Трав'яний покрив формують осоки, волосиста, тонканіч, копитень, гребінник, фіалка лісова, анемона дібровна, маренка запашна та інше.

У букових лісах Прикарпаття і частково височини трав'яний покрив бідніший і представлений квасеницею, весняним білоцвітом, підсніжником, воронцем. У випадках, колди до бука на піднятих височинах домішується смерека, підлісок майже відсутній, а трав'яний покрив ще рідший і представлений в основному квасеницею і буковою папороттю.

На заболочених заплавах поширені вільхові лічи з переважанням чорної вільхи і деколи вільхи сірої. Поряд із ними ростуть чорна бузина, верба, крушина, хміль, паслін.

У лісах передгір'я значно рідше від передкарпатських зустрічається дуб, частіше бук і смерека. Зберігся тут в окремих місцях тис ягідний-релікт неогенового періоду.

В цілому ліси на рівнині і в передгір'ї займають на Івано-Франківщині до 30%.

Степова рослинність представлена на Войнилівській височині дуже неоднорідна. Для сухих місць найбільш характерними в трав'яному покриві є типчак, вівсюнець пухнастий, ковила волосиста, рокитник, полин. На більше зволожених похилих схилах поширені осока низенька, тирса, синяк, шавлія, адоніс. У видолинках і на узліссях дуже буйне різнотрав'я, представлене стародубом, чемерицею, жовтицем та іншими видами.

Луки поширені у заплавах рік Поділля і Прикарпаття, характеризуються трав'яним покривом у якому домішують вівсяниця лугова і червона, тонконіг, конюшина. Вододільні луки Передкарпаття відзначаються значним різнотрав'ям.

1.6 Тваринний світ

Найбільше тваринний світ відзначається характером рослинності. А тому він теж досить різноманітний і представлений на Івано-Франківщині 328 видами хребетних, зокрема: 49 - риб, 15 - земноводних 11 - плазунів, 187 - гніздових птахів, 66 - ссавців.

У межах Поділля переважають дрібні і середні ссавці, такі як, полівка-звичайна, заєць-русак, кріт, лисиця, дикий кабан, козуля. Серед плазунів тут представлені ящірка, вуж звичайний; земноводних - жаби, тритон звичайний; птахів - зяблик, шпак, іволга, синиця, польовий горобець, галка, сойка; риб -щуки, коропові, в'юни, окуні.

Передкарпаття має видовий склад тварин, перехідний між Поділлям і Карпатами. Цікавими тут є рідкісні для регіону види тварин, такі як: ящірка лучна, полоз лісовий, і черепаха грецька, а також реліктовий вид риб-лосось дунайський (у Пруті та Черемоші).

У Карпатах поширені тайгові і гірські види хребетних. Це, зокрема: форель струмкова і райдужна, тритон карпатський, саламандра плямиста, глухар карпатський, шишкар ялинковий, лелека чорний, ведмідь бурий, рись, кіт лісовий, білка карпатська, полівка, снігова, олень карпатський. А також живуть у горах борсук, ласка, кам'яна куниця, чорний і степовий тхори, заєць, вовк, дикий кабан, козуля.

Об'єкти, методи і програма дослідження

Матеріал для написання роботи зібраний на протязі квітня -травня 2002- 2003 на території Войнилівської височини.

Програмою було передбачено проведення маршрутних досліджень. Метою роботи було:

- вивчення видового складу і чисельності птахів на пробних площадках у різних типах біогеоценозів, встановлення їх структурних та функціональних показників.

Загалом обстежено 4 лісових масиви.

Для вивчення якісного та кількісного складу орнітокомплексів використовувався маршрутний метод обліку птахів з фіксованою смугою обліку (метод трансектів). Перед проведенням обліків, визначали швидкість пересування, власне відчуття проведення обліків, власне відчуття проведення обліків, оперативність визначення відстані від зафіксованого птаха до вісі трансекту. Для треніровки вибирали маршрут з високомозаїчними біотопами і за короткий проміжок часу (один-два тижні) пройти його 10 раз з різною швидкістю при різних кліматичних умовах. Отримані результати записували і фіксували швидкість ходу в різних умовах біотопу, погоди, щільності птахів. Потім результати порівнювались, результати двох-трьох обліків, які подібні на 50-75% вважали задовільними, а режим проведення обліків у такі дні, близькими до оптимальних.

Початок і протяжність обліків планувався так, щоб охопити весь гніздовий сезон. Найкращим індикатором, який дає поправки на терміни проведення обліків є активна пісня вівчаря-ковалика (Phyloscopus ejllybyta L). Це співпадає з періодом інтенсивного співу таких ранніх гніздових птахів, як дрозди (Turdus), малинівка (Erithacus rubecula L.),кропивник (Troglodytes troglogites L). Обліки починали із сходом сонця і закінчували не пізніше, ніж через 4-5 годин. Птахів фіксували, як при візуальному спостереженні, так і за голосовими сигналами.

Під час обліку всі птахи, що спостерігалися, реєструвалися на схемі маршруту, на якій вертикальними лініями показаний сам трансект і смуги по 25 м з обох сторін (головна смуга).Фіксуються і птахи, які спостерігаються дальше 25 м від трансекта-додаткова смуга обліку. Дві смуги разом утворюють загальну смугу обліку. Птахи, які пролітають над головною смугою записуються у додаткову смугу обліку.

Горизонтальними лініями відмічаються границі біотопів, а пунктиром розбивається маршрут на відрізки довжиною 100 метрів.

Під час обліку самець, що співає інтерпретувався як одна пара. Якщо виявлена самка, група молодих птахів, або зайняте гніздо теж приймали за одну пару. Деякі види гніздуються дуже рано і під час обліку зустрічаються їх зграї. Середній виводок (дві дорослі особи і молоді птахи) теж вважають за одну пару. Результати обліків зведені в таблиці, в яких також подана частка особин виду в орнітонаселені та їх біомаса.

Щільність популяції вираховується за формулою:

D=10kn/L, це L - довжина маршруту, з точністю до 0,1 км;

n - кількість пар даного виду, виявлених в загальній полосі маршруту; k - коефіцієнт корекції, який вираховується за формулою:

k = (l-SQRT(l-p))/W

lе р - доля особин виду відмічених на головній смузі обліку від відмічених на загальній смузі;

w - ширина головної смуги з однієї сторони від лінії маршруту, яка становить 25 м.

Фауна населення птахів Войнилівської височини.

Ряд Passeriformes- горобцеподібні

Родина Bingillidae