Зміна структури деревини , наприклад, зниження якості деревини в результаті незначного її утворення літом і випадання річних кілець при дії SO2.

Вплив стресорів на динаміку і характер поширення популяцій.

Антропогенні стресори можуть впливати на всі ознаки рослинних популяцій. Найбільш чутливо реагує продуктивність. Вона може багаторазово зрости в результаті послаблення конкуруючих видів.

Досить швидко змінюється також народжуваність і смертність, а в результаті щільність популяції. У відповідь на антропогенні порушення проходить розширення чи скорочення ареалу популяції. В крайньому випадку це може привести до знищення популяції і до вимирання виду.

В основі вікової структури популяції, тобто процентної долі вікових класів, лежить динаміка народжуваності і смертності на протязі року і в онтогенезі. При антропогенних порушеннях вікова структура є досить стабільною.

Напрям, в якому змінюється вікова структура, залежить від її стресорів на продуктивність, смертність і продовжуваність окремих вікових стадій, а також на різні способи розмноження. В результаті антропогенного порушення популяції нерідко омолоджуються, так як смертність зростає, а стадія розвитку вкорочується.

Дуже важливий для біоіндикації відбір стійких екотипів під дією антропогенних стресорів, оскільки він торкає безпосередньо індикаторні ознаки рослин.

Подібно до природно діючих стресорів антропогенні стресори також приводять до зміни ареалів рослин. Навантаження на ландшафт, що зростає у вигляді землеподілу, випасу, індустріалізації викликало скорочення лісових площ, ареалів деревних порід і видів нижнього лісового ярусу.

Безлісі ландшафти сприяють міграції багаточисельних однолітніх та багатолітніх рослин 6.

Оцінка реакції фітоценозів на антропогенні порушення.

Поведінка фітоценозів при антропогенних порушеннях залежить від декількох факторів. Перш за все мова йде про специфічні структурні ознаки і чутливість ценозу по відношенню до відповідного порушення. Дія антропогенних порушень може бути виявлена на генетичному рівні шляхом спостереження за:

Порушення депотичної структури, викликані антропогенними факторами, зв’язані з інтенсивністю виробництва, виражені і в зміні участі певних екологічних груп.

Для характеристики поведінки видів чи їх популяцій при порушеннях структури ценозу запропоновано використовувати наступні параметри популяції, які називаються “життєві критерії”:

дослідження репродуктивних структур деревних рослин.

Одним із підходів в індикації мутагенної напруженості навколишнього середовища є дослідження репродуктивних структур деревних порід (і, насамперед, чоловічого гометофіту), які дуже чутливі до дії забруднювачів. При цьому фіксуються кількість і характер аномальних пилкових зерен, зміни морфогенезу і життєздатності пилку, зниження репродуктивної здатності. Однією з обов’язкових умов при доборі рослин індикаторів в цьому випадку має бути неможливість апоміктичного способу формування насіння 7.

Більшість індукованих полютантами ??? мутацій є рецесивними і проявляються в гаплоїдних пилкових клітинах чи зародках при ембріональному розвитку насіння. Метод виконує роль своєрідного бар’єру в передачі потомству деяких типів таких мутацій, в результаті чого утворюється стерильний пилок і нежиттєздатне насіння. Тому найбільш значними критеріями в оцінці дії техногенних забруднювачів є кількість аномальних лістотичних клітин і стерильність пилкових зерен. При цьому всі види стерильності слід розглядати як еспетичну елімінацію, що приводить до зниження генетичної різноманітності популяцій та порушення внтрішньо- і міжпопуляційних відносин.

В умовах експерименту виявлена пряма залежність між дозою деяких пестицидів та інших хімічних мутагенів і рівнем порушень в методі та ембріогенезі, а також зворотня – між дозою та фертильністю і життєздатністю пилку. В натуральних умовах встановлено зв’язок між акумуляцією важких металів у квіткових бруньках, кількістю аберацій в мейозі та стерильністю і діаметром пилку. Основні типи патології мейотичного поділу – десинапсис, порушення розходження упівалентів, аномалії утворення веретена поділу. Наслідком цього є хромосомні мости, нарівномірний розподіл хромосом та їх лізис 3.

В умовах забруднення довкілля поряд із підвищенням абортивності спостерігається зниження життєздатності чоловічого гометофіту, що проявляється в зменшенні ступеня проростання та пригнічення росту пилкових трубок 8.

Таким чином на сьогоднішній день існує об’єктина необхідність створення системи біоіндикаторів для визначення інтенсивності мутагенного фону на урбанізованих територіях.

Розділ 2

Методика та об’єкти досліджень

Дослідження проводились в межах урбоекосистеми м. Івано-Франківська. Що є багатогалузевим, розвинутим промисловим центром. Його індустріальний профіль визначають в основному галузі: машинобудування, хімічна і деревообробна. Урбоситема займає площу 9282 га. Кількість населення станом на 1998 р., становить 252 тисячі осіб. В зоні компактної міської забудови виробнича територія складає 25 %, житлова – 60 %, комунальна – 15 %.

Місто розташоване в зоні передкарпатського крайового прогину на шести надпойменних терасах на висоті 220-320 м. Характер рельєфу рівнинний. Клімат помірно континентальний з великою кількістю опадів. Температурний режим характеризується нестабільністю. Найчастіше реєструються два взаємопротилежні напрями вітру: південно-східний і північно-західний, останній є переважаючим і зумовлює перенесення основної маси повітряних полютантів. Безвітряна або слабовітряна погода фіксується більш к 250 днів на рік, що сприяє виникненню температурних інверсій. Кліматологічні дослідження, проведені на території урбосистеми 4, свідчать про істотні відмінності міського мікроклімату від аналогічних загальних параметрів. Поверхневі води міста представлені річками – Бистрицею Солотвинською та Надвірнянською, озером штучного походження, а також невеликими водоймами і струмками. Є два водоносних горизонти грунтових вод, що живляться, головним чином, за рахунок атмосферних опадів, в меншій мірі – за рахунок рік. В залежності від механічного складу, опідзоленості в межах міста ідентифіковано 17 грунтових різноманітностей. Майже на всій території перважають грунти поширені фрагментарно на північному-заході та заході грунтової карти і