За даними обласного гідрометеоцентру в межах урбаністичного комплексу розташовано близько 65 стаціонарних джерел забруднення. В загальній кількості щорічно в атмосферу потрапляє близько 40 тисяч тонн токсичних речовин.

2.1. Об’єкти досліджень.

Порядок Букоцвіті – Fugales

Родина Березові – Betulaccac

Рід Береза – Betula L.

Дерева або кущі, з одностатевими квітками. Листя з опадаючими прилистками. Тичинкові та маточкові квітки зібрані в сережки. Тичинкові квітки в приквіткових ???, на дуже коротких ніжках, прикриті лускою, з двома приквітками та оцвітиною; листочків оцвітини один-два, нерівних, вони зростаються з приквітком так, що оцвітина здається три-, чотирилистковою. Тичинок дві, з роздвоєними пиляками. Маточкові квіти без оцвітини, по три в пазухах приквіткових, два приквітки їх зростаються з лусочкою, утворюючи трилопатеву луску, що опадає при дозріванні. Маточка з двогніздою зав’яззю і двома нитковидними приймочками. Плід – горішок, з широкими перетинчастими крилами.

Береза бородавчаста – B. Verrucosa

Утворює чисті й мішані з іншими породами насадження. Росте звичано в Карпатах, Закарпатті і Прикарпатті, в Розточчі та Опіллі, на Поліссі і в рн. частині Лісостепу.

Листки яйцевидні, з округленою основою, пилчасто-зубчасті, опушені, інколи тільки по жилках. Молоді гілочки без смолистих бородавочок, густо дрібноопушені, червоно-бурі. Кущ або дерево долом ???. Цвітіння квітень-травень 14.

Порядок Вербоцвіті – Salicales

Родина Вербові – Salicaleac

Рід Тополя – Populus

Тополя китайська – P. Simonii.

Дерево, дводомне. Листки чергові, прості, з пролистками, що часом рано опадають. Квітки в простих сережчастих суцвіттях, без оцвітини, містяться в пазухах покривних листків. Тичинкова квітка має від двох до 40 тичинок, маточкова – одну маточку з двох плодолистків; зав’язь верхня, одногнізда, насіних зачатків багато; плід – двостулкова коробочка. Насіння дрібне, без ендосперму, з пучком волосків біля основи. Цвіте рано, до розпускання листків або одночасно з ними.

Бальзамічні, або пахучі, тополі, до яких відноситься і тополякитайська (P. Simonii), мають сіру кору, гладеньку, згодом трохи тріщинувату; бруньки клейкі, дуже пахучі. Родом з Північної Америки 13.

Порядок Букоцвіті – Fagales

Родина Букові – Fagaceac

Рід Каштан – Castanea

Каштан Кінський – Castanea vulgaris lat.

Гілки простерті, молоді – опущені, червонувато бурі. Листки широколапустні, шилодвидно-загострені, по краю пластинчасто-зубчасті. Суцвіття – вгору спрямовані, довгі сережки, що розвиваються після появи листків. Тичинкові квітки з 5-6 роздільною оцвіткою, 10-20 тичинками і рудиментом зав’язі, жовтуваті, зібрані 3-7-квітковими дихарями, що сидять в пазухах приквітків. Маточкові квіти зеленуваті, здебільшого по три (рідко по одній), оточені спільною обгорткою і розміщені або в окремих сережках, або в нижній частині спільних сережок, оцвітина їх п’яти-, шестилопатева. Обгортка при плодах шкіряста, шипувата, з одним-трьома горіхами. Дерева заввишки 10-30 м. Цвітуть у квітні-травні 14.

Порядок Розоцвіті – Rosales

Родина Розові – Rosaceae

Рід Вишня – Cerasus L.

Вишня звичайна – C. Vulgaris lat.

Дерева, кущі. Листки здебільшого чергові, рідко супротивні, прилистки ???, знизу трохи пухнаті з двома залозками на черешку, при основі пластинки. Квітки в зонтиковидних чи китицевидних суцвіттях або по 1-2; гікантій??? Дзвоникуватий або трубчастий. Квітконіжки без зелених листочків. Чашолистиків і пелюсток по п’ять. Тичинок багато. Пелюстки 10-12 мм. завдовжки. Плід – соковита і м’ясиста гладенька кістянка, без поволоки, з майже кулястою кісточкою. Дерево заввишки 3-10 м. Цвіте у кітні-травні.

Порядок Розоцвіті – Rosales

Родина Розові – Rosaceae

Рід Яблуня – Malus Mill.

Яблуня садова – M. domestica Borkh.

Широко культивують у багатьох сортах по всій Україні. Є однією з найцінніших плодових культур, плоди якої мають у своєму складі необхідні для організму цукри, вітаміни, яблучну кислоту і танін. Листки в дорослому стані з обох боків голі, трохи блискучі, 1,5-12 см завдовжки, широко- або довгасто-яйцевидні, на верхівці раптово звужені, біля основи заокруглені або поступово клиновидно звужені, черешки 0,5-4,5 см завдовжки, по краю дрібнопластинчасто-зубчасті або подвійно-пластинчасто-зубчасті. Квітки в малоквіткових зонтиковидних суцвіттях, квітконіжки 1-2,5 см завдовжки. Гікантії голі або при основі опушені. Чашолистики загострені – трикутні, зовні майже голі, з внутрішнього боку – густо-повстисто-волохаті, відігнуті назовні. Пелюстки до 2 см завдовжки, білі або рожеві. Плоди кулясті або округло-яйцевидні, 1,8-2,5 см в діаметрі, жовто-зелені, іноді червоніючі. Дерева 12-18 м заввишки. Цвітуть у квітні-травні 13,14.

2.2 аналіз стерильності чоловічого гомеофіту та морфометрія пилкових зерен.

З метою виявлення гометоцидного ефекту забруднювачів середовища, в міських умовах, досліджували стерильність чоловічого гометофіту. Для цього в період масового цвітіння з підвітряного боку дерева з нижнього ярусу крони з однорічних пагонів відбирали квіткові суцвіття. Матеріал фіксували в суміші абсолютного етилового спирту і льодяної оцтової кислоти (3:1) при t=0-4о С протягом 24 год. і для збереження переносили в 80 % етиловий спирт. Кількість фертильних і стерильних пилкових зерен визначали на тимчасових препаратах, за йодним методом 14. При цьому переглядали по 600-1000 зерен від однієї особини, або 3000-5000 на район дослідження. Для зручності аналізу в кожному варіанті обчислювали коефіцієнти стерильності за формулою:

(2.2.)

де КСП – коефіцієнт стерильності пилку;

СРД – стерильність пилку в районі дослідження;

СК – стерильність пилку на контрольній території.

Вимірювання діаметру пилкових зерен проводили за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15х (по 100 зерен від однієї рослини, 500 на район дослідження). При цьому вивчали такі характеристики, як середня величина пилкових зерен і рівень морфологічної різноякості пилку. Для визначення останньої в кожному варіанті обчислювали відсоток дуже малих і надто великих пилкових зерен, що відповідно, в 1,5-2 рази менші чи в 1,3-1,5 рази більші за середню контрольну величину.

Йодний метод.

В основі цього методу лежить визначення крохмалю за допомогою йодної реакції. Фертильні і стерильні пилкові зерна