Зміст

Вступ

Фізико-географічна характеристика Рожнятівського району

Географічне положення

Клімат

Рослинний світ

Тваринний світ

Об’кти і методи дослідження.

Огляд літератури.

Розселення, чисельність та особливості гніздування горобиних на Прикарпатті.

Видовий склад біотопів.

Гніздова фітофауна.

Біологія гніздового пташиного населення.

Висновок.

Література.

Додатки

Вступ

Невід’мною частиною природи є птахи. У лісі, на луках, у полі, в парку, саду біля житла – скрізь вони привертають нашу увагу. Ми спостерігаємо, як одні з них у пошуках їжі стрибають по землі, інші обстежують гілки й стовбури дерев. Ми милуємось їх польотом, формою тіла, красою оперення, дивуємося з їхньої поведінки. Не можемо уявити собі лісу без співу птахів, нас зачаровує пісня солов’я, жайворонка, навіть тихеньке тенькання якоїсь непомітної серед рослинних хащів пташини радує нас. Створює добрий настрій.

Птахи – окраса природи. А яку велику користь приносять невтомні крилаті захисники полів, лісів, лук, садів! Хижі птахи живляться гризунами, які завдають на полях шкоди, зерноїдні – насіння бур’янів. Особливо корисні комахоїдні птахи, які поїдають дуже багато комах-шкідників. Серед птахів є мисливсько-промислові, людина використовує їх м’ясо, пір’я, пух. Деяких птахів людина приручила й одомашнила.

Птахи становлять велику і різноманітну групу тварин. Вони поширені скрізь, де для них є їжа, сприятливі для життя умови. На земній кулі налічується 8600 видів птахів. Усіх птахів поділяють на 28 рядів.

Птахи мають дуже велике наукове, виховне і естетичне значення. Вони є об’єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів, чудовою прикрасою лісів, полів, лук, - складовою невід’ємною частиною рідної природи.

Є серед птахів і такі, які завдають сільському господарству і навіть технічним спорудам деякої шкоди, загрожують здоров’ю людей, розповсюджують інфекційні та паразитні хвороби. Проте шкоду від них часто перебільшують, і це стає причиною непоправних помилок. Трагічною була доля деяких і нічних хижих і рибоїдних птахів, яких довгий час безжалісно знищували, уважаючи, що цим рятують свійських і мисливських диких тварин. Це привело до значного зменшення кількості, а подекуди і до повного знищення цих важливих компонентів лісових й інших екосистем, що відіграють відповідальну роль у кругообігу речовин і здійснюють санітарні та добірні функції.

Проте життя птахів вивчено ще недостатньо. Ученим, безумовно можуть допомогти учні, студенти, юні натуралісти.

Виловлювати в природі співочих птахів чижів, щигликів, снігурів, коноплянок – означає збіднювати природні біоценози. Більшість диких птахів, які потрапляють у клітки любителів, приречені на загибель. Тому серед заходів охорони птахів одним з найважливіших є роз’яснювальна робота серед населення. Осередком такої роботи має бути школа.

Тільки тоді, коли кожний учень, студент, фахівець кожної галузі народного господарства озброїться знаннями про значення і користь птахів, можна буде добитися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами.

Розділ 1. Фізико-географічне положення.

Географічне положення.

Рожнятівський район – унікальний в біогеографічному відношенні край з багатими природними умовами і ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом, джерельними водами річок і чистим карпатським повітрям. Саме на Рожнятивщині, більше, ніж деінде на Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні та реліктові види рослин і тварин, саме тут є значні рекреаційні ресурси.

Рожнятівський район – один із 14 районних центрів Івано-Франківської області. Він розташований у західній її частині. Займає південно-східну частину Карпатських Бескидів, частину Горганів і більшу частину басейну ріки Лімниці. В гірській частині району знаходяться такі вершини Карпат: г.Ігровець (1804 м над рівнем моря), г.Грофа (1748 м.). Територія району прилягає до третьої за висотою, після Говерли і Чорногори, гори Українських Карпат – г. Сивулі (1818 м над рівнем моря). Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м н.р.м. виділяється субальпійський пояс з лучною рослинністю [24,с. ].

Клімат.

Кліматичні умови дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, рівнини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. Оскільки більша частина району знаходиться в передгір’ї Карпат, то й кліматичні умови дещо відрізняються від решти території регіону.

Клімат помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду в передгірській частині району становить 190 – 215 днів, а в гірській частині 160 – 190 днів. Перші осінні приморозки припадають: у гірській зоні – на 1 вересня, а у передгірській зоні 10 жовтня. Останні весняні приморозки: гірська зона – 25 травня, передгірська – 20 травня. Середня глибина снігового покриву у горах складає 18 см, на рівнині – 16 см. Глибина промерзання грунту у горах сягає 28 см, у передгір’ї – 21 см. У гірській зоні відносна вологість повітря складає 81 %, у передгірній зоні – 74 %.

Статистика клімату Рожнятівського району.

Найвища температура + 35о С

Найнижча температура - 36о С

Щорічна норма дощових опадів:

в передгірській частині 800 мм

в гірській частині 1300 мм

Щорічна норма снігових опадів 92 см.

Середня температура по сезонах

Січень - 3,2 Квітень + 11,8

Липень + 15,9 Жовтень + 2,2

Стійкий сніговий покрив утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 5 – 10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив – 40-60 см, а в горах – до 1 метра і більше [24,с. ].

Рослинний світ.

Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Раніше, в кінці 1-го тисячоліття, майже всю територію області вкривали ліси. Тепер вони займають 43 % території, причому зосереджені переважно у гірській