Gentiana L. - типовий вид родини Gentianaceae Juss, який налічує близько 300 видів традиційних рослин, поширених у гірських і рівнинних районах на усіх континентах, крім Африки.
Найбільше різноманіття видів роду України характерне для Карпат і прилеглих до них територій, де трапляються 13 видів Gentiana L. Вісім з них є вузько ареальними європейськими видами, що у межах Центральноєвропейської провінції зростають на межі свого ареалу. З віддаленням від гірських районів кількість представників даного роду різко зменшується. Більшість видів роду флори України є цінними лікарськими та декоративними рослинами, що знаходяться під загрозою зникнення внаслідок безконтрольного використання їх природних запасів.
Тирлич весняний (Gentiana verna L., родина Gentiana-ceae) – це аркто-альпійський вид, релікт льодовикового періоду, рідкісна декоративна рослина, занесена до Червоної книги України (Рослинний світ).
Це низька багаторічна рослина до 4 см висотою. Прикореневі листки еліптично-ланцетні, загострені 7-25 мм завдовжки з 3 жилками. Стеблові листки нечисленні (1-2 пари) 4-15 мм завдовжки, при основі зрослі у коротку піхву, верхня пара листків наближена до квітки. Віночок (40 мм завдовжки) трубчастий, яскраво-синій, п’ятилопатевий, трубочка його вгорі не розширена. Чашечка (22 мм завдовжки) з 5 окриленими ребрами, з ланцетними зубцями, короткими за трубочку. Квіти верхівкові, поодинокі.
Своєрідна будова квітки зумовила вузькоспеціалізоване запилення, що здійснюється тільки метеликами (Macroplossa stellarum).
За літературними джерелами Gentiana verna зустрічається на Алтаї, в Сибіру, горах Західної Європи, Закарпатті та в Карпатах.
Популяції тирличу весняного трапляються на скелях із не зімкненою рослинністю, які, окрім скель льодовикових котлів, ніде більше у Карпатах не ростуть. Поширений цей вид розкидано до висоти 2000 м, може спускатися у лісовий пояс до висоту 700 м.
Ми зустрічали Gentiana verna на висоті 1000 м на г. Шпиця, Вороненька у Горганах у Карпатському національному природному парку.
Однією з характерних особливостей Gentiana verna є швидка реакція на зміну температури. При затіненні сонця невеликою хмарою, що часто трапляється у горах, квіти тирличу починають згортатися. При виході сонця з-за хмари, вони знову починають розкриватися і так може повторюватися кілька разів протягом години. У цього виду віночок розкривається тільки при температурі повітря не нижче 10,5С. Для того, щоб настало згортання віночка, різниця температури повинна змінитися для тирличу весняного на один градус. Закривання віночка починається через 20 сек і триває 40-60 сек.
Другою характеристикою особливістю Gentiana verna є реакція його квітів на сейсмічні рухи та рухи, що спричиняються вітром. Рослина не реагує на електричні, хімічні та механічні подразники.
Здатність тирличу весняного реагувати на зміну температури та освітлення – конкретний приклад для використання його при моделюванні екологічних умов певних біогеоценозів.
Gentiana verna вибагливий до грунтів, особливо до кислотності та вологості. Щодо хімічних особливостей субстрату, то ця рослина належить до кальцефілів. Він виступає індикатором багатих на вапно гірських порід. Тирлич весняний є зимо- та посухостійкою рослиною. Він належить до гемікриптофітів. У нього бруньки відновлення заховані у рештках відмерлих листків біля поверхні грунту. Зимуюча брунька захищена щільними черешками листків розетки, що зберігаються до наступної весни. На початку осені закладаються пуп’янки зі сформованими частинами квітки (пелюстками, пиляками, маточкою), що не ушкоджуються морозами. Зацвітає Gentiana verna ранньою весною, як тільки зійде сніг. Здатність цього виду формувати восени генеративні пагони та розвиватися під снігом, пояснюється пристосуванням до короткого вегетаційного періоду.
Фітоценотично тирлич весняний поширений в усіх рослинних угрупуваннях – від середньо-гірсько-лісових до лучних формацій субальпійського поясу, а саме в угрупуваннях Caricetum sempervirentis разом із Hypericum alpigenum, Myosotis alpestris, Secleria kerulans, Salix herbacea.
Більшість популяцій Gentiana verna є фрагментованими чи мають зруйновану структуру. Репродуктивні пагони на парціальних кущах, які складаються з 3-5 пагонів, часто поодинокі. Насіннєве поновлення в усіх популяціях пригнічене, вегетативне розмноження наявне, але не є інтенсивним, тому вікові спектри неповно членні, індекси поновлення низькі.
Внаслідок рекреації найбільша загроза існує для популяцій Gentiana verna, місцезростання яких розташовані уздовж стежок і у місцях привалів. Перебування на межі зникнення є виключно наслідком багаторічного нерегульованого збирання та викопування туристами та місцевими жителями. Вид зникає через особливості запилення, масовий збір на букети. Охороняється тирлич весняний у Карпатському Національному природному парку. Ми вважаємо, що у місцях значного поширення виду необхідно створити територію природно-заповідного фонду для комплексної охорони рослини та комахи-запилювача.
Література
1.Голубев В.И. Принципы учета, классификации и охраны редких и исчезающих растений // Охрана генофонда природной флоры. – Новосибирск: Наука, 1983. – С. 13-18.
2.Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. – К.: Наук. думка, 1983. – 176 с.
3. Малиновський К.А. Охорона рідкісних видів високогірної флори Українських Карпат // Укр. ботан. журн. 1981. – 38, – № 3. – с. 63-67.
4.Нестерук Ю.Й. Рослини Українських Карпат. – Львів: Поллі, 2000. – 136 с.
5.Природо-заповідні території Івано-Франківщини. / за ред. Приходьrо М.М., Парпан В.І. – Івано-Франківськ, 2000. – 272 с.