Титр розчину срібла по хлориду натрію встановлюють методом прямого титрування в присутності індикатора хромату калію.

Для цього приготовлений розчин AgNO3 наливають в бюретку. Попередньо бюретка повинна бути ретельно промита невеликою кількістю цього ж розчину нітрату срібла [16]. До наважки хлориду натрію з водою прибавляють 1-2 мл 0,02 М розчину хромату калію і при енергійному сл???????? титрують розчином AgNO3 поки не з’явиться червоне забарвлення ідентичне з забарвленням “свідка”.

Установка титру методом піпеткування. Для приготування 0,5 л 0,1 розчину NaCl беруть:

г NaCl

Кількість хлориду натрію зважують на аналітичних вагах. Наважку переносять в мірну колбу і розчиняють в невеликій кількості води. Після розчинення проби розчин доводять водою до мітки, закривають мірну колбу пробкою і старанно перемішують.

Для титрування відбирають із мірної колби по 25 мл розчину NaCl, переносять в конічну колбу ємністю по 250 мл, добавляють 1-2 мл розчину індикатора K2CrO4 і повільно при постійному перемішуванні титрують приблизно 0,1 розчином AgNO3 [11]. Титрування продовжують до того часу поки не з’явиться червоне забарвлення. Визначення повторюють до того часу, поки результати трьох титрувань не будуть розходитися більше чим на 0,05 мл.

Поправка на індикатор.

На практиці використовують на титрування деякий надлишок AgNO3 для того, щоб став помітний червоний осад хромату срібла. При титруванні сильно розбавлених розчинів похибка, яка визивається перетитруванням, зростає і досягає великих меж. [18] Тому при титруванні сильно розбавлених розчинів проводять холостий дослід і знаходять поправку на індикатор. Для цього беруть таку саму кількість розчину індикатора як і при встановленні мінусу AgNO3, розбавляють його 50 мл води і титрують розчином AgNO3 до того часу, поки не з’явиться червоне забарвлення.

Кількість стандартного розчину. Яке пішло на титрування індикатора в холостій пробі, не повинна перевищувати 0,03 мл. Найдену поправку на індикатор вираховують із об’єму стандартного розчину AgNO3, який пішов на титрування галогену.

5. Визначення іонів хлору в технічному хлориді натрію по методу Мара.

Визначення іонів хлору в розчинних хлоридах базується на прямому титруванні наважки аналізованої речовини чи його розчину стандартним розчином AgNO3 в присутності індикатора – хромату калію:

Розраховану наважку технічного хлориду натрію чи його розчин переносять в мірну колбу, доводять водою до мітки і ретельно перемішують. Відбирають піпеткою 25 мл одержаного розчину і титрують в присутності K2CrO4, так само, як при визначенні титра AgNO3 [9]

Якщо досліджують кристалічний продукт, то вираховують процентне співвідношення кількості NaCl чи Cl- іонів в пробі. Якщо для аналізу беруть розчин NaCl, то розраховують кількість Cl- іонів чи NaCl в грамах.

6. Визначення хлоридів по методу Фоленса.

Метод Фоленса заснований на простому титруванні галогенідів стандартним розчином AgNO3 в присутності адсорбційних індикаторів.

Титрування хлоридів в присутності флуоресцита проводять в нейтральному середовищі. При підвищеній концентрації іонів води флуоресцеїн, який є кислотою (HInol), слабо дисоціює внаслідок придавлення його дисоціації кислотою. Тому концентрація Inol- - іонів стає дуже малою. В лужному розчині випадає в осад Ag2O [20]. В слабо-кислому середовищі: дихлорфлуоресцена і еозина. Титрування в кислих середовищах відрізняється від титрування в нейтральних середовищах тим, що вони дають можливість вести визначення в присутності солей, які піддаються гідролізу, розкладаються водою з утворенням осадів гідроксидів і оксіхлоридів (Al+++, Fe+++ та ін.) [13].

В умовах навчальних лабораторій використовують для аналізу нейтрально розчинні у воді гомогеніди лужних металів.

Розраховують наважку хлориду натрію кількістю переносять в мірну колбу і розчиняють невеликою кількістю води. Після розчинення наважки об’єм розчину доводять до мітки і ретельно перемішують. Якщо аналізують готовий розчин хлориду, то етапи розрахунку та розчинення наважки пропускають [14]. В цьому випадку пробу розчину, який аналізується, просто розбавляють водою в мірній колбі до мітки. Для визначення хлориду відбирають аліквоти аналізованого розчин, переносять їх в конічні колби, добавляють по 5 капель розчину флуоресцеїну і титрують стандартним розчином AgNO3, безперервно помішуючи.

По мірі додавання розчину AgNO3 суміш, яка титрується, мутніє. Біля точки еквівалентності спостерігається часткова коагуляція колоїдного осаду AgCl. Титрування закінчують тоді, коли білий осад AgCl стає червоним. Титрування проводять 3-4 рази.

IV Роданометрія

1. Характеристика методу Фольгарда.

Роданометричний метод об’ємного аналізу заснований на застосуванні в якості осаджувача розчину, який титрують, що містить SCN- - іони:

В якості стандартних розчину використовують:

Для визначення Ag+- іонів – родоніт амонію, для визначення галогенідів та інших аніонів – нітрат срібла і родоніт амонію.

Роданометричним методом користуються для визначення галоген-іонів і срібла в срібних сплавах. [19]

В роданометрії в якості індикатора для визначення точки еквівалентності застосовують насичений розчин залізо-амонійних галунів.

Радонометричний метод застосовується для визначення хлоридів, бромідів, йодидів, родонітів та іонів срібла.

Метод застосовують для титрування кислих розчинів, так як осад AgSCN не розчиняється в кислотах. Ця особливість методу робить його зручним при аналізі срібних сплавів, які розчиняються в кислотах, і кількісно визначають галоген іди в сильно кислих середовищах, так як гомогеніди в цьому середовищі не можна титрувати по методу мора чи в присутності індикаторів [24].

Інші іони (Ba+2, Pb+2 та ін.), які заважать визначенню по методу Мора, в більшості випадків не заважають визначенню по методу Фольгарда.

2. Приготування 0,1 л розчину родоніту амонію.

Розчин NH4SCN точної концентрації по наважці речовини приготуванти не можна, так як NH4SCN гідроскопічний.

Тому спочатку готують розчин потрібної концентрації, а потім уже