Деякі компанії, намагаючись обійти сферу дії законодавчих положень, що регулюють оборот лікарських засобів, у рекламних заявах указують на явно лікарські властивості продукції, проте формулювання про її призначення настільки двозначні, що важко вирішити, до якої категорії вона належить. Ось приклади таких заяв: «старанно підібране поєднання ліпотропних інгредієнтів, що окислюють (спалюють) жири», «пігулки попередників гормонів», «стимулює кровообіг», «у тисяч постійних споживачів підтримує регулярне очищення внутрішніх органів» тощо.

Інколи виробники вказують, що репрезентовані ними харчові добавки не є лікарськими засобами, але при цьому, як правило, наводять роз’яснення типу «проте користь від них значною мірою цілком порівнянна з ефектом впливу найкращих ліків, причому без будь-яких побічних ефектів». Нерідко крім гучних обіцянок на етикетці малюють «красномовні» назви — скажімо, «суперспалювач жиру». Загалом-то, нічого поганого в таких назвах немає, якби вони не дезорієнтували покупця й цілком відповідали реальній дії препарату, який, у свою чергу, не був би потенційно небезпечним при безконтрольному вживанні.

Купуючи БАД, будь-який споживач повинен розуміти й те, що написи на кшталт «рекомендовано таким чи таким шановним інститутом (асоціацією)» часто говорять лише про те, що засіб пройшов стандартний набір перевірок. Й аж ніяк не про те, що фахівці установи, що проводила дослідження, настійливо рекомендують саме цей засіб для вживання.

Не вір етикетці

В усьому світі БАДи сертифікуються санітарно-гігієнічною службою, обминаючи фармакологів, що значно полегшує їхній шлях до споживача, а й породжує певну невизначеність статусу. Найбільшого прогресу домоглися США, ухваливши нові стандарти безпечності біологічно активних добавок. Для початку адміністрація США з питань безпечності ліків і харчових продуктів (FDA) розробила нове визначення БАДів. В американській термінології — це продукт, призначений для підтримки функцій організму, але не самостійний засіб для запобігання, діагностики й лікування хвороб або ослаблення їхніх симптомів. Таким чином, в анотаціях до препарату забороняється повідомляти, що він спроможний знижувати ризик виникнення того чи того захворювання. Виробники й дистриб’ютори БАДів зобов’язані представити докладний перелік структур і функцій організму, на які впливає препарат (гасла на кшталт «має загальнозміцнювальну й тонізуючу дію» в Штатах не проходять). Ще один важливий момент: для одержання «перепустки» на ринок компанія-виробник повинна представити в FDA докази ефективності свого дітища.

У Європі «вилов» небезпечних БАДів теж ведеться дуже активно. У директивах ЄС є поняття «лікарський препарат» і «косметичний засіб», але немає визначення «харчовий продукт», і кожна держава в спірних випадках самостійно вирішує, до якої категорії віднести той чи той засіб. Приміром, вітамінні добавки у Великобританії відносять до категорії харчових, і відповідно застосовуються законодавчі положення про контроль харчових продуктів. А там, де вітамінні добавки відносять до лікарських препаратів, для розміщення такої продукції виробник повинен одержати торговельну ліцензію. У тій-таки Великобританії необхідно одержати торговельну ліцензію на зубну пасту, якщо виробник заявляє про її лікувальні чи профілактичні властивості.

В Україні біологічно активні добавки вважаються харчовими продуктами спеціального призначення, які також одержують лише санітарно-гігієнічний сертифікат. Тобто їх тестують на вміст токсичних елементів (свинцю, миш’яку, кадмію, ртуті), пестицидів (гексахлорциклогексан, ДДТ і його метаболіти, гептахлор, алдрин), радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90), а також за мікробіологічними показниками (Е.Coli, S. Aureus, сальмонели, дріжджі, плісені). Проте в нас немає єдиного нормативного документа, у якому було б зібрано всі необхідні вимоги до таких продуктів, немає класифікації БАД.

Експертизу по суті, що визначає, наскільки заявлене зілля відповідає тому, що вказано на етикетці, у нас практично ніхто не проводить. У списку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, БАДів немає. Відповідний закон, що регламентує ідентифікацію біологічно активних добавок, є, підготовлено й проект постанови Кабміну, якою встановлюється порядок ідентифікації харчових продуктів і продовольчої сировини. Проте останній ось уже кілька місяців «порошиться» в архівах Мінздоров’я. Більше того, у лютому минулого року в Україні створено постійно діючу комісію, що визначатиме належність композицій до лікарських засобів чи іншої категорії продукції (біологічно активні добавки до їжі, спеціальні харчові продукти й засоби, що використовуються для профілактики й боротьби зі збудниками хвороб або паразитами, косметичні засоби тощо), що подається на реєстрацію в МОЗ.

Хоча проблема не тільки в законодавстві. Сьогодні в нас немає і технічної можливості для проведення якісної експертизи тієї чи тієї добавки: сяк-так ми визначаємо лише речовини, вказані в Держстандартах.—

Коли якийсь виробник або імпортер захоче виготовляти чи ввозити в Україну БАД, — пояснює президент Української асоціації виробників, дистриб’юторів і розробників БАД Сергій Гулий, — він повинен представити зразки, дані про склад, технічні умови, опис дії та анотації в одну з медичних установ, уповноважених давати санітарно-гігієнічні висновки. Але фактично ці зразки перевіряють лише на предмет безпечності для здоров’я. Говорити про ефективний вплив такої продукції на організм людини можна тільки після проведення клінічних випробувань. Проте сьогодні лише в Інституті екогігієни й токсикології ім. Л.Медведя, перш ніж надати санітарно-гігієнічний висновок на БАД, проводять клінічні випробування. Крім того, якщо до складу БАД входять компоненти з лікарських рослин, інститут направляє зразки в комітет із нетрадиційної медицини Мінздоров’я, який повинен надати висновок про те, що такий склад і дозування можна віднести до БАДів, а не ліків.

Тим часом клінічні випробування в багатьох випадках украй необхідні. У деяких біологічно активних добавок взагалі не ідентифіковано діючі начала, а вживають їх зазвичай у період, коли «треба підтримати організм» — під