сіра, кропивник, синиця голуба і сіра ворона.
В лісових зарослях та зрубах на гніздуванні зафіксовано 11 видів.
Найбільша зустрічальність в цьому біотопі таких видів: вівсянка звичайна, жайворонок лісовий, кропив’янка сіра, щиглик лісовий, кропив’янка садова, горихвістка звичайна, куріпка сіра, плиска жовта.
Менша зустрічальність в цих біотопах таких видів:
вівчарик жовтобровий, мухоловка сіра.
У кущах та лісових зарослях нами встановлено на гніздуванні 14 видів птахів.
В цьому біотопі найбільша зустрічальність таких видів: вівсянка звичайна, вівчарик-ковалик, дрізд білобровий, кропив’янка сіра, мухоловка сіра, малинівка.
Менша чисельність таких видів: щеврик лісовий, кропив’янка садова, вівчарик жовтобровий, дрізд чорний, сорокопуд-жулан, кропив’янка чорноголова, соловей східний, коноплянка.
У долинах ріки на гніздуванні було виявлено 16 видів птахів. У цьому біотопі найбільш чисельним являються такі види: синиця велика, дрізд білобровий, малинівка, сорока, соловей східний, гаїчка болотяна, дрізд чорний, крутиголовка, іволга, синиця голуба.
Найменша зустрічальність таких видів: горихвістка звичайна, сойка, зозуля звичайна, дятел малий строкатий, жайворонок лісовий, сіра ворона.
В агроценозах виявлено на гніздуванні 10 видів птахів. Найбільша зустрічальність в цьому біотопі таких видів:
жайворонок лісовий,
щеврик польовий,
куріпка сіра,
крутиголовка,
чекан луговий,
плиска біла.
Найменша зустрічальність видів таких птахів:
перепел,
сорокопуд-жулан,
лунь польовий.
Усі виявлені нами представники орнітокомплексів належать до трьох типів фауни:
Європейський;
Транспалеарктичний;
Сибірський.
Біотоп 1.
Розподіл представників орнітокомплексу за типами фауни.
Біотоп | Типи фауни
Європейський | Транспалеарктичний | Сибірський
Кількість видів |
% | Кількість видів |
% | Кількість видів |
%
Мішаний
ліс |
23 |
32,3 |
2 |
40 |
2 |
50
У мішаному лісі домінують види Європейського типу фауни (23), а до Сибірського (2), Транспалеарктичного (2).
Біотоп 2.
Біотоп | Типи фауни
Європейський | Транспалеарктичний | Сибірський
Кількість видів |
% | Кількість видів |
% | Кількість видів |
%
Лісові зарослі, зруби |
11 |
15,4 |
- |
- |
- |
-
У лісових зарослях та зрубах домінують види Європейського типу фауни (11).
Біотоп 3.
Біотоп | Типи фауни
Європейський | Транспалеарктичний | Сибірський
Кількість видів |
% | Кількість видів |
% | Кількість видів |
%
Кущі, лісові зарослі |
14 |
19,7 |
- |
- |
- |
-
У кущах, лісових зарослях домінують види Європейського типу фауни (14).
Біотоп 4.
Біотоп | Типи фауни
Європейський | Транспалеарктичний | Сибірський
Кількість видів |
% | Кількість видів |
% | Кількість видів |
%
Долини ріки Бистриця |
14 |
19,7 |
2 |
40 |
2 |
50
У долинах ріки домінують види Європейського типу фауни (14) до Транспалеарктичного типу фауни (2).
Біотип 5.
Біотоп | Типи фауни
Європейський | Транспалеарктичний | Сибірський
Кількість видів |
% | Кількість видів |
% | Кількість видів |
%
Агроценози | 9 | 12,6 | 1 | 20 | - | -
У агроценозах домінують види Європейського типу фауни (9), Транспалеарктичного (1).
З усіх досліджуваних лісових масивів та агроценозу, долини ріки в
орнітофаунах домінують види Європейського типу фауни (7),
Транспалеарктичного (5), до Сибірського (2).
Біологія гніздового пташиного населення.
Ряд курині (Galliformes) куріпка сіра ((Perdix perdix L.). В Україні 8 родів і 8 видів.
Птахи середніх розмірів. Маса до 500 г. У дорослих самців верхня частина тіла бурувато-сіра, з хвилястим візерунком. Голова зверху бура. Лоб, щоки і горло вохристого рудого кольору. Нижня частина тіла сіра, з темними смугами. На череві велика каштано-коричнева пляма. У самки верхня частина тіла буріша, каштанової плями на череві немає або вона слабо помітна. У молодих птахів оперення світло-буре, з білуватими штрихами. На голові немає рудого кольору.
Поширені майже по всій Україні, зустрічаються на полях, зрубах, згарищах, на луках, у долинах річок. Восени і взимку тримаються зграйками по 10-15 особин. Після великого снігопаду зариваються в сніг. Голос скрипучий, “скіржі-скіржі”.
Гнізда роблять у ямці на землі, у кладці 20 і більше яєць. Забарвлення яєць однотонне, зеленувато- або бурувато-коричневе. Насиджує самка 20-22 дні, але виводок пташенят водять обидва птахи. У тритижневому віці пташенята вже можуть перелітати на коротку відстань. Живляться сірі куріпки насінням трав, зеленими частинами рослин, улітку охоче поїдають комах та інших безхребетних тварин.
Кількість цих птахів в окремі роки змінюється, бо вони дуже чутливі до несприятливих умов, особливо до зимових ожеледей і сильних снігопадів.
Ряд Горобині (Passerieformes)
На Україні 24 родини, 130 видів.
Синиця голуба (Parus coeruleus L.)/
Маса до 12 г. У дорослих птахів голова і надхвістя ніжно-блакитні, за що дістали українську назву. На шиї темно-синя смуга. Спина і низ тіла жовті, лоб, брови, щоки, потилиця – білі, вуздечка, смужка біля ока, горло, плями на шиї з боків і смуга впоперек шиї чорні. У молодих птахів на голові немає голубої “шапочки”. Оперення не таке яскраве, як у дорослих. Улюблені місця цих птахів – листяні та мішані ділянки лісу, парки, лісосмуги, заплавні ліси. Спів ніжний, розсипчастий, мов срібний дзвіночок. Позитивні крики “ті-ті-ті-ті”. Живляться переважно деревними комахами і павучками. Гніздяться у дуплах дерев, у пеньках, часто дуже низько над землею.
Головна кладка з 9-13 білих, з темними плямами маленьких яєць. Насиджує самка, 13-14 днів. З кінця липня разом з іншими синицями починають кочувати.
Плиска жовта (Motacilia klava L.).
Маленькі птахи. Маса до 20 г. У дорослих самців голова зверху сіра, темно-сіра або чорна. Верх тіла зеленувато-жовтий, низ жовтий. У зимовому оперенні верх тіла сірувато-зелений, низ жовтувато-білий. У самок забарвлення блідіше, голова зверху сірувато-зеленкувата, низ тіла жовтувато-білий. Молоді птахи зверху рудувато-бурі, знизу рудувато-жовті, з темними плямками на волі і по боках горла.
Гніздяться на болотистих луках, у заплавах річок, серед рідких чагарників.
У природі визначають їх за довгим хвостом і яскраво-жовтим забарвленням. Голос – позитивні звуки “псііп”, “ссріє” або “цієє”, коротеньке тихе щебетання.
Прилітають у кінці квітня. Гнізда будують на землі, в траві, із стебел трав і корінців. Повна кладка з 5-6 білуватих, з густими сірувато-коричневими