фертильності та стерильності пилкових зерен Тополі китайської (P. Simonii), в умовах урбоекосистеми, біля автомагістралі; урбоекосистеми в парку (парк ім. Т.Г. Шевченка); та контроль, заміська зона (с. Угринів).
Найвищий показник абортивності пилку встановлено у центрі урбаністичного утвору біля автомагістралі, де він становить 22,630,07* при Р0,05. У парку даний відсоток стерильності пилкових зерен становить 7,231,28 при Р0,05, що у 3,1 рази менший ніж у центрі урбоекосистемим. Відсоток стерильності пилку у заміській зоні, де проводився контроль становить 6,050,08 при Р0,05, а це у 3,7 рази менше ніж у центрі урбаністичного утвору і відповідає 302 стерильним пилковим зернам від загальної кількості досліджуваних (5000).
Отже чоловічий гометофіт Тополі китайської (P.Simonii) є найбільш чутливий, серед досліджуваних видів, до дії екотоксикантів і може бути використаний для діагностики ранніх генетичних порушень, спричинених техногенними впливами.
Результати аналізу рівня стерильності пилкових зерен досліджуваного виду на території м. Івано-Франківська свідчать про значний гометоцидний вплив навколишнього середовища.
У досліджуваних районах поряд із збільшенням відсотку стерильності пилкових клітин спостерігались різноманітні їх аномалії: утворення маленьких зморщень і гігантських стерильних зерен, відходження вмісту пилкового зерна від оболонки.
Отже, проаналізувавши та порівнявши результати проведених досліджень, які описані в таблицях 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.5, спостерігається зростання показника абортивності пилку із збільшенням техногенного навантаження на рослини та впливу інших шкідливих факторів зовнішнього середовища. Таким чином, слід сказати, що Тополя китайська (P.Simonii) є найбільш чутливою, з досліджуваних, рослиною до впливу шкідливих факторів, з відсотком стерильності пилкових зерен у центрі урбоекосистеми 22,630,07* при Р0,05.
Коефіцієнти стерильності пилку рослин-індикаторів у районах дослідження.
Таблиця 3.6
Вид | Райони досліджень
Урбоекосистема, біля автомагістралі | Урбоекосистема, в парку
Береза бородавчаста
Каштан кінський
Яблуня домашня (садова)
Вишня звичайна
Тополя китайська | 1,96
2,5
1,5
1,6
3,74 | 1,07
1,35
1,3
1,3
1,2
Порівнявши коефіцієнт стерильності досліджуваних рослин-індикаторів в умовах урбоекосистеми біля автомагістралі, бачимо, що він є найменшим для Яблуні домашньої (садової) (КСП=1,5). У Вишні звичайної коефіцієнт стерильності складає 1,6 що у 1,07 рази більший ніж у Яблуні домашньої (садової). У берези бородавчастої КСП=1,96, що у 1,3 рази більший ніж у Яблуні домашньої і Вишні звичайної. Найвищий коефіцієнт стерильності у Тополі китайської, що складає 3,74, який в середньому у двічі перевищує показники інших досліджуваних видів.
Отже, дані таблиці 3.6, дають ще один доказ того, що із зменшенням забруднення навколишнього середовища зменшується і відсоток стерильних пилкових зерен.
Вплив несприятливих факторів урбанізованого середовища на морфометричні показники пилкових зерен
Тополі китайської (P. Simonii)
У досліджуваних районах поряд із збільшенням стерильності пилкових клітин, спостерігаються різні їх аномалії: утворення зморщень, гігантських стерильних зерен, відходження вмісту пилкового зерна від оболонки.
Таблиця 3.7.
Діаметр пилкових зерен Тополі китайської (P. Simonii)
Райони дослідження
Урбоекосистема, біля автомагістралі | Урбоекоистема, в парку | Контроль, заміська зона
13,070,72* | 15,640,68* | 19,120,45
* – значення із статично достовірними відмінностями від контролю (Р0,05)
Вимірювання діаметру пилкових зерен проводилось за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15х. При цьому вивчались такі характеристики, як середня величина пилкових зерен і рівень морфологічної різноякості пилку.
Отримані дані (таб. 3.7) свідчать про зменшення діаметру пилкових зерен та їх морфологічну різноякість в урбанізованому середовищі. Порівнявши отримані результати дослідження бачимо, що в урбоекосистемі, біля автомагістралі, діаметр пилкових зерен менший у 1,5 рази, а в урбоекосистемі, в парку, менший у 1,2 рази.
Таким чином, результатом порушення процесу формування чоловічого гометофіту Тополі китайської (P. Simonii) в умовах урбанізованого середовища та техногенного забруднення є встановлене нами зменшення розмірів пилкових зерен та їх морфометрична різноманітність.
Висновки
Отже, результати аналізу рівня стерильності пилкових зерен досліджуваних видів на території міста Івано-Франківська свідчать про значний гометоцидний вплив навколишнього середовища, що приводить до зростання показника абортивності пилку.
Виходячи з даних, отриманих в таблиці 3.6, коефіцієнт стерильності пилкових зерен рослин-індикаторів в районах дослідження – є найбільший для Тополі китайської (P. Simonii), а це свідчить про досить високу чутливість цього виду до забруднення навколишнього середовища в умовах міста.
Результатом порушення процесу формування чоловічого гомеофіту Тополі китайської (P. Simonii) в умовах урбанізованого середовища та техногенного забруднення є встановлене нами зменшення розмірів пилкових зерен в діаметрі та їх морфометрична різноякість.
На сьогоднішній день існує об’єктивна необхідність створення системи біоіндикаторів та біомаркерів для визначення ступеня техногенного забруднення на урбанізованих територіях. Досліджувані нами деревні види можуть бути використані як індикатори стану довкілля в урбоекосистемі.
Література
Голубець М.А., Козак І.І., Козловський М.П., Крок Б.О., Лісничий В.Є. Урбаністичний комплекс. // Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в Карпатському регіоні. – К.: наук. думка, 1994 р.
Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 359 с.
Бессонова В.П. Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяжелыми металлами // Экология. 1992. – № 4.
Шпарик Ю., Сірко М. Зміна зонального температурного режиму території під впливом міської забудови Івано-Франківська // Нетрадиційні енергоресурси та екологія Ураїни. К.: Манускрипт. – 1996.
Мельник О.Д., Пилипенко А.А., Крехтяк О.М. Вивчення забруднення грунтів та атмосферних опадів в межах м. Івано-Франківська // Геологія України. – К.: Манускрипт. – 1993.
Адаменко О., Булмасов В. та ін. Природні основи екологічного моніторингу Карпатського регіону. – К.: Манускрипт. – 1996. – 207 с.
Швадчак І.М. До питання про екологічний моніторинг міста // Тези доп. наук.-практ. конф. – Львів, – 1991.
Бессонова В.П., Лыженко И.И. Влияние загрязненной среды на проростание и физиологическое состояние пыльцы некоторых деревных растений // Ботан. Журн. – 1991. – т. 76, № 3.
Паушева З.П. Практикум по цитологии растений – М.: агропромиздат, 1988 – 271 с.
Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды – М.: Наука, 1986 г.
Біоіндикація