуються в основному вегетативно і сировиною яких являються багаторічні підземні частини(аір),також до видів з затрудненим насінним відновленням ( чемериця Лобеля ). В таких рослинах при заготівлі сировини необхідно залишати значну кількість рослин, як маточники і сім'яники для відновлення заростей, а заготівлю проводити не щорічно, а періодично, один раз в кілька років. Одно- і дворічі з добрим насінним розможенням можна збирати в значно більших кількостях в порівнянні з багаторічними і залишати меншу кількість сім'янників ( ромашка аптечна). Тому в цілому можна вважати, що на даній території можна заготовляти не більше тієї кількості рослин, які виростають на ній за рік.
Слід розрізняти загальні можливості щорічних заготовок від можливостей щорічних промислових заготовок. Лікарські рослини не ростуть загальним покривом в границях свого ареалу, а лише в конкретних місцях росту. В більшості біотопів рослини певного виду зустрічаються окремими екземплярами. Проводити заготівлю в таких місцевостях недоцільно, особливо в тих випадках, коли з однієї рослини виходить невелика кількість сировини. Лиш ті місцезростання, де рослини зустрічаються більш-менш часто, утворюють хоча б зріджені зарості, придатні для проведення промислових заготовок. Тому в більшості випадків місця можливих промислових заготовок складають лише невелику частину загального числа місцезростань рослин, а можливості щорічних промислових заготовок - невелику частину загальних можливостей заготовок.
Орієнтовано для рослин, у яких сировиною являються надземні частини ( трава, листки, квіти), щорічні можливості промислових заготовок складають не більше 1/3-1/4 загальних можливостей щорічних заготовок. При зборі плодів і насіння - 1/3-1/5 частина всіх запасів сировини, бруньок ( 1/10-1/15), коренів, бульб, цибулин ( 1/10-1/20). Загальні запаси сировини майже у всіх видів лікарських рослин в кілька разів більші можливих щорічних заготовок.
Крім загальних запасів сировини і можливостей заготовок, необхідно відрізняти фактичні заготовки - ту кількість сировини, яка фактично заготовлена на даній території в даному році. Фактичні заготовки часто не залежать ні від загальних запасів сировини, ні від можливостей заготовок, а в значній мірі визначаються потребами в сировині.
Визначення загальних запасів і встановлення можливих заготовок лікарських рослин складається з цілого ряду послідовних етапів:
встановлення видового складу лікарських рослин даного району, в першу чергу рослин, які використовують в медицині;
виявлення основних місць росту окремих видів;
встановлення головних масивів, де можливе проведення заготовок;
втановлення загальних запасів і можливих промислових заготовок;
узагальнення даних про запаси і можливості заготовок кожного виду на всій території.
Визначення загальних запасів і особливо щорічних промислових заготовок дуже складний і трудомісткий процес. Їх співвідношення не однакове не тільки в різноманітних видів, але в одних і тих самих видів в різні роки в залежності від погодних умов, господарського використання масивів, як в цьому році, так в минулі роки, а також від цілого ряду других мало вивчених факторів.
Висновки
В результаті дослідження на територіі долини р. Бистриці Надвірнянської було зібрано 99 видів рослин,які належать до 33 родин. Серед них 45 видів лікарських рослин, які належать до 22 родин.Найбільш чисельною виявилися родини Asteraceae -15 видів та Poaceae -12 видів. Види-рудерали становлять 9 %. Більшість видів - гігрофільні та лучно-степові. Деревних видів - 8 , але вони складають верхній ярус майже в усіх фітоценозах.Є також кілька неморальних видів , які були занесені з гірських лісів паводковими водами.
1. стан 1 і 2 рівня заплави та міжруслових ділянок свідчить про те що на них відбувається процес вторинноі сукцесії після весняного паводку. Міжруслові ділянки 3 рівня заплави є серіальними ділянками.
2. На даній територіі було виявлено 45 видів лікарських рослин, 21 з яких зустрічаються рясно або дуже рясно.
Тому в перспективі доцільно використовувати територію для збору лікарськоі сировини.
3. Дана територія піддається досить інтенсивному антропогенному впливу:
це місця випасання худоби, рекреаційна зона, через неї проходять польові дороги. Хоча ступінь забруднення є невисоким.
4.Щодо охорони даного рослинного угруповання, яке є одним з нечисленних природніх угруповань серед суцільних агроценозів, то потрібне не тільки інформування населення, але потрібно ввести певні санкціі на вивіз сміття, відведення територіі для сміттєзвалища, на вирубки в посадках, проводити очищення річок.
Прибережна рослинність - основний захист береговоі дамби, засіб проти змиву грунту. Використовуючи посадки,як рекреаційні зони громадськість забруднює навколишне середовище продуктами хімічноі промисловості, які в природі не розкладаються , під час паводків все це змивається річкою. При випасанні на даній територіі слідкувати, щоб не знищувати рослинність до повного витоптування, а змінювати ділянки в міру випасання. Вирубки дозволяти тільки з метою недопускання повного заростання доріг, переїздів.
Для збереження рослин, як невід'ємної частини природи, необхідне наше гуманне ставлення до всього, що природа нам дає. Тільки тоді ми будемо гідні назви Homo sapiens і разом з рослинами будемо доповнювати природу.
Література.
Геренчук К.І. Природа Івано-Франківської області. - м.Львів: Вища школа 1973 р.
Систематика вищих рослин. Нечетайло В.А., Липа О.А., К.1993 р.
Трав'янисті рослини. Морозюк С.С., Протокопова В.В.,