Корисні і дуже декоративні птахи.

Портребують охорони.

Ряд зозулеподібні (Cuculiformes)

Зозуля звичайна (Cuculus canorus L.).

В мішаному лісі було виявлено 6 видів. Пташка невеликого розміру, маса до 120 г. Дорослі самці зверху темно-сірі, голова і крила мають бурий відтінок. Горло і груди в верхній частині сірі, черево біле, з темними поперечними смугами. Дорослі самки двох типів забарвлення: сірі, з помітним рудуватим відтінком верхньої частини тіла і з темними смугами на волі або іржаво-руді зверху, з темним поперечним візерунком.

У молодих птахів верх тіла темно-бурий, з рудуватими смугами і білими плямками. Горло і воло темно-бурі, з жовтуватими смужечками. Низ тіла білуватий, з вохристим відтінком і темними смугами.

На Україні поширені скрізь, де є деревні насадження або очеретяні зарослі в заплавинах річок, по берегах боліт, озер, водосховищ.

Розпізнавати зозулю дуже легко. У польоті вона нагадує дрібних яструбів або соколів. Має сіре смугасте забарвлення, схоже на забарвлення малого яструба. Самець іноді в польоті починає “кувати”.

Живляться майже комахами, в тому числі волохатою гусінню шовкопрядів, яких не їдять інші птахи. Восени їдять також і ягоди.

Прилітають до нас на початку травня, коли вже дерева вкриваються листям. Самці майже відразу починають “кувати”. Літаючи понад кущами, в лісі зозулі помічають гнізда маленьких пташок і підкладають по одному яйцю. Яйця зозулі за розміром такі самі, як і у хазяїна гнізда, забарвлення також подібне. Розвиток пташеняти в яйці зозулі проходить скоріше, ніж у горобиних птахів (11-12 днів). Через кілька годин пташення починає викидати з гнізда всі зайві предмети, яйця пташки – хазяїна, а іноді і самих пташок. Пташеня зозулі залишається в гнізді 20 днів.

Відлітають у серпні – першій половині вересня.

Горобець польовий (Passer montanus L.).

Птахи невеликого розміру. Маса до 30 грам. Дорослі самці і самки мають однакове забарвлення. Голова зверху коричнева, спина жовтувато-бура. На горлі чорна пляма. Позивний крик “зев-зев-зев”, який повторюється три-чотири рази. Живляться переважно рослинною їжею. Пташенят вигодовують комахами. Пташенят виводять два-три рази на сезон.

На Україні гніздяться всюди, як в населених пунктах так і далеко за її межами. Гніздяться у дуплах дерев, норах, щілинах скель, будівель. Горобці звичайні приносять користь, знищуючи комах-шкідників.

Сорока (Pica pica L.).

Довгохвості строкаті птахи. Маса 230-250 г. У дорослих птахів голова, шия, воло і частина грудей чорні. Задня частина грудей, черево, поперек і плечові пера білі. Хвіст довгий чорний з металічним блиском. Поширені по всій Україні. Улюблені місця – узлісся молодняки, зарослі чагарників на берегах водойм, живуть у ярах, балках, садах. Голос – гучне стрикотання і дзвінке “чак, чак”. Живляться комахами, зерном, маленькими тваринами. Будують гнізда у вигляді великих закритих зверху куль. У середині гніздо обмазане глиною і вимощене сухою травою. Повна кладка – 5-7 зеленкуватих яєць.

Знищують шкідливих комах і гризунів, але іноді вони руйнують гнізда інших співочих і навіть мисливських птахів.

Ластівка сільська (Hirundo rustica L.).

Маса 20-35 г. У дорослих птахів забарвлення верхньої частини тіла чорне. Лоб і горло руді, низ тіла білий. В Україні гніздові і перелітні птахи всієї території. Гніздяться виключно у сільських населених пунктах. У польоті відрізняються від інших ластівок довгим хвостом. Полюють на комах на льоту. Голос коротенька тріскотлива пісенька.

На місця гніздування прилітають в середині квітня. Гнізда у вигляді глибоких кошиків будують попід стелями і на стінах будівель. Зсередини гніздо вимощують пір’ям, м’якою травою. Відлітають на зимівлю у вересні – жовтні. Корисні птахи і прикраса сільського ландшафту. На рік буває дві кладки з 4-6-ти білих з плямками яєць.

Сойка (Garrulus glandarius L.).

Невеликі птахи. Маса до 200 г. Забарвлення строкате. Загальне забарвлення верхньої і нижньої частини тіла рудувато-коричневе. На Україні гніздяться в листяних і мішаних лісах. Де є бук, дуб, ліщина. Живляться жолудями, горіхами, ягодами і буковими горішками. Невеличкими мишовидними гризунами, жабами. Гнізда на деревах з тоненьких гілочок, паличок, стебел трав, корінців. Повна кладка 5-6 сіруватозелених яєць. Насиджують обидва птахи 16-20 днів.

Птахи корисні, хоч іноді руйнують гнізда інших птахів. Птахи декоративні, заслуговують на повну охорону.

Сірійський дятел (Dendrocopos Siriacus L.).

Уперше цього дятла виявили на Україні 1948 р. в місті Виноградові. Тепер птах поширився у Львівській, Ровенській, Житомирській і навіть Чернігівській областях. Цей птах схожий на великого строкатого дятла, від якого відрізняється забарвленням хвоста, білою смугою над оком, що переходить на шию, тонким дзьобом, а також способом життя.

Великий строкатий дятел влітку живе в лісі і, як правило, не зустрічається в садах і парках. Це осілий і почасти мандруючий птах. Завдяки міцному дзьобу він здатний розчеплювати лусочки шишок і виймати звідти насіння сосни. Це дає змогу зимувати в соснових лісах, не турбуючись про їжу. Навесні чути “барабанний” стукіт цього дятла. Гніздиться в дуплах. У кладці – 4-6 білих яєць, на яких сидять птахи 12-13 днів. Живиться і вигодовує пташенят різними комахами (короїдами, вусачами) тощо.

Сірійський дятел, на відміну від строкатого, утворює пари взимку. Наприкінці лютого і в березні чути “барабанний” стукіт цих птахів. Політавши по гніздовій ділянці, птахи сідають на гілку один навпроти одного. Гнізда роблять у дуплах дерев, які мають м’яку деревину (липа, тополя). Видовбують дупло завглибшки до 40 см за 5-20