– 101 мм. Випаровуваність за рік в середньому становить 530 мм. В Коломиї в червні 1897 р. за добу випало 108мм опадів – найбільше з часу ведення спостережень. Багато опадів було і в 1969р., коли була велика повінь. Теплий період в Коломиї приблизно 260 днів, коли температура повітря вище нуля. Період вегетації (росту рослин) становить 210 днів (3 квітня – 31жовтня), а період активної вегетації – 160 днів (27 квітня – 5 жовтня).
Загальна тривалість періоду зі сніговим покровом становить близько 115-120 днів, але стійкий сніговий покрив відсутній у 25% зим. Навіть у січні, найхолоднішому місяці року, майже половина днів буває з відлигою.
3.6. Поверхневі води
Поверхневі води Коломийщини – це переважно ріки. Найбільша річка Коломийщини Прут. Річка Прут – це ліва притока р.Дунай. Витоки її починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750м над рівнем моря. Прут має загальну протяжність 967км з площею басейну біля 27,5 тисяч квадратних кілометрів. На території Івано-Франківщини має довжину близько 150 км, а на Коломийщині його протяжність 40км. Із своїх витоків і аж до Ділятина ріка тече меридіально, пересікаючи Горгани і несе свої води з великою швидкістю 1,5-3 м/сек. Русло тут кам’янисте, порожнисте з водоспадами, найбільший з них в Яремчі. Від Ділятина ріка звертає на схід і тече на південний схід у широкій терасовій долині. Ця долина розділяє Передкарпаття і Покутську височину.
В межах Коломийщини дно долини ріки плоске і широке, русло утворює рукави, притоки, сторіччя. Тут лівий берег крутіший, порізаний ярами і балками, а швидкість течії сягає 1м/сек.
З правого Передкарпатського боку в Прут впадають притоки, які стікають з Карпат, що визначає режим ріки. Режим Пруту характерний частими паводками в усі пори року, але найбільше підняття води буває влітку, коли в горах йдуть затяжні дощі.
Льодовий режим нестійкий. Середня тривалість льодоставу 45-50 днів, а в окремі роки в межах 10-80 днів. Найбільші притоки Пруту характерний частими паводками в усі пори року, але найбільше підняття води буває влітку, коли в горах йдуть затяжні дощі.
Льодовий режим нестійкий. Середня тривалість льодоставу 45-50днів, а в окремі роки в межах 10-80 днів. Найбільші притоки Пруту – Черемош, Пістинка. Прут протікає через такі міста, селища як Яремча, Коломия, Заболотів, Чернівці.
3.7. Рослинний світ
Дерева
У флорі Коломийщини звичайним є береза бородавчаста, бук звичайний, верба, вільха чорна і сіра, граб звичайний, дуб звичайний, клен звичайний, польовий татарський, ясено-листий, клен-явір, липа, сосна звичайна, осика, смерека, ялина, ялиця, тополя, ясен звичайний, акація біла, в’яз гладенький, груша дика, горобина звичайна та інші види.
В парках і скверах та в інших місцях культивуються завезені види: бук червоний, гінкго дволопатеве, каштан кінський звичайний, обліпиха, туя західна, липа срібляста, магнолія, кипарис та інші.
В чисельних садах найбільш поширені такі плодові дерева: яблуня, груша, вишня, черешня, слива, алича, горіх грецький, рідше айва, персик.
Кущі
Кущі найчастіше утворюють підлісок або ж утворюють окремі зарості. Типовими кущами є бузина чорна, кущові форми верби, глід, калина, жимолость, барбарис звичайний, бруслина, гордовина, ожина сиза, плющ звичайний, терен звичайний, шипшина собача, яловець звичайний, чорниця, багно болотне. Деякі з них використовують як декоративні.
В культурі в садках серед кущів домінують смородина, порічки, агрус, малина, айва, бузок.
Лікарські рослини
В народній медицині Покуття і Коломийщини, зокрема, використовуються 150 лікарських рослин. Багато з них з успіхом використовуються і в офіційній медицині. Найбільше місцеві жителі збирають такі цілющі рослини як береза, бузина чорна, валеріана, волошка лікарська, вільха, гірчак перцевий, глід, кропива, грицики, деревій тисячолистий, дуб, живокіст лікарський, звіробій звичайний, золототисячник, калина, кмин, конвалія, копитняк європейський, липа, лопух, малина, материнка, первоцвіт весняний, підбіл, подорожник, полин, ромашка лікарська, чистотіл та інші.
Рідкісні рослини
На Коломийщині є рослини, які занесені до Червоної Книги України. Вони потребують повсюдної охорони. Це такі види: тис ягідний, підсніжник звичайний, Шафран Палласа, первоцвіт дрібний, латаття біле, дзвіночки карпатські, пізньоцвіт осінній, венерині черевички звичайні, а також яловець високий, сосна кедрова європейська, первоцвіт весняний, купальниця, хвощ великий. Деякі з цих рослин стали надзвичайно рідкісними. Маємо берегти ці зелені самоцвіти, бо це наше багатство.
Ліс – окраса землі
Неоціненне багатство – ліс. З ним пов’язане все, що нас оточує: одяг і взуття, будинки і папір, фарби і медикаменти.
Ліс оберігає землю, водойми і гори. Він же – лабораторія чистого повітря, без якого нема життя.
Сорок процентів території нашої області займають ліси – це понад 600 тисяч гектарів. Вони впливають на водний режим, формують кліматичні умови значної частини України.
На Коломийщині 22642 гектари лісу, з них 16000 гектарів – державний фонд.
Серед порід дерев переважають смерека, ялина, сосна, бук, дуб, граб, береза, липа. Ростуть також вільха, ліщина, осика, клен та багато інших.
Луги
На Коломийщині луги поширені по заплавах рік, так звані зарінки та по верхніх терасах і вододілах. Площа лугів 10 тис. Га. Заплавні луки займають долини рік Пруту, Ворони, Чорняви, Пістинки, Лючки, Турки та інших.
Домінують природні луки, зрідка зустрічаються і штучні. За походженням луки Коломийщини є первинними і вторинними.
Суходільні луки зволожуються дощовиви водами, а заплавні зволожуються поверхневими, підгрунтовими і дощовими водами.
Ґрунти зарінків багатші, продуктивність їх вища ніж суходільних. Тут ростуть злакові рослини лисохвіст, тонконіг, щучник, осоки, конюшина повзуча, очерет, калюжниця, хвощ, ситник.
Флора лук налічує 30-65 видів.
В багатьох селах, крім зарінків, є ще і толоки – окультурені луки для випасу худоби,