РЕФЕРАТ

на тему:

“Роль мікробіології

у розвитку фармації”

ПЛАН

1. Предмет, проблеми, завдання і перспективи мікробіології

2. Напрямки діяльності мікробіології в різних галузях

3. Вакцини – як одне із визначних досягнень мікробіології

Використана література

1. Предмет, проблеми, завдання і перспективи мікробіології

Мікробіологія — наука про найдрібніші і найпоширеніші, невидимі для неозброєного ока, живі організми, які за свої мік-роскопічні розміри дістали назву мікроорганізмів. Різноманітні представники світу мікробів належать до різних таксонів. Серед них вирізняють бактерії, ціанобактерії, актиноміцети, рикетсії, а також деякі мікроскопічні гриби та найпростіші, які детально вивчаються в курсах мікології і протозоології.

Мікробіологія (від грец. “мале життя”) вивчає морфологію, систематику, фізіологію і біохімію, генетику, екологію мікроорганізмів, їхню роль і значення в кру-гообігу речовин, патології людини, тварин і рослин, досліджує загальні умови їхньої життєдіяльності і способи спрямування цієї діяльності на користь людині. Особливу увагу мікробіологіч-на наука приділяє дослідженню найчисленнішої групи мікроор-ганізмів — бактеріям, що є основним предметом її вивчення.

Мікроорганізми перебувають скрізь: у фунті, воді, повітрі, на предметах, які нас оточують, на продуктах харчування і кор-мах, рослинах, на поверхні тіла і в шлунково-кишковому тракті людини і тварин, їх знаходять у снігах Антарктиди і в гарячих джерелах — гейзерах, у пекучих пісках пустель, у стратосфері, глибинах шахт, морів та океанів тощо. Мікроби, займаючи май-же всі екологічні ніші, становлять чи не найбільшу складову жи-вої речовини нашої планети.

В усіх сферах природи на частку мікробів припадає переваж-на більшість біохімічних перетворень. У безупинному циклі пе-ретворень: мінеральні речовини — зелені рослини — тварини — мікроорганізми — мінеральні речовини — вирішальна роль на-лежить мікробам. Вони зумовлюють кругообіг речовин і енергії в природі. З життєдіяльністю мікроорганізмів пов'язане утворення деяких руд, кам'яного і бурого вугілля, торфу та інших корисних копалин.

Винятково важливе значення мають мікроорганізми, що їх використовують в різних галузях народного господарства, на-приклад у таких необхідних для життя людини процесах, як випікання хліба, виробництво молочнокислих продуктів, фер-ментів, кормового білка, амінокислот, вітамінів, антибіотиків, гормонів, вакцин та інших лікарських препаратів, органічних кислот, стимуляторів росту, бактеріальних добрив, засобів захис-ту рослин тощо. Мікробіологічні процеси лежать в основі вироб-ництва спирту, вина, пива, силосування кормів для тварин та ін.

Сучасні досягнення мікробіологічної науки дозволили віт-чизняним і зарубіжним вченим розробити теоретичні основи технології бактеріального видужування кольорових, рідкісних і благородних металів з бідних руд, рудних концентратів, відходів гірничо-видобувної промисловості, оскільки існуючі технології одержання з таких руд міді, нікелю, хрому, олова, молібдену, урану, золота тощо ще недостатньо ефективні.

Досягнення сучасної мікробіології ґрунтуються на розвитку фізики, хімії, біохімії, молекулярної біології, генетики, фізіології та інших природничих наук. Мікробіологію не можна вивчати у відриві від цих наук, бо деякі з них є основою для розуміння її положень, а інші — уможливлюють практичне застосування її досягнень. Знання з ботаніки і зоології полегшують вивчення мікробіології, зокрема таких її розділів, як місце і роль мікроор-ганізмів у природі, анатомія і морфологія бактерій, систематика й походження мікробів тощо.

Знання з біохімії, фізико-хімічної біології та фізіології допо-магають розкривати чимало нових аспектів життєдіяльності мік-робів, наприклад, те, що мікроорганізми синтезують нові класи органічних сполук, здійснюють в органічній хімії ряд нових ти-пів реакцій; мікроорганізми використовують як моделі для біо-хімічних, фізіологічних і генетичних досліджень.

Важко уявити розвиток мікробіології без тісного зв'язку з ге-нетикою. Мікроорганізми виявились чи не найкращими біоло-гічними моделями для вивчення закономірностей спадковості й мінливості. Генетичний апарат мікробної клітини й механізм йо-го функціонування у часі мають безперечно великі переваги для дослідження порівняно з вищими організмами. І немає нічого дивного в тому, що відкриття цілого ряду загально-біологічних закономірностей (матрична теорія синтезу білка, розшифруван-ня генетичного коду, штучний синтез гена тощо) пов'язане з вивченням генетики, фізіології та біохімії процесів життєдіяль-ності мікроорганізмів.

Кінець XX ст. ознаменувався виникненням цілої низки гло-бальних проблем: дефіцит харчового білка внаслідок швидкого збільшення населення Землі, надзвичайно швидке вичерпуван-ня природних ресурсів, які не поновлюються, енергетична кри-за, антропогенне забруднення довкілля та ін. Важливу роль у ви-рішенні цих проблем повинна відіграти сучасна біотехнологія, стрижнем якої є мікробіологія.

Біотехнологія виникла ще в сиву давнину разом з появою хліборобства і тваринництва. Саме ця первісна примітивна біо-технологія спричинилася до виникнення людської цивілізації. Як науковий термін «біотехнологію» вперше було використано угорським ученим К. Ерекі 1919 р. на позначення тих робіт, наслідком яких продукція одержується за допомогою живих ор-ганізмів, як одноклітинних, так і багатоклітинних.

Європейська федерація з біотехнології у 1984 р. визначила біотехнологію як інтегроване використання біохімії, мікробіоло-гії та інженерних наук з метою технологічного (промислового) застосування здатностей мікроорганізмів, культури клітин тка-нин та їх частин, а Європейська комісія доповнила — ще й для того, щоб забезпечити людей потрібними продуктами і послуга-ми.

Нині біотехнологія посідає одне з перших місць у розвитку науково-технічного прогресу. Вважають, що за її допомогою до-корінно зміняться способи вирішення таких кардинальних про-блем, як забезпечення людства продовольством, охорона здоро-в'я, задоволення енергетичних потреб, охорона довкілля.

Останнім часом біотехнологія досягла відчутних успіхів в розвитку промислової мікробіології, підприємства якої постача-ють селу, крім кормового білка, незамінні амінокислоти (лізин, глутамінову кислоту, треонін та інші), ферменти, ветеринарні антибіотики, вітаміни, премікси, біожири, бактеріальні добрива, мікробіологічні засоби захисту рослин, поживні середовища, стартові корми для молодняка і цінних порід риб.

Випускаються також препарати для потреб харчової (фер-ментні препарати, різні закваски для хлібопечення і приготуван-ня молочнокислих продуктів), текстильної, хімічної, медичної, кондитерської, парфумерної та інших галузей промисловості, а також для наукових цілей. Мікробіологічна промисловість