днів. У кладці 5-6 білих блискучих яєць.
Живляться сірійські дятли короїдами та їхніми личинками, гусеницями яблуневої плодожерки й непарного шовкопряда, коваликами та їхніми личинками – дротяниками, личинками вусачів та іншими шкідливими комахами, а також жолудями, горіхами. Пташенятам приносять їжу понад 100 разів на день. Цікаво, що самець більше приділяє уваги вигодовуванню пташенят, ніж самка.
Сірійський дятел – найкорисніший серед дятлів, які трапляються в населених пунктах.
Життя сірійського дятла ще не досить вивчене, тому спостереження за ним особливо цінні для науки. Цей нечисленний птах потребує ретельної охорони.
Білий лелека (Ciconia ciconia L.).
Цей великий красивий птах із сніжнобілим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини.
Лелека білий (його ще називають чорногузом, буслом), поширений по всій Україні. Він прилітає на місце гніздування досить рано – починаючи з середини березня і до кінця квітня. Лелеки живуть парами, дорослі лелеки голосу не мають. Політ лелек плавний, величний. Вони прилітають на луки й поля, де повагом походжають, шукаючи здобич. Живляться лелеки не тільки жабами але й мишами, ховрахами, різними комахами. Відкладають лелеки від двох до семи білих яєць, які насиджують по черзі.
Перед відльотом у теплі краї на зиму лелеки збираються в зграї і у вересні – жовтні відлітають у теплі краї.
Останніми роками кількість лелек помітно зменшилася особливо у Західній Європі, у деяких країнах вони вже навіть не гніздяться.
Шпак звичайний (Sturnus vulgaris L.).
Шпак є одним з перших вісників весни. Прилітають вони до нас у березні, квітні. Цей співак гніздиться у нас на території від заходу України до Байкалу. Шпаки охоче поселяються в шпаківнях. Згодом в гнізді з’являється 4-8 блакитних яєць. А через 14 днів і пташенята. Батьки їх старанно годують, приносять їжу близько 250 разів на день. І вже через 18-21 день залишають гніздо Батьки ще кілька днів годують пташенят, які вилетіли з гнізда, потім залишають їх. Восени шпаки збираються тисячними зграями і мандрують по відкритих просторах (луках, сінокосах, полях). Перед відльотом кілька днів підряд самці з’являються вранці, біля своїх шпаківень і співають пісні, ніби прощаючись з рідними місцями. Шпаки приносять велику користь лукам, городам, садам, знищуючи гусінь метеликів, жуків, їхніх личинок.
Література.
М.А.Воїнственський. Птахи.- К., Радянська школа.- 1984.
Заповідна справа в Україні.- Т.4.- Випуск 2, 1998.
В.Д.Бондаренко. Внимание – птица.- Львів.- Вища школа, 1982
Природа Івано-Франківської області за ред. К.І.Геренчука.- Львів.- Вища школа, 1973
Екологічні особливості орнітофауни лісових біогеоценозів середнього Придністров’я. В.А.Стефурак, Я.С.Штиркало.- Івано-Франківська державна медична академія.- УДК: 598.477
Васюта С.І. Лісокористування в Українських Карпатах: етапи, тенденції, перспективи // Проблеми історичної географії України. 36 наук.праць.- К.- С.119
Владышевский Д.В., Шапарьев Ю.П. Закономерности изменения птичьего населения биоценозов Нижнего Приангарья // В сб.: Исследования экологии таежных животных. Красноярск, 1976.- С.125-131.
Израэль Ю.А. Концепция мониторинга состояния биосферы // В кн. Мониторинг состояния окружающей среды. (Труды первого советско-английского симпозиума.- Л., 1977.- С.10-15.
Ильичев В.Д., Галушин В.М. Птицы как индикатор загрязнения среды ядохимикатами // В кн. Биологические методы оценки природной среды.- М.,1978.
Б.Клауснитцер. Экология городской фауны. – М., 1990.- 246 с.
Книстаутас А. Основные выявленные эффекты влияния промышленного загрязнения на популяцию лесных птиц // В кн.: Экологическое исследование и охрана птиц Прибалтийских республик.- Каунас, 1982.
Криволуцкий Д.А., Новакова З., Кузнецова Л.В. Животный мир суши как объект биоиндикации состояния окружающей среды.// В кн.: Прикладные аспекты программы «Человек и биосфера».- М., 1983.
Мянд. Внутрипопуляционная изменчивость кладок птиц.- Рига, 1993.- С.46.
Смоленський І.М., Біленька О.В., Штиркало Я.Є., Кімаковия В.С. Застосування методів зооіндикації та ззохімічного моніторингу при оцінці забруднення навколишнього середовища антропогенними елементами в районі енергетичних комплексів.// Экологические аспекты загрязнения окружающей среды. (Тезы докладов международной научно-практической конференции, Киев, 26-28 марта !996 г.).- К., 1996.-ч.3.-С.121-122.
Одум Ю. Экология. М., 1986.- т.2.- С.146.
Приходько М.М., Сав’юк В.О., Дмитраш Н.В. та інші. Івано-Франківська область. Екологія та оптимізація природокористування.- Івано-Франківськ, 1996.- С.3.
Приедниекс Я., Курасоо А., Курвилачюс П. Рекомендации к орнитологическому моноторингу в Прибалтике.- Рига, 1986.- 66с.
Приедниекс Я., Курасоо А., Курвилачюс П. Рекомендации к орнитологическому моноторингу в Прибалтике.- Рига, 1986.- С. 47-49.
Федоренко А.П. Отрицательное воздействие различных химических препаратов на ???
Смогоржевський О.Л. Пернаті друзі.
Бубнов М.А. У пташиному царстві.- К.: Веселка, 1986.
Михайловський Л.В. Повита красою.- Київ, Молодь
Сосновский И.Г. Редкие исчезающие животные.: По страницам красной книги.- Москва, Лесная промышленность, 1987.
Енциклопедичний словник юного біолога // ??? Педагогіка, 1986.