Зміст

Вступ

Методика та матеріали досліджень

Огляд літератури

Фізико-географічна характеристика району дослідження

Географічне положення

Геологічна будова

Геоморфологія

Ґрунти

Клімат

Поверхневі води

Рослинний світ

Лікарські рослини середньої течії річки Турки та перспективи їх використання

Конспект флори

Систематична структура флори

Еколого-ценотична структура флори

Біоекологічні особливості найбільш поширених видів лікарських рослин середньої течії річки Турки

Охорона та перспективи використання видів лікарський рослин середньої течії річки Турки

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Надзвичайно різноманітний рослинний світ Коломийщини. Він дивує нас багатством видів, форм, барв, чарує своєю неповторною красою. Покутський край славиться своїми ріками, річками і потоками та мальовничими зарінками – лугами на їх берегах.

Близькість карпатських гір сприяє їх повноводності. А ще гори з вічнозеленими лісами суттєво впливають на клімат, зволоженість.

Славиться Коломийщина своїм Княждвірським тисовим заповідником – одним з найбільших у Європі та іншими пам’ятниками природи.

Багата також і флора середньої течії річки Турки, яка протікає через село Підгайники. Це пов’язано з тим, що на деякій території ще збереглись ділянки природної рослинності лісів, луків, серед яких багато зустрічається лікарських рослин.

На протязі всього свого існування людина тісно зв’язана з рослинним світом. Рослини служать їй їжею, і людський організм так пристосований до цієї їжі, що без деяких її складових частин не може обходитися і при відсутності їх хворіє. Обтяжена немощами, вона шукає полегшення своїх страждань. Шукає і знаходить його в навколишній природі: флорі. Кожний народ, залежно від тих географічних умов в яких він живе, має свої лікарські рослини, і у всіх народів загальне число рослин, які користувалися славою лікувальних, доходило приблизно до трьох тисяч.

В міру зростання інтелекту людства ерудиції і прогресу його загальної культури почали з’являтися науки, і однією з перших наук виникла й медицина. Наукова медицина багато що відкрила як непотрібне і некорисне для лікування. Ще й тепер у народі користуються при різних хворобах багатьма дикоростучими рослинами, незважаючи на те, що сучасна наукова медицина не включає їх у список своїх лікувальних засобів.

У наш час з усіх кінців земної кулі лунають голоси вчених, які з тривогою повідомляють про значне збіднення рослинності у різних країнах.

Промислове будівництво, надмірний випас худоби, викошування луків, вирубування лісів призводять до того, що рослини знищуються на великих площах. А ті, що залишилися, не можуть пристосовуватися до змінених умов існування. Вони стають менш стійкими. Місце виду, який загинув, займає інший. Переважно це бур’яни. Довкола меншає рослин з гарними квітками, особливо тих, що цвітуть ранньою весною. Рідкісними стали проліски, ряст, сон-трава, орхідеї, дзвоники. Все рідше натрапиш на підсніжник звичайний. На луках тільки де-не-де можна побачити яскраві квітки сокирок. Навіть звіробій, який ще не так давно зустрічався дуже часто, тепер треба ретельно шукати.

Зате скрізь ростуть гірчаки, нетреба, дика морква та інші такі ж рослини. Та й узагалі, перш ніж зірвати будь-яку рослину потрібно подивитися, чи достатньо залишилося навкруги таких самих рослин, чи зможуть вони забезпечити поновлення виду. Є ще люди, які безжально зривають їх у великих кількостях завдаючи непоправної шкоди природі. Тому вивчення флори має велике значення і тема є актуальною.

Мета роботи: вивчення та аналіз видового складу лікарських рослин середньої течії річки Турки.

Перед собою ми ставили такі завдання:

встановити перелік видів лікарських рослин середньої течії річки Турки;

провести систематичний та ценотичний аналіз лікарських рослин;

виявити місце зростання лікарських, рідкісних та зникаючих видів рослин;

розробити пропозиції щодо охорони та використання лікарських рослин.

Флора Передкарпаття вивчена недостатньо. В літературі є тільки окремі відомості про цей цікавий регіон, а лікарські рослини середньої течії річки Турки взагалі не вивчались. Тому бакалаврська робота визначається науковою новизною.

1. Методика та матеріали досліджень

Вивчення лікарських рослин середньої течії річки Турки та перспективи їх використання складається з цілого ряду послідовних етапів.

При проведенні цих робіт ми використовували всі наявні матеріали від даної території, які описані в книгах, журналах.

Декілька разів проводили екскурсії по досліджуваній території з метою огляду місць проростання рослинності та визначеності ранньоквітучих, лікарських рослин. Таким чином місця проростання цих рослин встановлено на місці.

Видовий склад і місця проростання рослинності виявлено детально-маршрутним методом екологічних рядів.

Під час проходження по маршруту ми складали список всіх видів лікарських рослин, які нам зустрічалися, зазначаючи при цьому їх рясність, флороценотип. При цьому збирали гербарій. Якщо вид незнайомий, він нумерувався. До зібраних рослин ставили етикетки. В етикетках визначались назви родин, виду, місце їх збору, дата збору, прізвище та ініціали того, хто зібрав рослину. Гербарний матеріал визначали за Определителем высших растений Украина 1987р. Назви рослин наводяться за цим же джерелом.

В найбільш флористично багатих місцях закладали пробні ділянки, на яких встановлювали повний видовий склад лікарських рослин і визначали їх щільність. Площа пробних ділянок становить 4 м2. Пробна ділянка описується за таким планом:

Порядковий номер опису і дата.

Назва асоціації.

Місце знаходження.

Умови зволоження.

Рослинність. Загальний покрив у процентах. Аспект. Характер розподілу видів рослин.

Список видів рослин.

2. Огляд літератури

За своїми природними багатствами Прикарпаття є однією з найбагатших областей. Тому флора Прикарпаття вивчалася довгий час і її вивчення поділяється на 2-а періоди:

перший період 19ст – початок 20ст.

другий період – після Великої Вітчизняної війни.

Рослинність є одним із найважливіших ресурсів області, які тепер широко використовуються в народному господарстві.

Рослинність Коломийщини вивчав учитель-методист, відомий в області педагог, краєзнавець, природоохоронець Михайло Волошенюк (1944). Він описує географічне положення Коломийщини, ґрунти, клімат, а також тваринний світ.

У визначнику Ю.Я.Єліна зустрічаються відомості і про флору Прикарпатської області. Описано будову кожного виду