У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


рослин, його біологічні та екологічні особливості, поширення. Зазначено, як використовуються рослини, які з них потребують посиленої охорони.

А.І.Давидов описав види рослин, які сьогодні дуже рідко зустрічаються на території України і занесені до „Червоної книги УРСР”.

М.А.Насаль описав лікарські рослини, які застосовуються в народній медицині при різних захворюваннях, вказано час збирання рослин, способи сушіння та зберігання. По кожній рослині зазначено, при яких хворобах вона застосовується і які способи її вживання.

М.С.Харченко подає основні відомості про найбільш застосовувані лікарські рослини, наводить ботанічний опис їх, вказує місце, де вони ростуть, строки збирання, рекомендує способи обробки.

Ф.А.Жогло зібрав і систематизував відомості про 115 лікарських рослин, які містять комплекс вітамінів. Наведені синоніми та народні назви рослин, описано хімічний склад лікарської сировини, її фармакологічні властивості, правила заготівлі та зберігання.

О.П.Попов у книжці навів опис і короткі відомості про деякі біологічні властивості рослин, які застосовуються у народній медицині. Розповідається, як збирати, сушити і зберігати ці рослини та як їх застосовувати при різних захворюваннях.

Ф.І.Мамчур у науково-художній книжці розповідає про тривожний стан флори. Автор закликає берегти та охороняти наші природні багатства. Поряд із цікавими легендами та переказами до книжки вміщені описи лікарських рослин.

В наш час над дослідженням флори Передкарпаття працюють вчені – дослідники Львівського університету Геренчук К.І., Кайнов М.М., Стойко С.М. та інші. Також наукові дослідження по охороні природи проводять Інститути ботаніки ім.М.П.Холодного, АН України, Карпатський філіал науково-виробничого об’єднання „Ліс” та інші галузеві, науково-дослідні інститути, географічні та біологічні факультети вищих учбових закладів, зокрема викладачі кафедри ботаніки Природничого факультету Прикарпатського університету Шумська Н.В., Буняк В.І., Парпан В.І. та інші студенти цієї кафедри.

3. Фізико-географічна характеристика району дослідження

3.1. Географічне положення

Коломийщина розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах: Придністров’я, Передкарпаття, Українські Карпати.

Придністров’я (Придністровське Покуття) лежить на Подільській височині на північ від ріки Прут і простягається до долини Дністра. Тут переважають лісостепові ландшафти, що нележать до західного краю лісостепової зони Руської рівнини. Придністров’я – це північно-східна частина Коломийщини, що простягається паралельно напрямкам течії Дністра і Пруту та Карпатам. Часто трапляються підвищення у висотами понад 300м.

Передкарпаття (Передкарпатське покуття) – середня частина Коломийщини на захід від ріки Прут. Тут панує піднятий і сильно розчленований рельєф. Переважають лісолучні і ландшафти з широколистяних та мішаних лісів – бука, граба, дуба, ялиці, які займають межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах і улоговинах поширені луки. Середні висоти перевищують 300-350 метрів.

Південно-західна невелика частина Коломийщини заходить в Українські Карпати. Тут панують листяні, мішані та хвойні ліси. Середні висоти перевщують 370 метрів.

3.2. Геологічна будова

Територія Прикарпаття входить до складу двох великих геоструктурних одиниць: Карпатської геоксинклінальної області і південно-західної окраїни Руської платформи. У межах Карпатської геоксинклінальної області виділяють 2 основні одиниці: Карпатська складчаста область і Передкарпатський крайовий прогин.

Карпатську складчасту область від південно-західної окраїни Руської платформи відділяє область інтенсивного неогенового прогинання – Передкарпатський крайовий прогин заповнений потужною (4-5км) площею міоценових молас. За характером геологічної будови прогин ділиться на 2 зони:

а) Зовнішню, яка утворилася на палеозойських і мезозойських відкладах Волино-Подільського закінчення Руської платформи та стародавніх складчастих структурах, що облямовують її з південного заходу;

б) Внутрішню, яка утворилась на складчастій флішевій основі.

3.3. Геоморфологія

Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Прикарпаття, складна і довга історія розвитку екзогенних процесів зумовили неоднаковий характер її поверхні. Відповідно до трьох основних тектонічних зон області – платформи, передового прогину, складчастої зони – на території утворилося 3 основних типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформі, флювіальний в зоні прогину і гірський складчастий в геосинклінальній зоні.

У Передкарпатті панівним є терасово-акумулятивний рельєф, але не єдиний. Є ще інші типи рельєфу, а саме: а) структурно-ерозійні низькогір’я зі скульптурно-ерозійними формами і б) структурно-тектонічні межиріччя зсувних форм рельєфу.

3.4. Ґрунти

Рідко в якому регіоні України є такі типи і відміни грунтів як на Коломийщині. Пояснюється це розташуванням його в трьох ландшафтних зонах, близькістю Карпатських гір.

Найбільше за площею на Коломийщині з дерново-підзолистих суглинкових грунтів з різною мірою оглеєння та змитості. Такі грунти займають 65% загальної площі Коломийщини. На глибині 25см ці грунти містять біля 2,34% гумусу (перегною), pH сольової витяжки (кислотність) становить 3,9-4,2.

В основному такі грунти знаходяться в зонах сіл Іванівці, Лісна Слобідка, Коршів, Жукоплин, Отинія, Мишин, Виноград.

На другому місці за площею (12%) є опідзолені грунти: темносірі опідзолені, чорноземи опідзолені неоглеєні і глеюваті з різною мірою змитості. Гумусу в них біля 2,85%, а рН сольової витяжки в межах 4,5. Знаходяться ці найродючіші грунти Коломийщини в зонах сіл Гвіздець, Загайпіль, Підгайники, Велика Кам’янка.

Дернові грунти заплав на терасових рівнин становлять 10% площі району. Найчастіше зустрічаються в зонах сіл Іванівці, Сопів, Нижній Вербіж, Товмачик, Кийданг.

Лучні грунти займають 5% площі і є в селах Корнич, Підгайники, Королівка, Семаківці.

Буроземно-підзолисті грунти теж займають 5% території Коломийщини. Вони є в зонах сіл Малий Ключів, Марківка, Печеніжин. Болотисті грунти займають 3% площі Коломийщини.

3.5. Клімат

Клімат Коломийщини помірно-континентальний. Переважають повітряні маси з Атлантичного океану. Вітровий режим: для року в середньому домінують північно-західний та південно-східний напрямки вітру.

У липні найтеплішому місяці року, середня температура знижується до мінус 5,5єС. Середньорічна температура становить плюс 7,3єС. Найнижчі температури в Коломиї бувають з 6 січня по 5 лютого.

На режим зволоження Коломийщини найбільше впливають Карпати. Середньорічна кількість опадів становить 621 мм. Найменше опадів в січні-лютому-22мм, а найбільше в червні – 98 мм і липні


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8