Вступ

Запаси води на Землі величезні – 1,39·109 км3, що становить 0,23% усієї маси землі. Проте абсолютна більшість цієї колосальної маси – це гіркувато-солона морська вода непридатна для пиття та технічного використання. Маса прісної води на планеті – 35·106 км3, тобто 2% її загальної кількості. Основна кількість (75%) прісної води зосереджена в льодових щитах Антарктиди й Гренландії, гірських льодовиках, айсбергах, у зоні вічної мерзлоти. Із всієї кількості прісної води лише 0,6-1% перебуває в рідкому стані. Саме ця вода й використовується у своїх чисельних потребах. [1]

У результаті інтенсивного використання людством водних ресурсів відбувається значні кількісні й якісні зміни в гідросфері. Кількісні зміни полягають в тому, що в певних районах змінюються кількість води, придатної для господарювання, водний баланс, режим рік тощо. Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, а й басейнами, куди скидають промислові, сільськогосподарські й господарсько-побутові стоки [?]. Це призвело до того, що нині на землі вже практично не залишилося великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не спотворених діяльністю людей.

Забруднення гідросфери поділяють на хімічне, фізичне, біологічне і теплове.

Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної й органічної природи. Більшість з яких є токсичними для мешканців водойми.

Згубно впливають на стан водойми стічні води, що містять розчинені органічні речовини або суспензії органічного походження. Більшість цих речовин сприяє зменшенню вмісту кисню у воді.

Особливої шкоди завдають нафта й нафтові продукти, які утворюють на поверхні плівку, що перешкоджає газообмінові між водою й атмосферою й знижує вміст кисню у воді. [3].

Основними постачальниками органічних речовин у стічних водах є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні заводи. Велику кількість органічних сполук містять стоки хімічних підприємств.

Фізичне забруднення води пов’язане із зміною її фізичних властивостей – прозорості, вмісту суспензій та інших нерозчинених домішок, радіоактивних речовин і температури [2].

Теплове забруднення водойми є особливим видом забруднення гідросфери. Воно спричинене спуском у водойми теплових вод від різних енергетичних агрегатів. Серед теплових забруднювачів гідросфери перше місце посідають АЕС.

Біологічне забруднення водного середовища полягає у надходженні до водойм із стічними водами різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин, яких раніше не було. Бажано з них є хвороботворними для людей, тварин і рослин.

Особливої гостроти біологічне забруднення водойм набуває в місцях масового відпочинку людей [4].

У країнах, що розвивають, близько 30% усіх хвороб і майже 33% усіх смертних випадків спричинені вживанням забрудненої води. Вирішення водної проблеми в цих країнах є найголовнішим завданням. Водопостачання на всій планеті до 2025 р. можна забезпечити за рахунок створення низько затратних служб, що експлуатуються на місцевих рівнях [5].

Для вирішення проблеми забезпечення водою, слід вжити такі заходи: очищення, впровадження нових технологій, зменшення рівня забруднення [3].

Крім того необхідно використовувати альтернативні джерела прісної води (опріснення морської води, збір дощової, вторинне використання стічних вод, рециркуляція).

Велика різноманітність якісного та кількісного складу природних вод не дає можливості класифікувати їх за якоюсь однією ознакою, з точки зору аналітичної хімії найбільш придатною є класифікація за вмістом основних складових компонентів, які складають так звану матрицю об’єкта аналізу [6]. Хімічний склад матриці є одним із найважливіших факторів, який треба мати на увазі при виборі методу аналізу, підготовки проби до аналізу, та виконання аналітичних операцій.

Кількісний склад матриці природних вод характеризується сумою сольових компонентів (головних іонів). Якісний склад матриці природних вод можна характеризувати співвідношенням шести головних іонів, що можуть бути присутніми у кількості понад 12,5%. Такими іонами є Na+, Mg+2, Ca+2, Cl-, SO4-2 та HCO3- + CO3-2. за переважним вмістом аніонів природні води поділяються на 3 класи: гідрокарбонатні і карбонатні, сульфатні та кальцієву, магнієву та натрієву. Так, поверхневі води України є в основному гідрокарбонатно-кальцієві, морські води – хлоридно-натрієві, а деякі колодязні води – сульфатно-магнієві [7].

Сольові компоненти це називають головними іонами. Хлориди натрію, калію, магнію та кальцію надходять до поверхневих вод сумі в основному внаслідок розчинення у воді різних гірських порід, мінералів, солей.

Хлориди є неодмінною складовою більшості природних вод. Значні надходження хлоридів геологічного походження поверхневі води – це рідкісне явище, тому збільшення її концентрації є показником забруднення води побутовими та промисловими стічними водами. До шкідливих речовин, які можуть знаходитися в оводі відносяться хлориди: алюмінію AlCl2, амонію MnCl, кадмію CaCl2, кобальту CoCl2, стронцію SrCl2, нікелю NiCl2, титану TiCl2. ці хлориди можуть надходити у воду з промисловими стоками, побутовими відходами.

Останнім часом у водоймах [8] збільшується кількість хлоридів органічного походження.

Теоретична частина

І. Титрометричний аналіз

1. Характеристика аналізу

Титрометричний аналіз являється методом кількісного аналізу, в якому вимірюють кількість реактиву, який пішов на реакцію.

Титрометричні методи дають великий виграш в часі, тому їх широко застосовуються в хімічних лабораторіях.

В титрометричному аналізі реагують два розчини і як можна точніше визначити моменти завершення реакції між речовинами [9]. Знаючи концентрацію одного, можна визначити і точку концентрацію іншого.

2. Реакції, які використовуються в титрометричному аналізі.

В титрометричному аналізі використовують реакції кислотно-основної взаємодії, окисно-відновної реакції, реакції комплексноутворення і осадження.

Реакції повинні відповідати таким вимогам:

реакція повинна проходити швидко;

реакція повинна бути необоротною;

дня будь-якої реакції повинні бути методи, які дозволяють встановити момент завершення реакції;

концентрація одного із використаних речовин повинна бути відома з достатньою точністю;

бажано, щоб реакція протікала [10] при звичайних умовах.

3. Класифікація методів титрометрії.

Методи титрометричного